>

Знакові події травня-2018. Вихід США з «ядерної угоди» з Іраном: дія з багатьма наслідками

8 травня 2018 р. президент США Д. Трамп повідомив про вихід Сполучених Штатів з ядерної угоди з Іраном.

Майже одразу США спільно з Об'єднаними Арабськими Еміратами запровадили чергові персональні санкції проти шести представників Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), що проводить операції в Сирії, трьох компаній, що мають відношення до цієї військової організації, та голови Центробанку Ірану. ЦБ звинувачено в тому, що він допомагав КВІР отримати доступ до американських доларів. Невдовзі з’явився офіційний Президентський Меморандум Національної Безпеки (NSPM), згідно з яким Департамент Казначейства США та інші відомства розпочали вжиття заходів для виконання такого рішення, а на сайті Держдепу з’явилися детальні інструкції щодо процедури повернення й посилення санкцій.

Іран назвав цей крок Сполучених Штатів «незаконним», міністр закордонних справ держави Дж. Заріф пообіцяв продовжити пошуки рішення разом з іншими країнами-учасницями угоди, а президент Ірану Х. Рухані пригрозив відновити збагачення урану в більших, ніж до цього, масштабах в разі, якщо угода провалиться.

Ініційоване США загострення відношень з Іраном – країною, що має великі претензії на лідерство в цьому вкрай складному регіоні, де щільно переплелися геополітичні й економічні інтереси багатьох держав, видається, на перший погляд, не лише небезпечним, а й не продуманим. Однак за цим кроком криється доволі глибока «багатоходівка» США.

Передісторія. Починаючи з 1950 рр. Іран неодноразово потрапляв під санкції і окремих країн, і міжнародних організацій. У відповідь на посилення санкційного тиску у 2012 р. Іран припинив продаж нафти США і Великій Британії, а з початку 2013 р. – і ЄС. Так звана «ядерна угода», підписана 14.07.2015 р. між Іраном, групою 5+1 (п'ятьма постійними членами РБ ООН – США, Росією, Китаєм, Францією, Великою Британією й Німеччиною) та ЄС, являє собою спільний всеосяжний план дій (СВПД – JCPOA‎) щодо ядерної програми Ірану. Нею передбачено, що Іран відмовляється від створення ядерної зброї, більшість збагаченого урану буде вивезено з країни, МАГАТЕ отримає доступ до всіх іранських ядерних об'єктів, водночас жоден з них (крім заводу зі збагачення урану) не буде демонтовано й вони можуть використовуватись у цивільних цілях. Після підписання угоди розпочався процес скасування санкцій. 16.01.2016 р. МАГАТЕ оприлюднило доповідь про виконання Іраном всіх зобов'язань, після чого верховний представник ЄС із закордонних справ Ф. Могеріні оголосила про зняття всіх санкцій, введених ЄС. Санкції США значною мірою збереглися до сьогодні.

Уряди провідних країн світу вважають угоду з Іраном важливою умовою міжнародної безпеки. Водночас низка країн, в тому числі США за президентства Д. Трампа й Ізраїль, весь час висловлювали побоювання, що вона не дає твердих гарантій відмови Ірану від ядерної програми. У жовтні 2017 р. Д. Трамп уже відмовлявся продовжувати сертифікацію угоди (санкції проти Ірану контролюються Конгресом США, який кожні півроку вимагає звіту від президентської адміністрації про їх виконання, а президент має підтверджувати угоду кожні 60 днів) і передав її на розгляд Конгресу. Тоді основні учасники угоди намагалися переконати американського президента в хибності його дій, а німецький глава МЗС З. Ґабріель навіть пригрозив можливістю переходу європейців «до спільної позиції разом з Росією та Китаєм – проти США». Попри те, що за час, що минув з моменту підписання угоди, Іран кілька разів проводив випробування балістичних ракет, у лютому 2018 р. МАГАТЕ знову заявило, що Іран дотримується норм угоди.

Хронологія подій. Вихід США з угоди збігся із загостренням протистояння між Іраном та Ізраїлем. 30.04.2018 р. прем'єр-міністр Ізраїлю Б. Нетаньяху заявив про виявлення іранських архівів, які свідчать, що країна приховує ядерні об’єкти і таємно продовжує розробку ядерної зброї. 01.05. на сайті адміністрації президента США з’явилося повідомлення про те, що наведені Ізраїлем факти свідчать, що у Ірану є повноцінна таємна ядерна програма.

10.05. дислоковані в Сирії іранські військові з КВІР обстріляли ракетами ізраїльські позиції на Голанських висотах. Ізраїль відповів ударами по військових об'єктах в Сирії, де присутні іранські військові. У Тегерані, щоправда, стверджують, що «їхтамнема», хоча ще торік розвідка однієї з західних країн повідомила BBC, що іранські військові створили свою базу в розташуванні сирійських урядових військ в Аль-Кісві. Іран також звинувачують у тому, що він постачає зброю ліванському шиїтському угрупованню «Хезболла» і палестинським бойовикам.

22.05. держсекретар США М. Помпео оголосив про введення проти Ірану «найжорсткіших санкцій за всю історію країни», що загрожують виживанню його економіки. Того ж дня запроваджено санкції ще проти іранців, які, за даними США, забезпечили повстанців-хуситів у Ємені рекомендаціями й озброєнням, використаним для ракетних ударів по містах і нафтовій інфраструктурі в Саудівській Аравії. Колишній очільник ЦРУ назвав умови, які Тегеран має виконати для підписання нової угоди. При чому вимоги щодо ядерного статусу Ірану посіли в них далеко не чільне місце. Що не дивно: скасовані раніше санкції накладалися США через порушення Іраном не лише режиму випробування балістичної зброї масового знищення, а й прав людини в країні та через агресивні дії на зовнішній арені.

США не приховують, що причина нинішніх санкцій – у агресивній політиці Ірану: серед основних умов Вашингтон назвав вивід іранських військ з Сирії, припинення підтримки повстанців у Ємені і «загрозливої поведінки» щодо сусідів, включно з загрозами «знищити Ізраїль і запустити ракети в Саудівську Аравію та ОАЕ». Мотивацію США розуміють і в ООН: Генсек ООН А. Гуттеріш, закликаючи до збереження угоди, зазначив, що «проблеми, які не стосуються безпосередньо ядерної програми Ірану, слід урегулювати без шкоди для угоди».

Зрозуміло, що Ізраїль, як і Саудівська Аравія, привітав рішення Д. Трампа. Натомість країни-учасники угоди й Євросоюз у цілому, як зазвичай, «занепокоєні», в ООН – «глибоко розчаровані». Усі вони підтверджують відданість угоді, однак шукають компроміс: 25.05. підписанти обговорювали можливість нової угоди, що міститиме додаткові елементи. Загострення ситуації з Іраном боляче зачіпає економічні інтереси європейських країн. Деякі великі компанії вже почали тут бізнес і їм доведеться обирати: згортати свої справи у цій країні, або потрапити під санкції. У зв’язку з чим Ф. Могеріні заявила прямо: «Європейський союз має намір захищати свої економічні інвестиції». І програму захисту від санкцій уже запропоновано.

Таким чином, першим результатом ризикованого кроку Д. Трампа є поглиблення розходжень у позиціях між США і ЄС. Однак не лише це. США, видається, остаточно переглянули політику Б. Обами в регіоні, яка свого часу штовхнула сунітські громади в обійми ІДІЛ, що згодом дозволило Ірану й Росії виступити борцями проти ІДІЛ у Сирії. Тиск на Іран, руками якого значною мірою реалізується політика Москви з дестабілізації ситуації в регіоні, хоча й примушує його до посилення залежності від Росії й Китаю, має своїм дотичним результатом загострення протистояння США з Росією, якій продемонстровано санкційну рішучість і цілковиту незалежність Вашингтону від позиції м’якотілих європейських партнерів. З іншого боку, відкритий захист США інтересів давнього партнера – Саудівської Аравії нівелює її зближення з РФ, що намітилося в останній час. Ставить воно і Туреччину, яка у спробах «розв’язати» курдську проблему опинилася в Сирії по один бік з Москвою й Тегераном, перед більш жорстким вибором між продовженням співпраці з ними й обов’язками перед НАТО.


Тетяна Метельова
кандидат філософських наук, доцент, заступник директора з наукової роботи
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перейти до початку