>

Міжнародна наукова конференція «Третій світ у контексті цивілізаційних вимірів розвитку і глобальних викликів ХХІ ст.» (10 червня 2014 р. Прес-реліз)

10 червня 2014 року в Державній установі «Інститут всесвітньої історії НАН України» відбулася міжнародна наукова конференція «Третій світ у контексті цивілізаційних вимірів розвитку і глобальних викликів ХХІ ст.»

У У конференції взяли участь дослідники з України, Республіки Ірак, Палестини. Так, з поміж 33 науковців, що подали заявки на участь у конференції, 26 учасників прибули особисто. З науковими доповідями виступили  8 докторів та 17 кандидатів наук.

 

Серед провідних наукових установ та вищих навчальних закладів, учені яких взяли участь у конференції, були: Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України (м. Київ), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Київ), Національний інститут стратегічних досліджень (м. Київ), Київський національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова (м. Київ), Київський національний лінгвістичний університет (м. Київ), Інститут економіки і прогнозування НАН України(м. Київ).

Вступним словом конференцію відкрив директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», доктор історичних наук, професор А.І.Кудряченко, привітавши присутніх з початком роботи конференції, висловив надію на те, що широкий представницький спектр учасників з числа дипломатів, науковців різного фахового профілю, вчених з провідних дослідницьких установ зумовить плідний обмін ідеями стосовно актуальних проблем сучасного розвитку світової периферії, особливо важливих в контексті продуктивізації зовнішньої політики України. Директор виразив сподівання на те, що нинішній науковий захід має всі підстави перетворитись, в майбутньому, на один із провідних заходів, що об’єднує вітчизняних і зарубіжних спеціалістів з проблем сучасного комплексного дослідження держав і народів Третього світу.

 Із вітальним словом виступили – Радник Посольства Республіки Ірак в Україні, доктор з міжнародних відносин, доктор юридичних наук Фарук Хайдар, Радник Посольства Китайської Народної Республіки в Україні Чжан Мін, Голова відділу мас-медіа Посольства Палестини в Україні Лія Ріда.

Зокрема, Радник Посольства Республіки Ірак в Україні, Фарук Хайдар висловив впевненість, що обговорення кола питань, передбачених чинною темою конференції, представляє прогресивне явище, оскільки сприяє співставленню теоретичних поглядів і зближенню позицій наукового середовища на рівні міжнародної апробації, акцентував увагу на історичній ретроспективі та поточному стані еволюційних процесів арабської соціокультурної спільноти в контексті внутрішніх трансформацій та зовнішніх викликів сучасності. Радник Посольства Республіки Ірак відзначив, що нинішня міжнародна конференція є актуальною і нагальною, оскільки звертає увагу держав і громадськості до досліджуваної проблематики і побажав успіхів в роботі конференції.

Радник Посольства Китайської Народної Республіки в Україні Чжан Мін, привітавши учасників конференції, висловив рішучу підтримку ідеї проведення великих наукових форумів з процесів і напрямів розвитку Третього світу. Адже в умовах ХХІ ст., коли Китай та інші лідируючі країни Південно-Східної Азії, уособлюючі стародавні цивілізації планети, виходять на авангардні позиції соціально-економічного прогресу, саме дослідження глобальних перспектив світової периферії відкриває можливість з’ясування завершеної композиції еволюції людства.

Керівник відділу мас-медіа Посольства Палестини в Україні Лія Ріда, привітала учасників конференції; відзначила нагальну актуальність дослідження цивілізаційного генезису соціокультурних осередків планети, зосередилась на виокремленні ролі ісламу в сучасному суспільно-політичному, духовному та етичному розвиткові держав і народів Близького і Середнього Сходу.

Виступаючи на пленарному засіданні з темою «Новий міжнародний порядок: проблеми та перспективи формування» д.і.н., проф., завідуючий відділом історії країн Азії та Африки В.К.Гура  підкреслив комплексність, багатоаспектність та складність явища формування сучасної системи міжнародного порядку, окреслив ретроспективу цього явища у ХХ сторіччі до Версальського та Ялтинського світосистемних витоків. Професор відзначив, що в сучасних умовах основними архітекторами нового міжнародного порядку виступають ареали держав євроатлантики та Південно-Східної Азії, розкрив принципові розбіжності та узгодженості розбудовчих стратегій обох глобальних центрів з питання становлення нового міжнародного порядку.

У виступі на пленарному засіданні за темою «Головні тенденції трансформації стратегічного ландшафту арабського світу», кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Швед В.О. розкрив процеси трансформації соціокультурного середовища арабських країн в контексті посилення впливу політичного ісламу і традиційних соціальних механізмів внаслідок подій «Арабської весни», розкрив кризу сучасного радикального ісламу, показав її витоки. Науковець довів, що головною ознакою нинішньої стадії політичних перетворень арабського світу є помітне посилення партій поміркованого ісламу – провідної ідеологічної та соціально-політичної сили.

Доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри регіональних систем та європейської інтеграції Дипломатичної академії України при МЗС України С.О.Шергін, виступаючи на пленарному засіданні з темою «Цивілізаційні та інтеграційні фактори східноазійського регіоналізму» відзначив, що розвиток інтеграційних процесів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні ґрунтується на принципах «відкритого регіоналізму» всередині регіону, однак поєднується з принципами ГАТТ/СОТ, з відмовою від протекціонізму, із стимулюванням позарегіональних економічних зв’язків. Професор підкреслив, що у міжнародних відносинах у цьому регіоні спостерігаються дві тенденції: перша зміцнює регіональне співробітництво, друга сприяє підключенню регіону до процесів економічної глобалізації, наголосив, що в регіоні, вимальовується процес формування трьох економічних блоків.

У виступі на пленарному засіданні, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка Н.Д.Городня, за темою «Напрями та формати інтеграційних процесів у Азійсько-Тихоокеанському регіоні в ХХІ ст.», зосередилась на характеристиці основних вимірів і складових регіональної інтеграції в Східній Азії на початку ХХІ ст. Дослыдниця докладно охарактеризувала інтеграційні моделі АСЕАН, АСЕАН+1, АСЕАН+3, Східноазійський саміт, АТЕС, стан і перспективи їхньої розбудови, виокремила динаміку регіональної інтеграції в зв’язку з регіональними та глобальними змінами після Азійської фінансово-економічної кризи 1997-1998 рр.

У виступі на пленарному засіданні муфтія Духовного управління мусульман України «Умма» Саіда Ісмагілова за темою «Ісламський фактор у житті арабо-мусульманського світу» основна увага була присвячена характеристиці ролі ісламу в житті народів Арабського Сходу, визначенню причин потужного виверження процесів цивілізаційної натуралізації в середовищі арабської спільноти на зорі сучасної доби, окресленню рушійних сил та напрямів розвитку політичної ситуації, виокремленню явища співвідношення соціокультурних стереотипів та історичних традицій арабських спільнот з процесами нинішніх політичних потрясінь.

У рамках конференції було обговорено широке коло проблем, передбачених науковими секціями:

  1. Новий міжнародний порядок: проблеми та перспективи формування
  2. Роль ісламу у процесах сучасної соціально-політичної еволюції держав Близького і Середнього Сходу
  3. Напрями та формати інтеграційних процесів у Азійсько-Тихоокеанському регіоні в ХХІ ст.
  4. Порівняльний аналіз параметрів зовнішньополітичної стратегії США і КНР у пост біполярному світі.
  5. Світова периферія: стан, проблеми, перспективи розвитку на початку ХХІ ст.

Напрями конференції та гострота озвучених проблем не залишили нікого з учасників байдужими і підтвердила необхідність поглиблення подальшого дослідження обраної тематики. Важливо і те, що організатори міжнародної наукової конференції за її результатами планують видання збірника тез конференції. Тексти тез слід надсилати до 17 червня 2014 р., на адресу 

Перейти до початку