>

Міждисциплінарна академія Німецько-Польського інституту "Нове у дослідженнях Польщі, Німеччини і Східних сусідів" (02-10.09.2017 р.)

Відкрили академію заступник директора Інституту з наукової роботи, доктор Петер Олівер Льов, Манфред Мак і Юлія Ретт’єр. Допомагали організовувати і проводити цей науковий захід практиканти Інституту Сесілія Возніцка і Фреда Юліана Венцель. Участь у навчально-науковому заході Німецько-польського Інституту взяли науковці з Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Польща та України. Серед учасників заходу були професори, доценти, докторанти та аспіранти. Захід вирізнявся своєю міждисциплінарністю та ґрунтовним підходом до розгляду важливих проблем історії, економіки, культури, мистецтва та літератури країн Західної і Східної Європи.

Першу панель Літньої академії «Польща постколоніального часу» відкрила професор Мірiя Леке. Вона досліджувала, яким чином і чи взагалі можуть постколоніальні теорії бути застосовані до Польщі, або коли Польща була в ролі колонізованої і коли сама виступала колонізатором.

Після практичного опрацювання фундаментальних питань постколоніальної теорії від її витоків до застосування після часів панування комунізму, професор доповідала на тему: «Від підлеглих до гібридів, або наскільки постколоніальною є сучасна польська література». Була проаналізована лірична творчість Анджея Стасюка, Євгена Ткачишина-Дикого, який родом з України, досліджено роботи магічного реалізму Веслава Мисливські. Було розкрито важливі мотиви сучасної польської літератури, гендерні сюжети, сексуальність, відкриття польських регіонів і польських історичних майстер-розповідей. Висновок про можливість застосування постколоніальної теорії до посткомуністичного регіону і, зокрема, Польщі був диференційованим і підкреслив міцність концепції з точки зору геополітичних умов.

Ліза Габеркерн доповідала на тему: «Верхньосілезійські родинні спогади після Другої світової війни. Традиціювання сімейних спогадів про трудовий табір «Згода». Ліза Габеркерн дослідила, як вести переговори про несумісність і розрив у сімейній пам'яті, зробила ґрунтовне дослідження про життя верхньосілезького населення під час і після Другої світової війни. У рамках історії європейської інтеграції Верхньої Сілезії, доповідач проаналізувала згадки населення і інтерпретації Другої світової війни і післявоєнного періоду, які можуть допомогти поглянути на подібні ситуації в минулому і сьогоденні та краще зрозуміти історію.

Ребекка Гроссман представила свій проект «Пам'ять і забуття в сучасній Європі - фільми пам’яті і транснаціоналізація культури пам’яті в Німеччині і Польщі». Метою проекту було вивчення широкомасштабних, транснаціонально суперечливих коммеморативних фільмів і з'ясування зв'язків та взаємодій між культурами пам'яті в Німеччині та Польщі. Полімедіальний аналіз відібраних фільмів з Польщі, німецького, бі- і багатонаціонального виробництва першої половини 2010-рр., які були отримані в Польщі, Німеччині та за її межами, становлять основу аналізу. Перший висновок з проекту полягав у тому, що опрацьовані у фільмах картини минулого обговорюються на транснаціональному рівні, але вони все ще мають відношення до самореалізації спільнот на національному рівні.

Анна Вардзінська представила своє дослідження: «Кола польських журналістів у Львові 1811-1914 рр.». Вона розкрила питання про те, що вирізняло кола польських журналістів у Львові та яку роль вони відігравали у Габсбурзькій Галичині. У центрі дослідження знаходиться рання журналістська робота, участь журналістів у польських повстаннях (листопадове і січневе повстання), а також їх прихильність до демократичних ідей 1848 р. Фоном цього дослідження виступають питання акультурації і асиміляції польського населення.

Магдалена Убіш представила своє дослідження «Про повторення історії: дослідження соціального схвалення закликів для розпалювання ненависті проти євреїв і мусульман з боку польських і німецьких студентів». Основу дослідження складає опитувальник серед польських та німецьких студентів. Було розглянуто питання про те, як учасники позиціонують себе по відношенню до тих чи інших заяв, які чітко визначені як промови ненависті, виявлено, як в контексті роботи бінаціональне порівняння спричинило певні труднощі. Магдалена Убіш, крім іншого, підкреслила політичну коректність німецьких учасників, багато з яких відхилили це питання.

Доктор Габріела Нітка  представила свій проект «Історія  німецької юридичної мови» її розвиток і зв'язок з витоками германської юридичної мови та виходом на «німецьку» юридичну мову XV-XVII ст. і до виникнення Цивільного кодексу у ХХ столітті. Використовуючи різні приклади, доповідач прояснила вплив юридичної мови на сучасну повсякденну мову, яку можна знайти у загальних фразах та ідіомах. Детальний розгляд німецької юридичної мови дав уявлення про форму і функції термінології та її сучасного вжитку.

Професор Анна Пьотровска представила свій проект «Польсько-німецькі відносини та впливи у сфері популярної музики за залізною завісою». Вона перевірила, чи існували контакти та музичні впливи між Польщею та розділеною Німеччиною. У презентації були згадані тури польських музикантів по НДР, що відбулися у період між 60-ми і 80-ми роками. Особлива увага у доповіді була приділена аналізу текстів пісень, а також інструменталізації. За баченням Анни Пьотровскої, поле порівняльного аналізу популярної музики, виробленої за залізною завісою, досі класифікується як бажане.

Професор Єржі Кохановскі відкрив своєю лекцією другу секцію Академії. «Нескінченна історія - поводження з соціалістичним минулим у Польщі» Професор Кохановскі панорамно висвітлив суперечливу динаміку сучасного польського суспільства у порівнянні з його соціалістичним минулим в ПНР. Йшлося про опозицію «Солідарності», партійну еліту та її тривалий вплив, який проявлявся у багатьох колах. Було відтворено і проаналізовано громадську думку щодо ПНР, але особливо проти Едуарда Гірека за часів його правління. Відбувається майже маніакальне видалення соціалістичної спадщини в громадському просторі – перейменування вулиць, висуваються вимоги щодо інтерпретації історії. Однак артефакти соціалістичного повсякденного життя є популярними і викликають навіть захоплення, підкреслив доповідач. Як переговорні процеси цих двоїстих позицій повинні інтерпретуватися у світлі поточних політичних подій, і чи подібні процеси не були вірулентними в інших постсоціалістичних суспільствах - цих важливих питань торкнувся професор Єржі Кохановскі.

Александра Лущак зробила екскурс в методологічні дослідження щодо роботи із зображеннями в історичному аналізі дискурсу. Її дисертаційний проект «Будмайданчик майбутнього. Імагінація Варшави - центру Заходу та її розбудови як свідка історії Польської Народної Республіки в 1969-1989 роках». Проаналізовано Народну Республіку Польща як точку кристалізації різних інтерпретаційних і переговорних процесів, як центр Заходу в період великих соціальних і політичних зрушень, які можна прочитати, переосмислюючи міське планування, архітектуру та збереження пам’ятників.

Мартін Борковскі-Сарухан доповідав на тему: «Спорт в окупованій Верхній Сілезії під час Другої світової війни: етнічність, повсякденне життя, власний розсуд. По той бік біполярних категорій колаборації і протесту». Крім біполярних категорій співпраці і опору повсякденного історичного підходу щодо визначення практики домінування, були показані реалії окупації і транснаціональної ідеї порядку в окупованій Верхній Сілезії. За допомогою існуючих его-документів, залучених акторів, усної історії та архівних джерел спорт був представлений як центральний інструмент етнополітики.

Анна Добровольська презентувала тему «Питання проституції та сексуальна революція в Народній Республіці Польща у 60-ті роки». Використання аналітичних категорій, таких як емансипація, гендер, ізоляція, ідеологія і дегенерації на основі архівних джерел громадьської міліції допомогли дослідниці розкрити інституційний дискурс про проституцію. Тут слід з'ясувати, як саме тоді розуміли термін «проституція» і як змінювалася проблема проституції та сексуальності в Польщі у дзеркалі політичної ситуації. Головний інтерес складає питання про те, чи можна спостерігати та реконструювати паралелі сексуальної революції між західними суспільствами та Польською Народною Республікою.

Доповідь на тему: «Леопольд Каро і безнадійність поширення. Солідарист і дослідник міграції в євроатлантичному дискурсі економічної політики і економіки 1889-1939років» оприлюднив Дітер-Зебастіан Лотц. Львівський економіст, юрист і соціолог Леопольд Каро був впливовим голосом у транснаціональній мові про міжнародну міграцію і капіталізм. Розуміння його економічної етики досі маргіналізувало фактично вбудовану проблематику його економічних поглядів. Його поняття в області економічної політики і відмова від будь-якого «посередництва» в економічному процесі, безумовно, присутні в економічному дискурсі сьогодення.

Пьотр Франц доповідав  про «Генезу і еволюцію польських націонал-радикалів у Варшаві XX століття», політизацію та радикалізацію національно-радикальних акторів II РП. Франц познайомив присутніх з приватною освітою того часу. Для того, щоб визначити характеристики націоналістичної шкільної освіти, виявилося, що освітні кроки національних радикалів часто були майже ідентичними. Сучасні дискурси про приватні навчальні заклади, архівні джерела та его-документи призвели до об'єднаної, націоналістичної мережі в галузі освіти. Ця мережа була зарезервована переважно привілейованими синами націоналістичних лідерів і діяла також в університетах.

Анна Харлан із доповіддю «Сучасний дискурс політики пам'яті в Польщі і Україні»: її проект показав напруженість у відносинах обох країн, політичний конфлікт, пошук довгострокових ефективних моделей для примирення і побудови комемморативної пам’яті України і Польщі. Опрацювавши минуле можна сфокусуватися на спільно позитивно інтерпретованому минулому, у такий спосіб можна було б зробити кроки для створення спільного простору взаєморозуміння.

Професор Зебастіан Плоцієннік відкрив третю секцію лекцією «Актуальні тенденції в економічній інтеграції Європи». Учасникам було представлено огляд різних етапів економічної інтеграції, розкрито поточні події в єврозоні, позиції Сполученого Королівства і Гібралтару щодо економічної політики Європейського Союзу, питання спільного розвитку єврозони та ставлення Польщі до єдиної валюти. Було детально проаналізовано основи економіки,  які складають підгрунтя економічної інтеграції. Зебастіан Плоцієннік охарактеризував позиції Європейської комісії щодо майбутнього єврозони і переніс п'ять сценаріїв на польську дійсність. Важливою є постійна консолідація інституційних структур. Професор показав можливі реакції в Польщі щодо поглиблення єврозони, розкрив низку сценаріїв прискореного приєднання до неї, також були обговорені пошуки особливого статусу при збереженні злотого до прийняття певного статусу або виходу з ЄС.

Кароль Хведчук-Шульц представив свій проект на тему «Соціальна історія американського федералізму - довідник для політиків ЄС. Доповідач проаналізував конфліктні складові між соціологією і міжнародними відносинами, провів порівняльне дослідження американського федералізму і інтеграції ЄС, проаналізував засади Європейського Союзу і намагався вирішити питання про те, чи можна використовувати американський федералізм як основу для процесу європейської інтеграції.

Максиміліан Цоль представив доповідь під назвою «Процес координації трансформації енергії в політичній системі Польщі і її вплив на суспільно-політичні структури». Доповідач здійснив огляд польської енергетичної політики і національної енергетичної системи з посиланням на минуле, сьогодення і майбутнє розвитку, підвів доповідь до питання про політичну систему Польщі щодо шляхів управління енергоресурсами. Перший висновок полягав у тому, що на найнижчих рівнях уряду є ознаки прогресивної програми зміни клімату та поновлюваних джерел енергії. Тим не менш, це не відбивається на політичній лінії уряду щодо енергії після підняття питання обміну і комунікації між різними учасниками і позиціонування Польщі в ЄС в якості чемпіона з видобутку вугілля.

За цим послідувала доповідь Джаміни Вести Юго на тему: «Боже, допоможи дівчатам: католицька церква і політичні дебати про проституцію у Польщі та на Філіппінах». Вона присвятила виступ проблемі, як в посткомуністичній Польщі та за поствійськової диктатури на Філіппінах католицька церква впливає на законодавчий процес стосовно регулювання секс-рабства. Доповіддю Джаміни Вести Юго завершилася панель, яку очолював Зебастіан Плуцієннік.

Наступним блоком доповідей, присвяченим культурним аспектам розвитку Німеччини, Польщі і України спільно керували науковці Інституту доктор Петер Олівер Льов, Манфред Мак, Юлія Ретт’єр. Організатори потурбувалися про цікавий підбір тем, ретельно підібрали доповідачей, враховуючи міждисциплінарний підхід. Науковці працювали в атмосфері колегіальності і поваги один до одного.

Доктор Александра Парадовска у своїй доповіді «Нацистське містобудування і архітектура в Рейсгау Вартеланд» розкрила феномени порядку та розладу як основні категорії архітектурних міських пейзажів у контексті завойовницької політики Німеччини на Сході. У найбільшій з усіх адміністративних одиниць німецького рейху, в так званому Вартегау, було зафіксовано специфічну одночасність різних концепцій планування, що означала певну безперервність колишньої політики колонізації, але у формі нацистського містобудування та архітектури з метою поділу суспільства на господарів та рабів. Це також можна розглядати як певну наукову новизну.

Доцент Вікторія Солошенко виступила з доповіддю «Німеччина, Польща і Україна: співпраця у питанні повернення викрадених культурних цінностей (викрадені нацистами культурні цінності, «трофейне мистецтво», реституція»). Вікторія Солошенко розкрила вельми актуальні підходи щодо розв’язання цієї гострої проблеми, успадкованої від воєнного часу, що залишається гострою й донині. Доповідач навела слушні приклади законодавчого унормування підтримки державами справи реституції культурної спадщини народів, виокремила проблемні питання та варіанти їх можливого розв’язання. За баченням доповідача, питання повернення або неповернення мають вирішувати двосторонні міждержавні комісії або відповідна Інституція, яка може бути відновлена або заново створена. Вікторія Солошенко підкреслила наскільки важливим є німецький закон захисту культурних цінностей в якості найкращої практичної моделі для Києва та Варшави. Доповідач розкрила проблему втрачених українських культурних цінностей  під час радянської доби до війни та німецької окупації під час Другої світової війни. Важливим у цьому зв’язку є державна підтримка і тісна співпраця музеїв, які під час війни втратили частину своїх експонатів.

Доктор Maргарете Вах представила свій дослідницький проект «Між суспільною нішею і резервуаром неймовірних можливостей. Рух за аматорські фільми у Польщі: структура-практика-ентузіазм». Під час засідань академії вона зробила екскурс у невідомі для присутніх науковців архівні матеріали, присвячені польським аматорським фільмам трьох десятиліть. Близько 348 клубів аматорських фільмів у період з 1953 до 1989/90 активно діяли в країні. Тоді вони сприймалися як форми мистецтва, що підтримувалися державою і партією, організовувався такий вид відпочинку на заводах, молодіжних організаціях, локальними, регіональними і академічними інститутами, культуртрегерами. Мистецьке спрямування фільмів чітко відрізняло їх від сімейного кіно і кіно вихідного дня на Заході, оскільки вони були чистим поглядом на такі проблеми, як гомосексуалізм, екологія, культура протестів Народної Республіки Польща.

Проведення цього наукового заходу було можливим завдяки дружній підтримці Німецько-Польського наукового об’єднання. Секції літньої академії були дуже різними і ґрунтувалися на головних темах «Польща постколоніальна», «Поводження з соціалістичним минулим у Польщі» та «Актуальний розвиток в економічній інтеграції Європи». Було зроблено чудовий огляд тематики і детальний аналіз окремих її аспектів.

Особливих вражень додала екскурсія місцями пам’яті Другої світової війни - колишнє місце збору для відправки єврейських мешканців Франкфурта на Майні на території Великого франкфуртського ринку, на місці якого нині розташовано Європейський Центральний банк. Завдяки фаховій екскурсії доктора Льова усі змогли відкрити для себе польські сліди у Франкфурті на Майні. Учасники наукового заходу мали можливість ознайомитися з листами колишніх примусових робітників, які були написані за часів нацистського панування. Вражаючими були також викарбовані повідомлення і прощальні листи примусових працівників, які усі разом читали і обговорювали. Організатори літньої академії разом з учасниками шукали польські сліди часів Другої світової війни, провели екскурсію містом, здійснили круїз на теплоході, відкрили для учасників академії місця у Франкфурті на Майні, пов’язані з історією Польщі.

Для багатьох учасників академії літературний вечір з польсько-німецькою письменницею Александрою Тобор був одним із ключових у заході, що відбувся. Вона розповіла про те, як не просто жити на чужині, про почуття багатьох поляків, які з радістю емігрували до Німеччини, про розчарування, подекуди приниження і боротьбу за існування. «Ми - ті, хто сидить поміж двох стільців» - резюмувала письменниця. З поміж присутніх на літературному вечорі було багато тих, чиї долі є дуже подібними до долі Александри Тобор. Обмін думками та враженнями, знаннями з різних дисциплін був дуже доречним. Знання та методики, якими обмінялися учасники заходу є корисними для проведення подальших наукових досліджень. Комбінація активної та пасивної роботи, панелі наукового заходу були різносторонніми і повчальними завдяки цікавим методикам і новим аспектам та опрацюванню важливих і цікавих тем.

Перейти до початку