>

Знакова подія лютого-2020: Підсумки Мюнхенської конференції з безпеки 2020 року

Щороку лідери країн, дипломати, бізнесмени, військові та експерти збираються в Мюнхені (ФРН) для обговорення ключових питань світової безпеки. Мюнхенська конференція з безпеки (Munich Security Conference), вже більше ніж пів століття, є одним з міжнародних форумів, на якому політики і експерти з усього світу ведуть прямий діалог і висловлюють власний погляд щодо регіональних конфліктів та глобальних викликів.

14-16 лютого 2020 р. в Мюнхені відбулась 56-а конференція з безпеки, у якій взяли участь понад 500 делегатів. З-поміж них – глави держав та урядів, міністри оборони та закордонних справ з-понад 60 країн світу. Примітним є те, що Мюнхенська конференція з безпеки 2020 зібрала разом представників країн, які знаходяться в економічному, торговельному, військовому конфлікті. За кілька днів до заходу організатори традиційно опублікували щорічну доповідь з безпеки, яка задає тон дискусіям учасників форуму. Загалом, цьогорічна конференція проходила під гаслом «беззахідність» (Westlessness), а головною темою стала криза Заходу і його цінностей. Протягом низки доповідей та обговорень експерти констатували кінець глобального порядку на чолі зі США. Міжнародна американсько-європейська команда аналітиків конференції в своєму спеціальному звіті, опублікованому до її початку і покликаному визначити завдання конференції, обґрунтувала тезу про те, що колективний Захід втратив свій глобальний вплив та продовжує втрачати свою ідентичність та спільні цінності, а роль Європи у світовій політиці дедалі слабшає. Поняття «беззахідність» має на увазі кризу і сум’яття, які переживає «Старий світ» в епоху глобальних політичних трансформацій.  

Під час конференції особлива увага приділялась поточним кризам загалом у світі та Європі зокрема, перспективам країн ЄC у сфері військової співпраці, проблемам клімату і нових технологій. Наприклад, провідні політики та експерти обговорили можливість вироблення спільної західної стратегії в епоху конкуренції великих держав; точились дискусії щодо питання міжнародної енергетичної безпеки (зокрема, обговорювався проект будівництва газопроводу «Північний потік-2»). Окрема сесія конференції, на якій виступив генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я Т. Гебреісус, була присвячена епідемії коронавірусної інфекції «COVID-19» (Cоrona Vіrus Disease 2019), яка спалахнула в КНР та нині становить загрозу перерости в пандемію.

Суперечливі дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки 2020 точились після оприлюднення програми щодо України – т.зв. 12 кроків для посилення безпеки на її території, а також в євроатлантичному регіоні (авторство належить неурядовій організації «Група лідерів з питань євроатлантичної безпеки»). У програмі було наголошено на необхідності припинення вогню, а також створення зони вільної торгівлі на Донбасі. Експертами було запропоновано низку кроків щодо врегулювання конфлікту в Донбасі, серед яких: пошук зниклих безвісти, розмінування, створення в межах «нормандського формату» групи по діалогу у військовій сфері, розробка плану реконструкції Донбасу за участю ЄС та Росії, відновлення роботи Спільного центру з контролю координації режиму припинення вогню. Крім вищезазначених тактичних ініціатив, було ще кілька пропозицій стратегічного характеру, зокрема, створення «дорожньої карти» з метою «зміни ситуації» щодо міжнародних санкцій проти РФ.

Після публікації програми Міністерство закордонних справ України заявило, що документ не відповідає офіційній позиції України. Програма має на меті відновлення співпраці Заходу з Росією без деокупації Криму і виконання вимог України щодо Донбасу. Документ пропонує, зокрема, поступове зняття санкцій з Росії, а також зближення РФ з ЄС. В цілому, пропозиції по Донбасу, оприлюднені в Мюнхені не спричинили відкритої дискусії, початку якої хотіли їх автори. Ініціатива зустріла неприйняття як в Україні так і за її межами.

Президент України вперше взяв участь у Мюнхенській конференції з безпеки. Під час форуму В. Зеленський виступив на окремій сесії, присвяченій Україні. Виступаючи з короткою промовою, президент наголосив, що в доповіді Мюнхенської конференції Україна згадується всього вісім разів, а в прогнозі потенційних гарячих точок опустилася з 9 на 10 місце. Президент України наголосив на тому, що війна триває не просто в Україні, а у Європі, а також необхідності повного припинення вогню, проведення виборів на Донбасі, новий принцип розведення сил та підготовку до нормандського саміту.


Фесенко М.В.
доктор політичних наук, старший науковий співробітник,
провідний науковий співробітник
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»
  

Перейти до початку