>

Наукова конференція молодих учених «Актуальні проблеми історії і філософії у дослідженнях молодих учених» (17 травня 2018 року). Прес-реліз

17 травня 2018 року в стінах Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України відбулася конференція молодих учених «Актуальні проблеми історії і філософії у дослідженнях молодих учених». Організаторами заходу виступили Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та Інститут історії України НАН України. Захід став втіленням намірів наукових установ Національної академії наук України створити простір для молодих учених, де б вони мали можливість здійснювати апробацію результатів своїх наукових досліджень.

Конференцію було відкрито вітальним словом представника дирекції Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України ученого секретаря Інституту, кандидата філософських наук Самчука Романа Володимировича, у якому він відзначив важливість внеску молодих учених та актуальність обраних учасниками конференції тем доповідей. Роман Володимирович підкреслив, що ця конференція організована самими молодими вченими НАН України, тож активність наукової молоді проявляється не тільки на науковому рівні, а й має організаційний вимір.

Звернувшись до учасників наукового заходу, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», кандидат філософських наук, доцент Метельова Тетяна Олександрівна наголосила на перспективності сучасних досліджень молодих вчених, які відповідають світовим трендам та розвиваються, незважаючи на тиск, здійснюваний щодо української академічної науки. Тетяна Олександрівна акцентувала увагу на тому, що це недавня традиція: збиратись і обговорювати актуальні проблеми з життя України і Світу саме серед науковців молодого віку, які репрезентують соціогуманітарний блок.

Із вітальним словом перед учасниками конференції виступила учений секретар ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», кандидат історичних наук, доцент Солошенко Вікторія Віталіївна, яка зазначила, що це друга спроба об’єднати наукові сили молодих вчених і оприлюднити результати наукових досліджень. Спочатку така конференція відбулася у 2017 р. на базі ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», а у 2018 р. до цієї ініціативи приєдналися Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та Інститут історії України НАН України. Вікторія Віталіївна звернула увагу присутніх на те, що постановка деяких наукових проблем, які включені до програми конференції, є абсолютно новою. З іншого боку, теми досліджень молодих учених відповідають зарубіжним дослідницьким практикам, а це говорить про те, що наукова молодь може на належному рівні презентувати українську науку закордоном.

Конференція молодих учених мала науково-практичну складову у вигляді двох майстер-класів, запропонованих викладачами історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Професор кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, доктор історичних наук, доцент Городня Наталія Данилівна провела для учасників заходу майстер-клас «Дослідження зовнішньої політики і міжнародних відносин: практичні рекомендації», у якому поділилася власним досвідом та порадами щодо якісної підготовки наукових досліджень у царині міжнародних відносин та зовнішньої політики. Наталія Данилівна розпочала майстер-клас із риторичного питання про межу між історичними і політичними науками та звернула увагу присутніх на необхідність чітко слідувати канонам тієї науки, з якої пишеться дисертація. Зокрема, доповідачка вказала на поширену проблему невідповідності досліджень до обраних спеціальностей. На прикладах тем дисертаційних робіт з історичних наук, що дотичні до політичної науки, а також політологічних дисертаційних робіт, проблематика яких містить історичну ретроспективу, вона детально розглянула ключові методологічні відмінності таких дисертаційних досліджень, їх джерела та інструментарій, необхідний молодим науковцям для реалізації якісного дослідження. У рамках програми майстер-класів свій виступ презентував професор кафедри новітньої історії України, кандидат історичних наук Савченко Григорій Петрович. Доповідаючи на тему «Польські військові формування і зародження українського руху в російській армії (весна 1917 року)», професор Савченко звернув увагу учасників конференції на ключове значення вузьких проблем, які відіграють важливу роль при розв’язанні більш глобальних дослідницьких задач. На прикладі тематики зародження українського руху навесні 1917 р. Григорій Петрович закликав молодих вчених бути уважними до дрібниць, які можуть стати ключами до вирішення комплексних та системних історичних проблем. Окрему увагу було приділено питанням характеристики джерел та важливості їх критичної інтерпретації.

На пленарному засіданні були запропоновані кілька виступів, які презентувати різноманітність проблематики досліджень молодих учених. Так, цікаву доповідь виголосила кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Кашеварова Наталія Григорівна, ознайомивши присутніх зі специфікою документів оперативного штабу Розенберґа як джерела щодо використання радянських кіно- і фотоматеріалів у пропаганді та навчанні в Третьому рейху під час Другої світової війни. У виступі були названі основні проблеми, з якими зіштовхуються дослідники під час аналізу таких джерел, було вказано на необхідність критичного їх оцінювання. 

Учасниця конференції – кандидат історичних наук, доцент Київського міжнародного університету Половинська Віта Віталіївна поділилася з присутніми результатами свого вивчення особливостей зв’язків між руським і скандинавським правлячими домами в XI ст. та їх значенням для сучасності. У доповіді було акцентовано увагу на важливості досліджень спільного минулого України та країн Скандинавії. Вчена також розповіла про те, що існують проблеми при проведенні досліджень раннього середньовіччя і для скандинавських вчених, пов’язані із доступом до давньоруських літописів. Кандидат філософських наук, молодший науковий співробітник Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Волковський Володимир Павлович присвятив свою доповідь питанням становлення української національної ідентичності, розглянувши цей процес від інтелектуальної історії ХІХ століття до сучасності. Доповідач ознайомив учасників конференції з історичною ретроспективою процесу формування української національної ідентичності, узагальнив складності цього процесу, визначив актуальні питання сьогодення, пов’язані із національною ідентичністю.

Також цікавою і змістовною була доповідь кандидата історичних наук, наукового співробітника Інституту історії України НАН України Маєвського Олександра Олеговича, сфокусована на огляді графічної політичної продукції українських художників. Молодий учений розкрив питання використання означеної продукції у системі радянського агітпропу, розповів про специфіку колекцій цієї графіки, акцентував увагу на труднощах виявлення та зберігання зразків плакатного живопису.

На конференції молодих учених була оприлюднена низка ґрунтовних досліджень, які є дуже важливими для української науки. Це і проблеми пам’яті, адаптації мігрантів, причини і наслідки голокосту, війни і конфлікти, двосторонні відносини, міжнародний контроль за ядерною зброєю, громадська участь в управлінні закладами освіти України  (друг. пол. XIX - поч. XX ст.), реформування системи освіти в Італії, історія повсякденності, внутрішня і зовнішня політика країн світу, діяльність політичних партій, становлення і виміри української ідентичності, націоналізм та католицизм, теорія знаку в постмодерній філософії тощо.

У цілому, у роботі конференції взяли участь студенти випускних курсів магістратури, випускники історичних і філософських факультетів, які планують вступати до аспірантури; аспіранти та молоді учені ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інституту історії України НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Київського міжнародного університету, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Доповідачі мали змогу виступити за одним із обраних напрямів: всесвітня історія, філософія та історія України. Цікава тематика доповідей охопила широкі хронологічні та територіальні межі і була з інтересом сприйнята колегами-учасниками, про що свідчило активне залучення аудиторії до обговорення виступів.

Підсумовуючи, кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Бессонова Марина Миколаївна вказала на важливість залучення молодих вчених до організації фахових наукових заходів і сприяння їхньої участі у науковому житті.

Учений секретар ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України, кандидат історичних наук, доцент Солошенко Вікторія Віталіївна і учений секретар Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, кандидат філософських наук Самчук Роман Володимирович висловили вдячність присутнім за активну участь у роботі конференції, та наголосили на необхідності проведення таких наукових заходів у майбутньому.

 

Завантажити прикріплення:

Галерея зображень

Переглянути вбудовану фотогалерею в Інтернеті за адресою:
https://ivinas.gov.ua/publikatsiji/naukova-konferentsiia-molodykh-2.html#sigProIdbbfbccca23
Перейти до початку