>

Пресс-релиз к Международному круглому столу «Культурные и академические отношения между странами Восточного блока и Западом в период «холодной войны»

15 ноября 2019 года был проведен Международный круглый стол, организованный Институтом социальных исследований Охара / Университетом Хосэй (Токио, Япония) в сотрудничестве с Государственным Учреждением «Институт всемирной истории Национальной академии наук Украины» (Киев, Украина) и Ягеллонский университет (Краков, Польша) по теме: «Культурные и академические отношения между странами Восточного блока и Западом в период« холодной войны».

У зазначеному заході взяли участь відомі вчені з Японії, України, Польщі та Німеччини.  Головною особливістю круглого столу стало те, що він проходив в онлайн-режимі за допомогою програми Skype. Це створило атмосферу невимушеного, щирого та доброзичливого обміну думками, науковим доробком та власними спогадами про часи існування Радянського Союзу та його відносини з Японією, Німеччиною, Польщею та США.

З вітальним словом до учасників круглого столу виступили доктор, професорРікакоШіндо (Університет Хосей, Токіо) та кандидат історичних наук, доцент Вікторія Солошенко, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». У привітаннях було наголошено на важливості вивчення та аналізу такого складного періоду всесвітньої історії, як доба «холодної війни», що  утворила «залізну завісу» між народами, розділила світ на ворогуючі військово-політичні блоки. У таких умовах науковці, діячі культури і мистецтва шукали шляхи спілкування та розвитку міжнаціональних відносин. Сьогодні ми маємо проаналізувати, які наслідки мали культурні та наукові зв’язки між країнами, розділеними на два табори, для мирного світового поступу.

Першою свою ґрунтовну доповідь учасникам круглого столу представила доктор, професор РікакоШіндо (Університет Хосей, Токіо). Виступ було присвячено проблемі культурних та політичних відносин між країнами Східного блоку та Заходом у період «холодної війни» на прикладі академічних та культурних зв’язків між Японією та Німецькою Демократичною Республікою у 1960‑70‑х рр. Професор РікакоШіндо зазначила, що на сьогодні представлена тема є однією з малодосліджених проблем історії японсько-німецьких відносин. У свою чергу, дослідниця підкреслила, що через наукові та культурні обміни та вивчення досвіду соціалізму японські вчені та митці, перш за все, прагнули знайти шляхи подолання політичних розбіжностей між країнами соціалістичного блоку та Заходом. Важливим є й той факт, що розвиток подібних обмінів бере початок у кінці 50-х рр. ХХ ст., задовго до встановлення офіційних дипломатичних відносин між Японією та НДР у 1973 р. Одним з яскравих прикладів такої японсько-німецької співпраці у академічній галузі, який детально проаналізувала професор РікакоШіндо, став процес налагодження наукових обмінів між Університетом Хосей (Токіо, Японія) та Університетомімені Гумбольдта (Берлін, НДР) у 1957-1961 рр.

Науковий захід продовжився доповіддю доктора історичних наук,професора,  члена‑кореспондента НАН України, директора ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Андрія Івановича Кудряченка, яка була присвячена проблемі культурних зв’язків між СРСР та Японією. Значну увагувідомий український вчений приділив питанням формування та діяльності наукових та культурних структур із вивчення Японії у колишньому Радянському Союзі, таких як: організація «Японія-СРСР», Товариство радянсько-японських відносин та Товариство радянсько-японської дружби. Жваве обговорення серед аудиторії викликали спогади про налагодження співпраці між Радянським Союзом та Японією в рамках програми міст‑партнерів, зокрема між Києвом та Кіото у 1971 р.

З ініціативи українських вчених під час круглого столу було обговорено і проблему радянсько-японського співробітництва щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 р. У цьому контексті доктор, професор АкіраСузукі, директор Інституту соціальних досліджень Охара (дослідницький центр Університету Хосей, Токіо), розповів про надання СРСР матеріальної та технічної допомоги від уряду Японії та японського народу, залучення японських експертів із Нагасакі та Хіросіми. Крім того, учасники круглого столу звернули увагу на підтримку Україною Японії після аварії на атомній електростанції у Фукусімі 2011 р.     , при ліквідації наслідків якої використовувався досвід Чорнобильської катастрофи.

Доктор, професор НобукоХара (Університет Хосей, екс-директор Інституту соціальних досліджень Охара, Токіо) під час своєї доповіді поділилась з учасниками круглого столу яскравим прикладом академічної співпраці між Японією та СРСР, базованим на власному досвіді. Так, ще у 1983 р. вчена стала учасницею академічних обмінів між Університетом Хосей та Інститутом сходознавства АН СРСР. Цей досвід мав велике значення для проведення дослідження на тему марксистської політекономії, якою у той час цікавилась професор НобукоХара. Їй вдалося відвідати архіви Інституту марксизму-ленінізму та ознайомитись з оригінальними документами з означеної проблематики. Сьогодні, читаючі курси для студентів економічного факультету Університету Хосей, професор НобукоХарамає можливість поділитися знаннями про такий незвичайний для японської дійсності феномен як марксизм, завдяки, у тому числі, і своєму досвіду стажування у Радянському Союзі.

Наступною слово взяла кандидат історичних наук, доцент, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Вікторія Солошенко, яка присвятила свою доповідь проблемі культурної політики Радянського Союзу та українському питанню. Було підкреслено, що впродовж радянського періоду української історії комуністичний режим утверджував принципи колективізму, соціалістичного патріотизму, інтернаціоналізму, що за офіційним визначенням мало сприяти будівництву соціалістичного суспільства та формуванню єдиного радянського народу. Доцент Вікторія Солошенко детально показала наскільки непростою була українська реальність у радянські часи, як пригнічувалися права людей, яким був вплив комуністичного виховання. У підсумку доповіді вченої було наголошено на наслідках радянської політики у період перебування України у складі СРСР для утвердження української національної самосвідомості.

Тему українсько-російських взаємин сучасної історичної доби продовжив доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України Василь Ткаченко. Представивши свою доповідь «Підступний феномен «холодної війни»», дослідник підкреслив сучасний рецидив повернення Росії до експансіоністської політики часів авторитаризму на прикладі російської агресії проти України, починаючи з 2014 р. Професор Василь Ткаченко ознайомив закордонних колег із своєю думкою про те, що насправді «холодна війна» не відійшла у минуле, і перебуває у нинішньому «постбіполярному світі» у химерній формі так званої «гібридної війни». Завдяки представленій думці вченого було ще раз закцентовано увагу на необхідності посилення підтримки України країнами Заходу у її протистоянні з військовою агресією сучасної Російської Федерації.

Захоплюючим для всіх присутніх став виступ доктора, професора Анни Г. Піотровської (Ягелонський університет, Краків) на тему: «Польсько-німецькі музичні відносини в епоху «холодної війни». Так, усупереч географічній близькості та спільному музичному минулому, музичні зв’язки періоду «холодної війни» між Польщею та Німеччиною (як Західною, так і Східною) не набули інтенсивного характеру, особливо на офіційному рівні. У той же час, як підкреслила професор Анна Г. Піотровська, у зазначений період постійно підтримувались приватні контакти між польськими та німецькими музикантами, завдяки чому деяким польським виконавцям, зокрема, народним ансамблям, вдалося здобути прихильність та популярність серед німецької аудиторії. У підсумку своєї доповіді дослідниця підкреслила, що історія розвитку польсько-німецьких музичних зв’язків у такий непростий період, як «холодна війна», може слугувати ще одним доказом того, що музика є універсальною мовою, покликаною єднати людей попри політичні розбіжності.

Під час цікавої дискусії німецький дослідник Франк Різнер (Японсько-німецьке товариство у Токіо) звернув увагу і на інші форми культурних відносин між країнами Східного блоку та Заходом у період «холодної війни». Зокрема, учасниками круглого столубуло обговорено роль сувенірів у формуванні культурного іміджу кожної країни.

Завершальну доповідь круглого столу представив кандидат економічних наук, запрошений професор Університету Хосей, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»ОлегОлійник. Науковець присвятив свій виступ історії відносин між СРСР та країнами Заходу в історичній перспективі. Простежуючи основні етапи розвитку таких відносин, дослідник Олег Олійник у підсумку підкреслив ті внутрішні та зовнішні чинники, які привели Радянський Союз до закономірного колапсу.

Хотілося б відзначити високий рівень організації Міжнародного круглого столу, проведеного спільними зусиллями японських, українських, польських та німецьких учених, який відбувся у теплій, дружній атмосфері. Його учасники щиро ділилися не тільки науковим доробком, а й спогадами про минуле, лунали улюблені пісні, які добре знають у країнах, представлених на цьому заході. Нинішній Міжнародний круглий стіл, проведений за допомогою програми Skype, став першим вдалим досвідом використання таких сучасних форм комунікації. Також він засвідчив, що науковці ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» розпочали нову сторінку співпраці із своїми японськими та польськими колегами, наукові контакти з якими встановлені, відповідно, ще з 2014 р. та 2017 р.

Цілком закономірно, що у підсумковому обговоренні результатів круглого столу наголошувалось на необхідності продовження плідного наукового співробітництва колективів нашого Інституту, Університету Хосей та Ягелонського університету у довгій перспективі. На сьогодні ми вже отримали схвальні відгуки щодо проведеного наукового заходу від наших закордонних партнерів, у яких особлива подяка за організацію висловлюється кандидату історичних наук, доценту Вікторії Солошенко, доктору, професору Рікако Шіндо та доктору, професору Анні Г. Піотровській. Науковий колектив ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» з великою радістю підтримує висловлену у листі ініціативу професора Рікако Шіндо щодо «процвітання транснаціональної ініціативи між Києвом, Краковом та Токіо у майбутньому». Проведений Міжнародний круглий стіл за участі дослідників з різних країн  і  континентів не тільки сприяв поглибленню знань щодо проблем культурних та академічних відносин між країнами Східного блоку та Заходу у період «холодної війни», а й став успішним сучасним прикладом міжнародної співпраці між японськими, українськими, польськими та німецькими вченими.


В’ячеслав Швед
Марія Кравченко

Галерея изображений

Перейти до початку