Глибокий і ґрунтовний аналіз перебігу подій, можливих дієвих превентивних чи стримуючих заходів щодо неспровокованого вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 р., певно, що буде здійснено пізніше. Проте і нині, після фактично чотиримісячного потужного і відчайдушного опору України, її збройних сил агресору можна і вкрай важливо провести аналіз позиціонування… 
Реагуючи на російське вторгнення в суверенну Україну іранські офіційні особи заявили, що виступають проти війни, але у її розпалюванні вони звинуватили Захід. У день початку російської агресії проти України, 24 лютого 2022 р., президент Ірану Е. Раісі у телефонній розмові з російським президентом висловив розуміння Іраном побоювань Росії того, що… 
Прискіпливий аналіз свідчить, що позиція Індії щодо війни в Україні будується на принципах її традиційної зовнішньої політики – збереження чіткого нейтралітету. Вона також обумовлена наступними об’єктивними та суб’єктивними чинниками: 
Військова агресія Російської Федерації проти України поставила країни-члени АСЕАН у складне становище. Три з половиною роки тому, а саме у листопаді 2018 р., в ході саміту Росія – АСЕАН було підписано спільну заяву про встановлення стратегічного партнерства між сторонами. У жовтні 2021 р. було прийнято Комплексний план дій щодо реалізації… 
Військовий конфлікт між Російською Федерацією (РФ) та Україною, який розпочався в 2014 р. після захоплення РФ території Криму та частини східних територій України, 24 лютого 2022 р. переріс у повномасштабну війну між двома країнами, коли російські військові формування вторглися на територію України. Аналіз цієї війни свідчить, що успіх військової кампанії… 
Точка неповернення. Тридцять років пострадянської доби у РФ були позначені невгаваючим пошуком «російської ідеї». Водночас «нові рубежі» очільники політичної номенклатури (але далеко не еліти!) уявляли по-своєму. Одні заявляли про доцільність запозичення світового досвіду соціально відповідальної держави, інші брутально перейнялися жадобою влади й власності, треті взялися за відродження великодержавності. Рівнодіюча реалізувалася… 
Важливим є аналіз питання стосовно блокування Російською Федерацією резолюцій Ради Безпеки ООН щодо України. Це не нова і очікувана практика, що склалася, коли найважливіший орган ООН паралізований через політичні інтереси одного з його постійних членів, що має право вето. Проте сьогодні війна проти України виводить проблему на новий рівень і… 
Проаналізовано особливості позиції Е. Макрона щодо російсько-української війни. Охарактеризовано тактику президента Французької Республіки Е. Макрона в телефонних переговорах з президентом РФ В. Путіним. Розглянуто сучасні заходи французького уряду в контексті підтримки України у військовій та гуманітарній сферах. Квітневий візит мера Парижа Анн Ідальго до Києва розглядається як важливий символічний захід,… 
З початком широкомасштабної російської агресії проти України «Союз 90/Зелені» із числа урядової коаліції ФРН стали найбільш послідовними прихильниками постачання нам зброї, включаючи і системи важкого озброєння для ЗСУ. При цьому, на відміну від інших партій в урядовій коаліції (есдеків і вільних демократів), спостерігаємо повне внутрішньопартійне єднання в цьому питанні. 
З огляду на низку об’єктивних і суб’єктивних чинників сьогоднішній Ліван продовжує відігравати роль своєрідного західного форпосту арабського світу. Зокрема, Ліванська Республіка є мало не єдиною арабською державою, побудованою на демократичних засадах. Відповідно, певна частина місцевого політичного істеблішменту розраховує на отримання різнопланових заохочувальних «дивідендів» від країн демократичного світу на чолі з… 
For two months and twenty-nine days in a row, the Armed Forces of Ukraine and the Ukrainian people have been resisting new and new attacks by the Russian occupiers in various directions. Ukraine appreciates all the assistance provided by international partners. The Russian occupiers are using methods that violate the… 
„Heute enden Menschenrechte im Krieg nicht – auch wenn sie von Militärstiefeln in den Schlamm gedrückt werden.“ Mit diesem Blick auf den Krieg in der Ukraine, also einem Krieg „in unserer unmittelbaren Nachbarschaft“, eröffnete der Gründer unseres Instituts, Stefan Karner, seine Festrede im Rahmen der Gedenkveranstaltung zum 77. Jahrestag der Befreiung Österreichs vom… 
Відкрита агресивна війна Росії проти мирної сусідньої країни, що розпочалася 24 лютого 2022 року, кричуще порушення міжнародного права, свідчить про провал російської політики Німеччини та ЄС за останні десятиліття. Ця політика була заснована на сподіваннях стримати дедалі очевидніші неоімперські амбіції Москви шляхом поєднання інтенсивної дипломатії, укладання різноманітних договорів та численних… 
Програма Міжнародної наукової конференції «Соціокультурний розвиток Австралії початку доби глобалізації (1980-2000 рр.)» 30 червня 2022 року 
Вісімдесят років минуло відтоді, а їм це і досі болить… «Їм» – кому саме? Відповідаємо : йдеться про сотні тисяч етнічних німців України (її німецької частини населення) та інших республік колишнього СРСР, які потрапили під каток насильницької депортації із віками «насиджених» місць, де їм волею Долі судилося народитися, жити і… 
Енциклопедія «Країни світу і Україна» - перший в Україні баrатотомний систематизований звід знань про країни світу, який у деталізованому форматі подає універсальні та науково виверені матеріали про історію країн упродовж всього історичного часу, їх політичну систему та особливості економічного зростання з другої половини ХХ ст. до сьоrодення, історичні зв'язки з… 
Науковий щорічник «Україна дипломатична». Виходить друком із листопада 2000 року. Засновники: Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв, Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», Історичний клуб «Планета». Видання рекомендовано до друку вченою радою Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України». Протокол № 06 від 29 вересня 2020 року Видавець Генеральна… 
Колесник Ірина. Глобальна історія. Історія понять / Вступ Валерій Смолій, Андрій Кудряченко: Глобальна історія – сучасний напрям історичних досліджень. К.: Національна академія наук України; Інститут історії України НАН України, ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України».2022. 344 с. ISBN 978-966-02-9169-0 
У монографії висвітлені основні тенденції формування та реалізації глобальної політики ФРН за період шістнадцятирічного канцлерства Ангели Меркель. Вони базовані на з’ясуванні спектру надбань дискурсу щодо «світової політики», історіографічних підходів у аналізі зовнішньополітичної діяльності зміцнілої демократичної держави і значного масиву фактологічних подій, зусиль і заходів сучасної Німеччинита її дипломатії у даному… 
Депортація етнічних німців України у віддалені райони Радянського Союзу: до 80-річчя трагедії. Збірник наукових праць / за заг. ред. член-кор. НАН України, д.і.н., проф., Кудряченка А.І., наукова редакція Солошенко В.В.; ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». Київ: ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2021. 352 с. 
Наративи історичної пам’яті в політичному транзиті України та Росії: монографія / В.М. Ткаченко / науковий редактор кандидат політичних наук, старший науковий співробітник П.Ф. Вознюк. ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». Київ: 2020. 144 с. ISBN 978-966-02-9913-9 
У збірнику наведено стислий виклад доповідей, поданих на IІ всеукраїнську науково-практичну конференцію «Історія, культура, пам’ять у науковому вимірі: стан, перспективи», присвячених широкому колу актуальних питань з історії України, всесвітньої історії, джерелознавства, антропології, методології історичних досліджень нового та новітнього періодів. Для істориків, фахівців із суміжних дисциплін, усіх, хто цікавиться малодослідженими сторінками… 
У збірнику наведено стислий виклад доповідей, поданих на І всеукраїнську науково-практичну конференцію «Історія, культура, пам’ять у науковому вимірі: стан, перспективи», присвячених широкому колу актуальних питань з історії України, всесвітньої історії, джерелознавства, антропології, методології історичних досліджень нового та новітнього періодів. Для істориків, фахівців із суміжних дисциплін, усіх, хто цікавиться малодослідженими сторінками… 
Наукова праця А. Л. Зелінського: “Від басилевсів-фараонів до фараонів-басилевсів: перші 100 років птолемеївської монархії” – це друга монографія автора, присвячена елліністичній проблематиці в цілому й історії державиПтолемеїв зокрема. Ця книга розрахована на фахівців у галузі історії стародавнього світу, студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів, а також на усіх, хто цікавиться… 
Представники нової єгипетської династії успішно розв’язали проблему перетворення вихідців з еллінської ойкумени на підданих східної абсолютистської монархії. Але разом з тим некомпетентність Птолемея ІІІ перетворила вищевказаний процес із чинника, який мав максимально зміцнити царську владу, на одну із причин, що призвела до занепаду птолемеївського Єгипту і навіть опосередковано посприяла порушенню… 
Запрошує Вас до участі в міжнародній науковій конференції: «Теоретико-методологічні засади дослідження історичного дискурсу пам’яті про Другу світову війну» яка відбудеться 29 червня 2021 року.
Міжнародна конференція молодих учених «Актуальні проблеми історії, філософії та права у дослідженнях молодих учених» покликана залучити до обговорення актуальних проблем історії, філософії та права молодих науковців, тим самим сприяти подальшим науковим пошукам молодих учених і популяризувати соціогуманітарну науку.
Електронна наукова бібліотека створена Державною установою «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» та використовує програмне забезпечення EPrints 3, що вільно розповсюджується під ліцензією GNU та розроблене в Університеті Саутгемптона.
Вся кореспонденція, що її стосується, повинна відправлятися на
Державну установу „Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України” створено за Постановою Президії НАН України від 21 вересня 2011 року за № 266 на базі Інституту європейських досліджень НАН України з метою забезпечення більш сприятливих організаційних умов для проведення фундаментальних і прикладних досліджень проблем динаміки всесвітньо-історичного процесу, вивчення історичних зв’язків України з країнами і народами світу, актуалізації та впровадження передового світового цивілізаційного досвіду у практику суспільно-політичного і культурного життя.
Сучасні виклики, які постають перед українською державою і суспільством в умовах модернізації та глобалізації, висувають перед вітчизняною академічною соціогуманітаристикою, зокрема, перед історичною наукою нові перспективні завдання щодо наукового забезпечення інтеграції України у світове співтовариство, вироблення практичних рекомендацій щодо врахування світового історичного досвіду при здійсненні соціально-економічних та суспільно-політичних перетворень.
Головним завданням Інституту визначено проведення й координацію фундаментальних і прикладних досліджень проблем всесвітньо-історичного процесу, культурно-цивілізаційного розвитку та розробку на цій основі рекомендацій для органів державної влади щодо стратегії інтеграції України у світове співтовариство. Відповідно до цього основними напрямами наукових досліджень установи є:
У своїй діяльності Інститут тісно співпрацює з органами державної влади України, міністерствами і відомствами щодо підготовки аналітичних і прогностичних матеріалів з проблематики міжнародних відносин, взаємин України з країнами світу, вивчення їх досвіду в контексті реформування і модернізації нашої країни.
Очолює Інститут знаний в Україні та за її межами фахівець в галузі всесвітньої історії та міжнародних відносин доктор історичних наук, професор Андрій Іванович Кудряченко.
СТАТУТ Державної установи „Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України”
«Більш-менш повне зібрання історії окремих народів ще не склало б ніякої всесвітньої історії, тому що воно втратило б з поля зору взаємозв'язок речей. Але завдання всесвітньої історії як науки якраз і полягає в тому, щоб пізнати цей взаємозв'язок, показати перебіг розвитку великих подій, які зв'язують всі народи і керують ними. Те, що така спільність є, очевидне» Леопольд фон Ранке (1795-1886) |  |  |  |  |
 |  |  |
Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України» офіційно заявляє, що не має і за жодних обставин не може мати ніяких відносин із будь-якими науковими, освітніми закладами, організаціями чи окремими науковцями окупованого Криму та сепаратиських, самопроголошених «ДНР» і «ЛНР», а будь-які спроби започаткувати стосунки зазнають рішучої відсічі.
