>

Событие мая 2020 года. Визит государственного секретаря США М. Помпео в Израиль: цели и задачи

Далеко идущим по результатам может возникнуть растущее понимание в Белом доме США необходимости существенного корректирования собственного курса по ближневосточному мирному процессу. Проводя курс на безоговорочную поддержку праворадикальных кругов как в самих США, так и непосредственно в Израиле, нынешняя администрация президента США Д. Трампа достаточно далеко зашла в своей поддержке подходов премьер-министра Б. Нетаньяху. По оценкам экспертов, это, фактически, ставит под угрозу как ведущую роль США на Ближнем Востоке, особенно в контексте взаимоотношений в треугольнике США-Израиль-арабский мир, так и перспективы победы действующего главы Белого дома на нынешних президентских выборах.

Незадоволення нинішньою політикою американської адміністрації щодо вирішення палестино-ізраїльського конфлікту все чіткіше проявляється як в самому американському суспільстві, так і серед впливових кіл його політичної еліти. На початку травня більше тридцяти впливових представників американського суспільства, серед яких екс-посли США, радники, відповідальні співробітники Ради національної безпеки і Державного департаменту, звернулися до керівництва Демократичної партії США з вимогою внести докорінні зміни у виборчу платформу партії і визначити, що рішення палестино-ізраїльського конфлікту можливе лише за умов створення незалежної демократичної палестинської держави та врахуванні права палестинського народу на самовизначення. Кандидат у президенти від Демократичної партії США Дж. Байден заявив, що проводитиме курс на повернення до дводержавної формули вирішення палестинсько-ізраїльського конфлікту у разі перемоги на виборах. Все це призвело до того, що в оточенні Д. Трампа зрозуміли необхідність певних змін у зазначеному напрямку зовнішньої політики. Зокрема, це стосується щонайменше пригальмування намірів Прем’єр-міністра Ізраїлю Б. Нетаньяху негайно приступити до анексії відповідної частини Західного берегу ріки Йордан, що, фактично, унеможливить створення життєздатної Палестинської держави.

Саме в цьому і полягало головне завдання візиту Державного секретаря США М. Помпео до Ізраїлю 13 травня і його переговорів з Прем'єр-міністром Б. Нетаньяху і спікером Кнесету Б.Ганцем. Напередодні свого візиту до Ізраїлю М. Помпео дав інтерв'ю ізраїльській газеті «Israel Hayom», у якому достатньо відверто висловив свої міркування з приводу змісту майбутніх переговорів з керівництвом Ізраїлю. М. Помпео не приховував, що в Ізраїлі розмовлятиме про відтермінування анексії частини Західного берегу у зв’язку з тим, що Білий дім змушений «взяти до уваги стурбованість арабського світу щодо цих планів» і натомість закликатиме ізраїльське керівництво «взяти до уваги всі фактори», які пов’язані із ситуацією навколо нинішніх подій як у регіоні Близького Сходу, так і у самих США.

Переговори відбулись у закритому форматі, за їх підсумками не було спільних прес-конференцій чи відповідних заяв. Наступного дня, 14 травня, «The Jerusalem Post» повідомив, що вночі, вже після переговорів, відбулась коротка зустріч з пресою двох не названих офіційних представників Державного департаменту. Під час брифінгу вони дали зрозуміти, що М. Помпео довів до ізраїльського керівництва підходи американського президента, і що Ізраїль з розумінням їх сприймає.

Звичайно, що багато чого у нинішньому перебігу подій та не лише ситуативних підходах залежатиме від позиції та діяльності палестинської сторони. 18 травня лідер Палестинської національної адміністрації заявив про розрив усіх домовленостей із Тель-Авівом та Вашингтоном. У експертному середовищі, у тому числі і серед арабських аналітиків, такий крок було сприйнято доволі критично. Зокрема, чимало із них розцінили це як нездатність нинішнього палестинського керівництва виробити раціональну стратегію дій, яка б адекватно відповідала сучасним реаліям та викликам, що значно погіршує шанси палестинської сторони відстоювати свої інтереси. Відтак у трикутнику США-Ізраїль-арабський світ взаємовідносини в черговий раз перебувають напередодні можливих визначальних турбуленцій. На кону поставлено високі ставки і лише виважені дії сторін покликані привнести позитивні перспективи.


Завідувач відділу історії країн Азії та Африки ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»,
кандидат історичних наук, доцент Швед Вячеслав Олександрович

Перейти до початку