>

Всесвітня конференція ООН з проблем зміни клімату: підсумки 2019 року

16 грудня у Мадриді завершилась Всесвітня конференція ООН з проблем зміни клімату, в якій взяли участь близько 25 тисяч представників 196 країн світу, багатьох міжнародних організацій та Європейського Союзу. Вона стала 25-ю конференцією, що проводиться під егідою Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (СОР 25), 15-ю - в рамках наради сторін Кіотського протоколу (CMP-14) і 2-ю в рамках Паризького Угоди (CMA2).

Міжнародна спільнота покладала на цей саміт великі надії з огляду на швидкість глобального потепління. За прогнозами Всесвітньої метеорологічної організації, 2015-2019 рр. можуть стати найспекотнішим п'ятиріччям за весь час спостережень температури на Землі. Кількість людей, які потерпають від жахливих наслідків надзвичайних природних катастроф, підсилених кліматичними змінами, невпинно зростає. Міжнародна гуманітарна організація «Oxfam» наводить дані, що близько 20 млн чол. щорічно вимушено покидають свої домівки у зв'язку з різними кліматичними лихами. Представники міжнародної правозахисної організації «Save the Children» підрахували, що в 2019 р. унаслідок зміни клімату серйозно погіршилася ситуація з продовольством для 33 млн жителів східних і південних регіонів Африки, половина з яких – діти.

Науковці досягли майже одностайного консенсусу з приводу того, що глобальне потепління спричинено переважно антропогенними чинниками. Найбільшу небезпеку в цьому сенсі становить викопне паливо (вугілля, нафта, газ), яке збільшує концентрацію парникових газів, зокрема двоокису вуглецю (CO₂). Тому останніми роками все частіше лунають заяви експертів і політиків щодо необхідності обмежити використання викопного палива і, в першу чергу, вугілля.

Відкриваючи Мадридську конференцію, голова ООН Антоніу Гутерріш заявив, що сьогодні людство стоїть на роздоріжжі, однак вже до кінця наступного десятиліття воно має визначитися: або пройти точку неповернення і поставити під загрозу все живе на планеті або піти «шляхом надії», що означає негайне зниження рівня викидів CO₂ і відмову від використання вугілля.

Передбачалося, що цей саміт сконцентрує увагу на розробленні практичних заходів - міжнародних проектів зі зниження викидів парникових газів, що записано у статті 6 Паризької угоди. Однак через серйозні розбіжності у підходах до втілення в життя цих домовленостей (наприклад, стосовно ринків вуглецю, фінансових та економічних механізмів і стимулів) учасники конференції не змогли досягти згоди. Після двох додаткових днів переговорів делегати прийняли компромісне рішення щодо підготовки нових, вдосконалених планів скорочення емісій газів, які призводять до глобального потепління, а питання вироблення практичних механізмів міжнародного співробітництва вирішили відкласти на наступну конференцію, яка відбудеться у 2020 р. у Глазго.

Не дивлячись на те, що на саміті в Мадриді були підведені підсумки здобутків 2019 р. та розглянуті питання, пов'язані з адаптацією, фінансуванням, передачею технологій і зміцненням потенціалу в протидії кліматичним змінам, марними залишились  сподівання країн, що розвиваються, та острівних держав на створення міжнародного фонду для боротьби з наслідками кліматичних змін, що вже сталися.

Науковці та представники екологічних організацій розкритикували Мадридську конференцію за відсутність конкретних домовленостей, розмитість та нечіткість рішень, недостатню амбіційність цілей і завдань.  Розчарування результатами зустрічі висловив і Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. За його словами, міжнародна спільнота не показала належного честолюбства щодо подолання кліматичної кризи. «Однак ми не повинні здаватись. І я не здамся», - написав він у Twitter.

Саміт у Мадриді, як і більшість попередніх зустрічей з питань кліматичної політики показала, що на даний час більшість країн світу не готові поступитися власними економічними інтересами заради кращого і екологічно безпечного майбутнього нашої планети. Тому глобальний рівень прийняття рішень усе більше перетворюється на дороговказ розвитку кліматичної політики. Натомість центр впровадження конкретних дій переноситься на регіональний рівень. На це вказує інша, не менш важлива подія грудня 2019 р.

Зокрема 1 грудня цього року новий голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляйен представила «Новий зелений курс» Європейського Союзу, який претендує на роль «дорожньої карти» нової моделі економічного розвитку Європи. Згідно до амбітної мети ЄС, до 2050 р. Європа має стати першим кліматично нейтральним континентом. Впровадження комплексу заходів у його рамках обійдеться європейським країнам в трильйон євро. У число запланованих заходів входить введення податку на CO₂ - ввізного мита, яким планується обкладати товари, що імпортуються, при виробництві яких не дотримуються екологічні стандарти Європейського Союзу. Цю політику підтримали усі держави-члени ЄС крім Польщі, яка має надзвичайно високу частку вугілля у паливно-енергетичному балансі. Вона заявила, що планує досягти вказану ціль у 2070 р.

Можливо приклад Європейського Союзу стане взірцем для інших країн і регіонів і у наступному десятилітті світ побачить ширшу коаліцію кліматично нейтральних держав, а тактика невеликих, але постійних перемог стане найбільш ефективним механізмом боротьби з наслідками глобального потепління.


Т.Ю.Перга
Кандидат історичних наук,
Старший науковий співробітник
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перейти до початку