>

Summer Academy of the German-Polish Institute in 2016 in Darmstadt.

Before the participants of the summer academy a welcoming speech was taken by the director of the German-Polish Institute Professor Dr. Dieter Bingen, Deputy Director for Science, Dr. Peter Oliver Leh, and researcher and active organizer of the event, Manfred Mac. Summer Academy 2016 «Germany, Poland and Eastern Neighbors», was held in the first week of September 2016 in the city of м. Дармштадт (Федеральна земля Гессен).

Участь у навчально-науковому заході Німецько-польського Інституту взяли науковці з України, Федеративної Республіки Німеччина, Австрії та Польщі. Захід вирізнявся своєю міждисциплінарністю та грунтовним підходом до розгляду важливих проблем історії, культури, мистецтва та літератури країн Західної та Східної Європи.

Інститут знаходиться у серці міста, в старовинному замку-резиденції (Residenzschloss). До участі у заході були запрошені як провідні, так і молоді вчені, які робили доповіді та презентації, обговорювали складні проблеми, дискутували і знаходили певні точки перетину та можливі шляхи їх вирішення.

Першу панель літньої академії відкрила професор, доктор Магдалена Маршалек (Університет м. Потсдам). Професор підкреслила актуальність та висвітлила історію культурної дихотомії у Польщі, зосередивши увагу аудиторії на проблемі міста та села, переходу від «холопа до пана» у польському суспільстві, а також на її відображенні в  літературі та історичному романі, зокрема.

Магдалена Кой проаналізувавши романи Йозефа Мацківіча розкрила важливість роману як місця пам'яті польського народу. Тема місць пам'яті вже декілька десятиліть поспіль досліджується німецькими та польськими істориками. Колега з Німеччини підкреслила важливість вивчення літературної спадщини польського народу як пам’яті та місць пам’яті зокрема.

Уве Гейнцманн у доповіді про Густава Герлінга Грудзінскі в літературному діалозі з Італією проаналізував проблему літературного самостворення.  Дослідник  проаналізував  творчість та біографію  Густава Герлінга Грудзінскі, перебування в Гулазі, дав відповіді на низку важливих питань, зокрема, чому твори Грудзінскі були видані  у Польщі лише після 1990 р., як  автору вдалося висвітлити конфлікт у Югославії та інші .

Лукас Куміга  розкрив проблему джентрифікації в Польщі. Дослідник висвітлив концепт джентрифікації, проаналізував зв'язок  джентрифікації та реурбанізації. З часів політичних трансформацій 1990 р. картина польських міст суттєво змінилася.  На думку науковця, до сьогоднішнього дня процес джентрифікації розвинувся в глобальну стратегію, яка вже не обов’язково обмежується західними метрополіями.  

Катаржина Войцик  розкрила особливості викладання німецької мови як іноземної  для українських  студентів, які навчаються в Польщі. Так, 90 тисяч українських студентів навчається в різних країнах світу. В Польщі навчається 46101 тис. іноземних студентів, з них 23329 тис. – студенти з України. 50 % всіх студентів-іноземців в Республіці Польща складають українські студенти. Катаржина Войцик також показала динаміку цього питання – у період за 2013/2014 рр. до Польщі на навчання приїхало 15123 тис. українських студентів, за період 2014/2015рр. ця цифра суттєво зросла до 23329 тис. Українські студенти демонструють хороший рівень знань і велику  мотивацію. Однак прикрим є той факт, що не всі українські студенти, які навчаються в Польщі, мають бажання повертатися в Україну після завершення навчання.

Другу панель відкрив професор, доктор Штефан Гарсчецкі,  (Технічний університет м. Хемниц). Професор розкрив політичні процеси у Республіці Польща. Демократія в обхід? Польща після виборів. Професор, д-р. Гарсчецкі проаналізував результати останніх виборів у Польщі,  економічний розвиток сучасної Польщі, покращення макроекономічних показників, проблему Смоленської катастрофи, яка має багато невирішених складових. Змістовно було показано політичну діяльність Леха Качинського, Броніслава Комаровського, Александра Квасневського, внутрішньополітичні процеси Четвертої Польської Республіки. Вчений окреслив можливості демократії по новому, закцентував увагу на тому, що на Заході існує дві різні моделі демократії – німецька «модель консенсусу» та американська «модель множинності». Професор звернув увагу учасників літньої академії на прийнятті у Польщі нового закону про ЗМІ, на складнощах у роботі польських журналістів. Також Штефан Гарсчецкі підкреслив наростаючі тенденції  впливу неонацизму серед польської молоді.

Кароліна Яра поділилася результатами цікавого дослідження про архітектуру та містобудування в Нижній Сілезії за часів третього рейху, підкресливши збільшення сірих нетипових для цього регіону але типових для архітектури націонал-соціалізму будівель Вроцлаву (Бресслау) та інших містах Нижньої Сілезії. Кароліна Яра за допомогою фотопрезентації ознайомила учасників академії з архітектурою та надбаннями архітекторів доби націонал-соціалізму.

Дослідник з польської Академії наук Якуб Шумскі висвітлив проблему корупції у польській владі, політичній еліті за часів пізнього соціалізму, яка вважалася табу. Науковець зробив порівняльний аналіз Польщі та НДР щодо цієї проблеми, розкрив динаміку та виокремив певні позитивні зрушення. Якуб Шумскі підкреслив, що викриття випадків корупції відбувається, як правило, під час екстраординарних ситуацій,  перед усім, в періоди революцій та драматичних криз населення змушує уряд пройти перевірку на зловживання та корупцію. Якуб Шумскі підкреслив, що цій темі присвячена його монографія, яка найближчим часом має вийти з друку.

Маріо Мічке проаналізував проблему вугільного сектору у Польщі, презентував низку сценаріїв розвитку цієї важливої для країни галузі до 2030 р., розкрив відносини між потенційними споживачами та виробниками кам’яного вугілля у республіці Польща. У своїй доповіді Маріо Мічке зупинився на аналізі важливих складових зростання добробуту: успішній внутрішній політиці, ринку і конкуренції, економіці, легітимізації.

Якоб Нун у доповіді «Як далі після муру? Рух «Вольності і миру» в період трансформацій системи 1989-1993 рр» проаналізував діяльність руху «Вольності і миру» в період після падіння берлінського муру.  Цей рух був одним із найбільш важливих опозиційних рухів Польщі в другій половині 1980-х років минулого століття. Учасники протестували проти обов'язкової військової служби, організували численні акції проти забруднення навколишнього середовища. Але головним його рушієм був антикомунізм, який спирався на багато різних поглядів представників  суспільства – як анархістів, так і  консерваторів.

Йоанна Розмус проаналізувала проблему периферії та її трансформацій. У період з 1949  до 1955 року сталінізація суспільного життя у Польщі значно активізувалися. Для Польщі це означало тільки одне: колективізацію, тобто створення сільськогосподарських виробничих кооперативів. Йоанна Розмус здійснила порівняльний аналіз соціалістичних спільнот колишніх польських сіл, в яких існували радгоспи (PGR). Поділилася планами щодо заглиблення в атмосферу сучасного польського села, яке має досвід організації життя та роботи за часів існування так званих PGR.

Вечірня програма проходила у затишному замку Принца Еміля в Дармштадті, під час якої відбулася презентація нової книги «Космополіти», польського і водночас німецького письменника Артура Бекера. Під час обговорення роману Артура Бекера «Космополіти» відбулася жвава і цікава дискусія гостей та співробітників Інституту, істориків, культурологів, літераторів.

Учасники наукового заходу здійснили екскурсію до Гамбахського замку. Відвідали виставку, присвячену  Гамбахському святу, витокам німецької демократії та сторінкам німецько-польської історії.  Екскурсія завершилася незабутнім походом в гори Вейнберге.

Третю панель «Що таке критичне історіописання та що можуть привнести в нього регіональні студії Східної Європи?» очолила професор, доктор Клаудія Крафт (Університет м. Зіген). 

Професор, доктор Крафт підкреслила важливість критичного ставлення до тих чи тих історичних подій, спонукала присутніх все піддавати сумніву та здійснювати глибокий аналіз, застосовуючи методи історичного дослідження. Професор Крафт наголосила на важливості регіональних студій, цінному досвіді кожної країни Східної Європи.

Вікторія Солошенко висвітлила проблему ролі жінки в науці та культурі Галичини (кінця XІX - поч. ХХ ст.) розкрила роль жінки-науковця в історичному дискурсі, дослідила біографії жінок та їх здобутків в літературі і культурі Галичини – першої жінки лікаря в Галичині та Буковині Софії Окунєвської Морачевської, Наталії Кобринської, Уляни Кравченко (Юлії Шнейдер), Іванни Блажкевич, а також інших видатних та маловідомих постатей в історії краю. Завдяки навчанню за кордоном  –  переважно в Австрії або Швейцарії  жінки, які переслідувалися на батьківщині мали можливість реалізовувати свої прагнення  отримати вищу освіту і бути емансипованими. Для того, щоб здійснити аналіз феномену галицьких жінок  було проаналізовано два рівні – колективний та індивідуальний. Вікторія Солошенко висвітлила успіхи та поразки жіночого руху в Галичині, підкреслила його особливості та зв'язок з  національно-визвольним рухом.

Міхал Турскі опрацював великий масив польських архівних документів, які розкривають проблему німців Лодзя після 1945 р.

Закцентував увагу учасників літньої академії на списках фольксдейче та верифікацію фольксдейче після 1945 р. в Лодзі. Автор з метою повного розкриття проблеми поставив за мету здійснити аналіз документів, які зберігаються в архівах Німеччини.

Юлія Ретт’єр представила дисертаційне дослідження  про концепт «світової культурної спадщини». Дослідниця проаналізувала історію колишнього концентраційного табору Аушвіц-Біркенау як  всесвітньо- культурної спадщини ЮНЕСКО, розкрила історію концентраційного табору Аушвіц-Біркенау в деталях і показала чому саме його було включено до  ЮНЕСКО.

Марен Гахмейстер ґрунтовно проаналізувала роль самоорганізації під час соціалізму, розкрила роль Червоного хреста та провела цікаві паралелі роботи організацій Червоного хреста в Польщі та Чехословаччині у період з 1945 до 1989 рр. Ученій вдалося опрацювати документи чеських та німецьких архівних установ, що дало можливість для проведення оригінального наукового дослідження.

Учасники заходу мали чудову можливість попрацювати з фондами архіву  та в науковій бібліотеці Інституту.  Літня академія завершилася підбиттям підсумків роботи та спільною прогулянкою до Краніх Штейнер Гоф. Замок, збудований у 1578 р. для  ландграфа Георга I  Гессен-Дармштадтського, один з небагатьох замків, що збереглися до наших днів і виконували функцію мисливських дворищ.

Перейти до початку