Круглий стіл «Проблеми миру та безпеки в діяльності міжнародних організацій: до 40-річчя Гельсінкського Заключного акту» (29 вересня 2015 р. Прес-реліз)

29 вересня 2015 р. в Державній установі «Інститут всесвітньої історії Національної Академії наук України» було проведено засідання круглого столу на тему «Проблеми миру та безпеки в діяльності міжнародних організацій: до 40-річчя Гельсінкського заключного акту».

Дискусія учасників заходу стосувалася актуальних проблем міжнародних відносин у європейському та євроатлантичному просторі. Основні питання, включені до порядку денного, охоплювали низку проблемних аспектів міжнародних відносин, таких як роль проблем миру і безпеки в діяльності міжнародних організацій; основні принципи Гельсінкського заключного акту та сучасні проблеми міжнародних відносин у Європі та в світі; стан, можливості та перспективи ОБСЄ як структури багатосторонньої співпраці та регіонального співтовариства безпеки; локальні конфлікти та регіональні вузли напруженості на терені Східної та Південно-Східної Європи; проблеми безпеки у порядку денному 70-ї сесії ГА ООН; питання війни і миру в контексті історичного досвіду міжнародних відносин та безпекові перспективи майбутнього.

У вітальному слові до учасників засідання заступник директора Інституту Т.О. Метельова відзначила важливість історичного досвіду співпраці країн Європи та євроатлантичного простру в розробці узгоджених принципів багатосторонньої міжнародної співпраці, побудованої на визнанні та втіленні спільних механізмів взаємодії та врахуванні інтересів безпеки держав, які мають відмінні потенціали та статус.

У роботі круглого столу взяли участь представники Інституту всесвітньої історії НАН України (ІВІ НАНУ), українські дипломати, викладачі Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, працівники Дипломатичної Академії України (ДАУ) при МЗС України, інших вищих навчальних закладів та науково-експертних установ.

Окреслюючи історичне значення Гельсінкського заключного акту 1975 р. в розвитку міжнародної взаємодії у просторі «Великої Європи», зав. відділу трансатлантичних досліджень ДУ «Інститут всесвітньої історії Національної Академії наук України» С.В. Толстов відзначив, що «Декларація принципів, якими держави-учасниці будуть керуватися у взаємовідносинах», зберігає своє політичне значення в контексті подій сьогодення. Такі базові принципи, як визнання суверенної рівності держав та повага до прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушність кордонів і територіальна цілісність, мирне врегулювання спорів, невтручання у внутрішні справи, повага до прав людини та основних свобод, рівноправ’я та право народів розпоряджатися своєю долею, співпраця між державами та добросовісне виконання зобов’язань по міжнародному праву мають становити основу європейської безпеки, яка відкриває шлях до мирного гармонійного розвитку всіх учасників. При цьому, і Гельсінкська Нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі (1973-1975 рр.), і подальші саміти та наради в межах НБСЄ/ОБСЄ виявилися неспроможними визначити конкретні зобов’язуючі механізми, які передбачали б застосування узгоджених цілей та принципів у повсякденній практиці. На загал, питання про неконфліктне суміщення ціннісно-аксіологічних підходів та індивідуальних інтересів країн з різними політичними системами та формами державного устрою залишається головною суперечністю міжнародних відносин, що особливо чітко простежується на етапі становлення багатополюсності.

У доповідях учасників круглого столу порушувалися важливі питання, пов’язані з розробкою та застосуванням принципів міжнародного права та їх дотриманням в діяльності міжнародних організацій та окремих держав-членів ООН та учасниць ОБСЄ. Суттєву увагу було приділено завданням та діяльності української дипломатії в контексті обстоювання інтересів України в ході переговорів з урегулювання конфлікту на Донбасі, мобілізації підтримки міжнародного співтовариства таким ініціативам, як направлення міжнародного миротворчого контингенту з метою забезпечення виконання мінських домовленостей, обмеження застосування права вето в Раді Безпеки ООН при голосуванні резолюцій, пов’язаних з врегулюванням локальних та регіональних конфліктів.

Питанням впливу Гельсінкського Заключного акту на розвиток міжнародних відносин у Європі та в світі було присвячено доповіді завідувача кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка, проф. О.П. Машевського, головного наукового співробітника відділу теорії та методології всесвітньої історії ІВІ НАН України О.В. Потєхіна, головного наукового співробітника відділу теорії та методології всесвітньої історії ІВІ НАН України, проф. І.А. Хижняка.

Визначення сучасного стану та тенденцій міжнародної безпеки викликало жваву дискусію, в якій взяли участь Надзвичайний і повноважний посол України І.М. Турянський (Дипломатична Академія України при МЗС України), проф. О.Г. Цвєтков (Дипломатична Академія України при МЗС України), член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, проф. В.М. Ткаченко (ІВІ НАН України), доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Н.Д. Городня, провідний науковий співробітник ІВІ НАН України О.О. Шморгун, доцент кафедри міжнародних відносин Київської гуманітарної академії О.С. Вонсович та інші учасники.

Серед висновків та пропозицій, які висловлювалися в контексті обговорення сучасних проблем безпеки України, доповідачі звертали увагу на необхідності більш активних зв’язків органів виконавчої влади з науково-експертним середовищем, чіткішого окреслення позиції України щодо вирішення кризи на Донбасі та принципів, які мають бути покладені в основу політичного врегулювання, активній популяризації позиції органів влади у сфері міжнародного спілкування, включаючи міжнародні організації, урядові кола, парламентські структури та неурядові організації зарубіжних країн.

Завантажити прикріплення:
Перейти до початку