>

Подія березня 2020 року - виклик людству «ПОЛІТИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ COVID-19»

11 березня 2020 р. у зв’язку з поширенням у світі коронавірусу «COVID-19» Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила пандемію. У другій половині березня 2020 р. стрімке поширення інфекції країнами світу та Європи продовжилося. Водночас, виключно швидке зростання кількості заражень спостерігалось у США, які 24 березня 2020 р. ВООЗ оголосила новим осередком поширення інфекції. На думку провідних вірусологів пандемія може тривати від трьох до більше десяти місяців, що призведе до глобальних соціально-економічних трансформацій.

Заходи, спрямовані на боротьбу з пандемією, призводять до дезінтеграції та протекції національних економік, підсумком чого стане реконфігурація системи міжнародних відносин та зміна вектора трансформації міжнародного порядку. У зв’язку з пандемією прогнозується посилення процесів деглобалізації та де популяризації глобалістських ідеологій. Нині на перший план виходить інститут традиційної держави, натомість наднаціональні інститути Євросоюзу допоки не змогли продемонструвати свою ефективність в умовах пандемії.

У найближчому майбутньому держави, серед актуальних загроз безпеці, будуть розглядати не лише кібервійни, а й біологічні атаки будь-якого походження. Для протистояння цим викликам, в першу чергу, будуть використовуватися розробки в галузі штучного інтелекту. В умовах пандемії держава братиме на себе додаткові контрольні функції і повинна буде зберігати певний баланс взаємовідносин суспільства і силових елементів держави, включно з кіберконтролем, після закінчення епідемії.

Досить стрімко розвиватимуться процеси віртуалізації життєдіяльності населення, віртуальна реальність та інформаційно-комунікаційні системи, включно з онлайн-послугами. Нині констатується трансформація структури виробничих відносин на користь дистанційної діяльності. Пандемія серйозно зачепила традиційні системи освіти в усьому світі – наказами урядів більшості країн світу відбулось масове закриття шкіл та університетів. Водночас почалось масове запровадження дистанційного навчання школярів та студентів із застосуванням новітніх онлайн-технологій.

Також констатується наростання протиріч між учасниками системи міжнародних відносин, зокрема через закриття кордонів і недостатню допомогу один одному з низки питань. Вже з середини березня 2020 р. чимало країн світу обмежили або повністю заборонили перетин своїх кордонів на національному рівні. Зокрема, 13 березня 2020 р. президент США Д. Трамп заборонив в’їзд до США осіб з країн Шенгенської зони, а зовнішні кордони ЄС та Шенгенської зони стали тимчасово закритими для іноземців з 17 березня 2020 р. Аналогічні заходи були прийняті також й іншими країнами.

Нині у світі через коронавірус близько 3 млрд. людей перебувають в ізоляції. «COVID-19» завдав нищівного удару світовій фінансово-економічній системі та національним економікам. Це може призвести до наймасштабнішої світової економічної кризи початку століття, оскільки вона здатна підірвати найважливіші сфери, включно з виробництвом, сектором послуг, попиту тощо. Міжнародна міжурядова організація Конференція ООН з торгівлі і розвитку попередньо провела розрахунки у яких вказувалось, що розмір завданих пандемією збитків у світі може сягнути 2 трлн. дол. Однак в інших дослідженнях йдеться про 9 трлн., тобто про 10% світового ВВП на тлі світового боргу, який нині перевищує 250 трлн. дол.

Важливою подією в контексті подолання соціально-економічних та політичних наслідків коронавірусу став саміт «Групи двадцяти» («G-20»), який вперше відбувся 26 березня 2020 р. у форматі відеоконференції. Попередньо було вирішено, що країни «G-20» нададуть для подолання негативних наслідків пандемії коронавірусу та підтримки глобальної економіки більше 5 трлн. дол. Країни «G-20» на регулярній основі координуватимуть розробку плану дій у відповідь на «COVID-19» й тісно співпрацюватимуть з міжнародними організаціями для швидкого надання відповідної міжнародної допомоги. Учасники «G-20» виділять ВООЗ кошти на боротьбу з пандемією та консолідують свої подальші дії за такою пріоритетністю, як «порятунок життя людей, захист їх доходів та робочих місць, збереження фінансової стабільності».

В умовах входження світової економіки в період глибокої рецесії, українська економіка буде знаходиться в кризовому стані не тільки через заходи викликані надзвичайною ситуацією, яка спрямована на боротьбу з пандемією, але також через падіння експорту, від якого, багато в чому, залежить національна економіка. В оновленому макроекономічному прогнозі, який був затверджений урядом України 29 березня 2020 р., ВВП держави у поточному році зменшиться на 5%. Нині український уряд розробив низку заходів, спрямованих на недопущення поширення пандемії та підтримку соціально-економічної стабільності. Зокрема, на позачерговому пленарному засіданні 30 березня 2020 р. одним з перших Верховна Рада прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв’язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-2019)». Ці заходи доповнили і розширили перелік податкових та соціальних змін, введених на період карантину іншими законами від 17 березня 2020 р.


Фесенко Микола Васильович
доктор політичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перейти до початку