>

Міжнародна науково-практична конференція «Держави пострадянського простору в умовах формування багатополюсного світу: історичні уроки та перспективи» (19 листопада 2015 р. Прес-реліз)

19 листопада у Державній установі «Інститут всесвітньої історії НАН України» відбулася Міжнародна наукова конференція "Держави пострадянського простору в умовах формування багатополюсного світу: історичні уроки та перспективи".

До її програми було включено понад сімдесят доповідей, тридцять з них належали співробітникам ДУ "Інститут всесвітньої історії НАН України". Участь у конференції взяли представники двадцяти семи наукових, освітніх, державних установ і закладів, включаючи низку зарубіжних.

Відкриваючи конференцію, директор Інституту, доктор історичних наук, професор А.І.Кудряченко акцентував вагому роль пострадянського простору і розташованих у ньому країн для Європи та світу. Динамічний розвиток простору колишнього СРСР характерний, з одного боку, за рахунок власних ресурсів і можливостей, з іншого – відчутним був впливом глобалізації, регіоналізації та чинників інтеграції. Колишній інтеграційний центр – Москва – не полишає спроб відновити свій вплив на держави пострадянського простору. Для України це створює додаткові проблеми. Згідно з угодою від 1997 р. Росія є стратегічним партнером, але зараз через події на сході та російську підтримку сепаратистів ситуація з наповненням цього партнерства реальним змістом ускладнилася. Україна остаточно визначила свої геополітичні орієнтири і прагнення, стратегію державного, цивілізаційного розвитку. Тепер слід підтвердити цей вибір конкретними кроками, перевівши його до площини практичних дій. Перетворення республік СРСР на незалежні держави, їх включення до нових інтеграційних процесів не припиняє контактів між ними, не перешкоджає використанню одними з них досвіду трансформаційних перетворень, наявних в інших. Для України корисний досвід Азербайджану, який за президентства Г.Алієва рішуче пішов шляхом зміни геополітичного вектору, і це, разом з іншими факторами, дало вагомі позитивні результати. Професор А.І. Кудряченко зазначив, що нинішній кризовий період є не лише випробуванням, але й великим шансом для України. У цьому контексті нашим завданням єз’ясування можливостей як власних, так і з досвіду перетворення країн Балтії, країн-сусідів Вишеградської групи та Азербайджану.

Віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук, член Президії НАНУ академік НАН України, Надзвичайний і Повноважний посол України С.І. Пирожков у своєму виступі підкреслив актуальність проблематики, наголосивши, що для нього, як науковця, якому свого часу довелося організовувати Інститут стратегічних досліджень – проблематика конференції видається близькою, зрозумілою, злободенною. Нам потрібен глибокий, предметний аналіз геополітики, міжнародних відносин, конфліктології. Інститут всесвітньої історії міг би включити до кола своїх наукових інтересів, окрім історії, ще й сучасні процеси та явища, а також, можливо, світову економіку. Щодо позиціонування пострадянського простору у глобальній системі координат досі немає одностайності. Ми майже 25 років зволікали з самовизначенням, але Угода про асоціацію України з Євросоюзом стала актом визначення, український народ свій вибір зробив - підкреслив віце-президент НАН України С.І.Пирожков.

Від імені дипломатичного корпусу учасників конференції привітав перший секретар Посольства Республіки Білорусі в Україні Г.Пузирний.

На пленарному засіданні було виголошено шість доповідей: М.Михальченка "Українська держава від "соціалістичної" – до напівдемократичної", І.Дудко "Україна на шляху до ЄС: здобутки і виклики", Т.Орлової "Зіткнення цивілізацій на пострадянському просторі і Україна", В.Ткаченка "Росія: ідентичність агресора", Л.Чекаленко "Нестійке сьогодення – запорука хиткого завтра (з досвіду СНД)", О.Шморгуна "Геополітика Росії та України у системно-стадіальному вимірі: аналіз і прогноз".

Конференція проходила у чотирьох секціях: "Історичні витоки формування багатополюсного світу: регіональний та міжрегіональний виміри", "Зовнішня та безпекова політики держав пострадянського простору", "Інтеграційні стратегії держав пострадянського простору в умовах формування "нового світового порядку", "Соціально-економічний та політичний розвиток держав пострадянського простору: ретроспектива, проблеми, перспективи".

Підбиваючи підсумки конференції, завідувач відділу історії нових незалежних держав А.Бульвінський, відзначив високий загальний рівень виголошених доповідей, звернув увагу на ту обставину, що значну їхню кількість було зосереджено на кількох ключових проблемно-тематичних блоках, серед яких превалюють такі, як геополітичний вибір пострадянських країн, проблеми їхньої трансформації та модернізації, вплив глобалізації, а також двосторонні українсько-російські відносини в європейському контексті.

Завантажити прикріплення:
Перейти до початку