Подано тези доповідей учасників Міжнародної наукової конференції за результатами наукових досліджень з актуальних проблем всесвітньої історії, які виконані науковими співробітниками академічних інститутів, викладачами та науковцями вищих навчальних закладів, аспірантами, здобувачами, фахівцями різних організацій і установ.
У збірнику наукових праць представлені статті учасників Міжнародної наукової конференції «Актуальні проблеми всесвітньої історії: конфлікти як складова міжнародних відносин», проведеної Державною установою «Інститут всесвітньої історії НАН України» у травні 2013 року. Авторами проаналізовано широке коло питань теоретичного дискурсу у царині дослідження міжнародних відносин, висвітлено роль і значення конфліктів як складової розвитку суспільно-політичного життя країн і народів світу, з’ясовано причини, сутність та наслідки глобальних і регіональних конфліктів в історії людства, визначена роль системи міжнародної безпеки для подальшого сталого розвитку людської цивілізації.
Бондарець М.В. Антикризова концепція соціально-економічної модернізації України: пріоритети реформ. - Вісник ОНУ імені І. І. Мечникова. 2014. Т. 19. Вип. 3/1
У статті розглянуто антикризові концепції та відповідні стратегії модернізації провідних країн та України. Акцентовано увагу на практичних стратегіях реформування соціально-економічного розвитку та дослідженні їх ефективності у практиці державного антикризового менеджменту. Доведено, що модернізація економіки У країни повинна відповідати пріоритетам концепцій сталого та людського розвитку.
Ключові слова: глобальна системна криза, модернізація, антикризова концепція, соціально-економічний розвиток, новий технологічний уклад.
У книзі здійснено спробу теоретичної реконстуркції процессу виникнення й розвитку суспільства в контексті системних закономірностей. Автор розглядає виникнення суспільства як закономірний результат розвитку Всесвіту від неживого до живого і, нарешті, до людини. У зв`язку з цим значну увагу приділено проблемі антропосоціогенези, причину якої закорінено у виникненні ще в межах органічного світу нового способу організації життєдіяльності - комунікації. Зостосовуванний підхід до суспільства як специфічної системи й звернення до здобутків комуникативної філософії дозволили авторові прояснити причини існуючих розбіжностей між "східним" та "західним" способами функціонування суспільства та виявити кореляцію різних логік суспільного розвитку зі світоглядними і культурними особливостями їх представників.
У пропонованому підручнику розглянуто характерні риси й практика політичної історії України ХХ ст. Викладено матеріали, пов’язані з політичними процесами в Україні на різних історичних етапах, їх особливості, з’ясовано логіку і причинно-наслідковий зв’язок, відмінності політичних режимів, політичних систем, а також внутрішню та зовнішню політику України чи ставлення стосовно неї інших держав. Висвітлено питання формування української державності, процеси сучасного державного поступу, роль у цих процесах людського фактора, зокрема політичних партій, рухів, політичних лідерів тощо. Подано термінологічний словник, хронологію основних подій і визначних постатей вітчизняної політичної історії минулого століття.