>

Visiting session of the trade union assets of the Institute

On June 8, on the initiative of the trade union committee of the Institute, a visiting meeting of the collective-trade activity of our collective took place at the National Historical and Cultural Reserve "Kachanivka" and the dendrological park "Trostianets", which are historical and artistic pearls of the Chernihiv Region. A number of prominent figures of Ukrainian history, culture and art, well-known historians and historians appeared before our scientists.

Нікого не залишила байдужим чарівна краса Качанівської садиби, до речі, єдиної на сьогодні садиби в Україні, яка повністю збереглася в комплексі. Її історія пов’язана з такими відомими діячами, як генерал-фельдмаршал Румянцев-Задунайський, родина Тарновських та Харитоненків, які багато коштів та енергії віддавали на збагачення та розвиток української літератури, мистецтва та науки. Альбом почесних гостей Качанівського комплексу нараховує 608 відомих прізвищ. Багато видатних митців, громадських та політичних діячів, істориків знаходили своє натхнення, перебуваючи в Качанівці – Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Михайло Максимович, Микола Гоголь, Михайло Глінка, Марко Вовчок, Дмитро Яворницький, Ілля Рєпін, Михайло Щепкін, Пантелеймон Куліш та інші. У травні 1843 р. Тарас Шевченко під час своєї першої подорожі по Україні завітав у Качанівку, куди перед тим переслав одну зі своїх найкращих картин «Катерина».

Один з представників родини Тарновських – Василь Тарновський зібрав безцінну колекцію козацьких реліквій та унікальної шевченкіани. У колекції була особиста шабля Богдана Хмельницького, особисті речі Івана Мазепи, Семена Палія, Павла Полуботка, Кирила Розумовського, козацькі шаблі, клейноди, гетьманські універсали.

Унікальний за своєю колекцією рослин та дерев дендрологічний парк «Тростянець» було створено в середині ХІХ ст. завдяки зусиллям та коштам Івана Михайловича Скоропадського, нащадка відомого українського гетьмана Івана Скоропадського (1708-1722 рр.). Після смерті засновника парку він перейшов у спадок до його онука – Павла Скоропадського, майбутнього Гетьмана України у 1918 р., за чиєю ініціативою було засновано й Українську академію наук, сторіччя якої ми святкуємо у нинішньому році. Перед вдячними слухачами, – учасниками виїзного засідання було висвітлено історію родини самого Гетьмана Павла Скоропадського, долі його нащадків.

Виїзне засідання профспілкового активу Інституту не лише збагатило його учасників новими знаннями про славну історію Української держави, її видатних синів та дочок, а й додало енергії та наснаги у вирішенні тих серйозних завдань, які виконує нині науковий колектив нашого Інституту.

 

 

Перейти до початку