>

Знакові події січня-2018. Давос-2018: більше питань ніж відповідей

Всесвітній економічний форум в Давосі з 1971 р. є майданчиком для обговорення головних світових стратегічних тем і подій, що впливають на долі світу. Офіційна програма цьогорічного 48-го форуму включала понад 400 заходів (сесій). Можна відзначити, що цього разу в Давосі зіштовхнулися два контроверсійні погляди на світовий розвиток – глобалістський, обстоюваний більшістю учасників заходу, та протекціоністський («популістський»), найбільшим виразником якого був президент США Д. Трамп, який відвідав цей захід, усупереч традиційній відсутності в Давосі американських президентів.

Центральною подією форуму, за згодою більшості експертів, був виступ прем’єр-міністра Індії Н. Моді, який представляв економіку, що розвивається найшвидше у світі – з приростом 7% на рік. Лідер найбільшої за розмірами населення демократичної держави визначив три основні виклики для світової цивілізації – зміни клімату, тероризм і удари проти глобалізації. Звертаючись до опору глобалізації, Моді зазначив: «Багато суспільств і країн стають дедалі більше зосередженими на собі. Схоже, що відбувається щось протилежне глобалізації. Негативний вплив такого роду хибних ментальних пріоритетів не можна вважати менш небезпечним, ніж зміна клімату або тероризм. Усі говорять про взаємопов’язаний світ, але нам доведеться визнати той факт, що глобалізація сповільнюється, втрачаючи свою привабливість».

Минулого року в Давосі відстоювання глобалізації китайським президентом Хі Цзінпіном викликало протести. Цього року інший очільник КНР Лю Хі більш обережно, однак продовжував відстоювати потребу в глобальному світі та окреслив свою участь у його створенні. Протягом минулого року КНР прагнула відкрити свої фінансові ринки та поширювати глобалізацію через ініціативу «Шовковий шлях». Сьогодні для Китаю актуальні «три критичні битви протягом найближчих трьох років, – запобігання великим фінансовим ризикам, зменшення бідності та зниження рівню забруднення навколишнього середовища».

Що проблема бідності у світі загострюється, свідчила й доповідь міжнародної дослідницької організації Оксфам. Згідно наведених даних, вісімдесят два відсотки багатства, створеного в минулому році, перейшли до найбагатших 1% світового населення, а 3,7 мільярда людей, які складають найбіднішу половину світу, не спостерігали покращення свого добробуту. З 2010 р. багатство мільярдерів збільшувалося щороку в середньому на 13% – у шість разів швидше, ніж заробітна плата звичайних робітників, що зростала в середньому за рік лише на 2%. Кількість мільярдерів збільшувалася на одного кожні два дні в період з березня 2016 р. до березня 2017 р. За рахунок цього величезного збагачення багатіїв можна було сім разів знищити бідність у світі.

Співголови форуму обговорили його провідну тему – створення спільного майбутнього у фрагментованому світі. Учасниками були розставлені акценти на її проблемних складниках. Прем'єр-міністр Норвегії Е. Сольберг закликала зосередитись на протидії корупції та нелегальним грошовим потокам. Голова ради директорів, президент і гендиректор компанії ІБМ В. Рометті закликала до більшої прозорості в доступі до технологій та потребі підготовки до професій завтрашнього дня. Директор-розпорядник МВФ К. Лагард висловила переконаність у тому, що ми перебуваємо в економічно сприятливій ситуації, що дозволяє об’єднуватися.

Дисонансом більшості виступів прозвучав заклик до економічного егоїзму Д. Трампа. «Я завжди буду ставити Америку передусім. Так само, як лідери інших країн повинні в першу чергу ставити (інтереси. – авт.) власних країн», – сказав він. «Коли в Сполучених Штатах відбувається зростання, зростає й світ (світова економіка – авт.)». У стилістиці дрібного комівояжера він заохочував інші країни до капіталовкладень у США, які саме під його керівництвом прямують до ери процвітання та ведуть за собою весь світ: «Після багатьох років стагнації, США знову переживають сильне економічне зростання. Фондовий ринок побиває один рекорд за іншим і додав більше $ 7 трлн після мого обрання. Рівень довіри споживачів, бізнесу, промисловості знаходиться на максимумі за десятиліття».

Позиції Д. Трампа опонували лідери інших держав. Канцлер Німеччини А. Меркель у своїй промові, нагадавши учасникам, що 2018 р. знаменує 100-річчя завершення Першої світової війни, задалася питанням «Чи дійсно ми засвоїли уроки історії?» І відповіла: «Насправді це не так». На сьогоднішні виклики можна знайти відповіді лише шляхом співпраці та відкритості, а не шляхом будівництва стін: «ізоляцією ми не прийдемо до кращого майбутнього. Протекціонізм – це не відповідь». Згоду з позицією А. Меркель висловив президент Франції Ф. Макрон та закликав глобальне співтовариство вирішувати проблеми нерівності, виниклі через глобальний капіталізм. Прем'єр-міністр Великої Британії Т. Мей заявила, що «Сполучене Королівство подвоїло зусилля зі ствердження принципів, які роблять глобальну торгівлю доступною всім. Залишаючи Європейський Союз, держава продовжує бути захисником світової торгівлі, укладатиме нові двосторонні угоди з країнами по всьому світу», – заявила вона.

Жорстким опонентом Д. Трампу в питаннях міжнародного співробітництва виступив прем’єр-міністр Канади Ж. Трюдо. Він повідомив, що Канада та 10 інших членів у рамках Транстихоокеанського партнерства завершили обговорення в Токіо нової всеохопної та прогресивної угоди про партнерство та наголосив на перспективах НАФТА, проти якої, як відомо, виступає Д. Трамп.

Відомий фінансист, друг України і затятий опонент Д. Трампа Дж. Сорос заявив, що президент США, наражаючись на ядерну війну з Північною Кореєю, становить небезпеку для світу, і спрогнозував його близький політичний крах внаслідок перемоги демократів на виборах до Конгресу восени 2018 р.

Отже попри всі старання учасників форуму знайти порозуміння в питаннях стратегії світового розвитку, його перспектив і можливостей питань залишилося більше ніж відповідей. Форум ще раз висвітлив наявність істотних розходжень у позиціях світових лідерів. Практично всі європейські політики були єдині у визначенні протекціонізму як загрозливої політики, в необхідності орієнтації на власні сили, а не на допомогу США, особливо в військових і оборонних питаннях.


Олександр ПОТЄХІН
доктор історичних наук, головний науковий співробітник
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перейти до початку