>

Всеукраїнська наукова конференція «Зовнішньополітичні стратегії держав євроатлантичного співтовариства: історія та сучасність» (11 квітня 2017 р. Прес-реліз)

11 квітня 2017 р. в Державній установі «Інститут всесвітньої історії НАН України» було проведено Всеукраїнську наукову конференцію «Зовнішньополітичні стратегії держав євроатлантичного співтовариства: історія та сучасність». 

У роботі конференції взяли участь співробітники ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Дипломатичної академії України при МЗС України, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», інших наукових установ і організацій України. Учасники конференції приділили основну увагу аналізу міжнародних процесів та особливостям зовнішньополітичного позиціонування США і провідних держав євроатлантичного простору.

У вступній промові директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» доктор історичних наук, професор А.І. Кудряченко відзначив важливість наукового аналізу зовнішньої політики держав євроатлантичного простру. Вагомою рисою концепції діяльності Інституту є поєднання дослідження історичного досвіду зарубіжних країн і сучасних тенденцій, які впливають на формування їх зовнішньополітичних позицій та роль у міжнародній взаємодії. Фаховий аналіз міжнародних процесів та співвідношення підходів провідних держав світу до проблем сьогодення має сприяти розробці ефективних інструментів зовнішньої політики України. У цьому сенсі слід зауважити про доцільність врахування досвіду країн, лідерам яких на різних етапах вдавалося використати ситуативні чинники міжнародних суперечностей задля поліпшення становища своїх країн, сприяння їх розвитку та гарантування потреб безпеки. Проблеми, заявлені для обговорення на конференції, мають важливе значення для розуміння міжнародних процесів, які впливають на зовнішньополітичне позиціонування України та визначають можливості реалізації її інтересів у різних регіонах сучасного світу.

Доповіді учасників конференції стосувалася актуальних проблем міжнародних відносин у європейському та євроатлантичному просторі. Питання, включені до порядку денного, охоплювали історичні аспекти зовнішньої політики США та провідних країн Європи, інтереси і пріоритети США та країн ЄС в умовах становлення багатополюсної міжнародної системи, формування зовнішньополітичної концепції адміністрації Д. Трампа, еволюцію спільної зовнішньої політики та політики безпеки і оборони ЄС, позиції провідних держав євроатлантичного простору щодо конфлікту на сході України, роль оборонних союзів у відносинах європейської безпеки.

У доповідях учасників конференції та під час фахової дискусії було висвітлено широкий комплекс проблем світової політики, зокрема еволюцію та особливості політики США в Європі, Східній Азії, Латинській Америці та на Близькому Сході, роль і функції союзів безпекового спрямування в євроатлантичному регіоні, стан і перспективи узгодження безпекових пріоритетів країн ЄС,  виявлення трансформацій інтересів провідних країн з часів «холодної війни» до нинішнього часу.

З огляду на незавершеність процесу формування зовнішньополітичної концепції адміністрації Д. Трампа важливу увагу було приділено порівняльному аналізу трансформації підходів США та провідних країн ЄС до проблем європейської безпеки, їх політики щодо Росії та російсько-українського конфлікту, ролі та змісту суперечностей між США та РФ на Близькому Сході у зв’язку із загостренням конфлікту в Сирії.

Завідувач відділу трансатлантичних досліджень ДУ «ІВІ НАН України» кандидат історичних наук, доцент С.В. Толстов зосередив увагу на основних тенденціях, які мають враховуватися в оцінках сучасного стану відносин країн євроатлантичного співтовариства. До них належать суперечливість та очевидна незавершеність процесу формування зовнішньополітичної стратегії США, розбалансування механізмів координації зовнішньополітичних позицій США та провідних країн ЄС, загострення суперечностей у межах європейського інтеграційного угруповання, що зменшує ефективність спільної зовнішньої політики ЄС. Перехідний стан міжнародної системи позначений розхитуванням її регулюючих механізмів, таких як міжнародне право, міжнародні організації та режими. Ці чинники сприяють посиленню альтернативного позиціонування окремих країн, зацікавлених у збільшенні свого міжнародно-політичного впливу. Водночас низка країн та об’єднань, включно з Туреччиною, країнами Вишеградської групи, Індією, АСЕАН тощо, виявляє схильність до збільшення своєї автономії від провідних центів сили.

У доповідях доктора політичних наук, професора І.Д. Дудко (завідувача кафедри політичної історії ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»), доктора політичних наук, професора Л.Д. Чекаленко (завідувач кафедри зовнішньої політики і дипломатії Дипломатичної академії України при МЗС України), доктора технічних наук, головного наукового співробітника О.А. Васильєва (ДУ «ІВІ НАН України»), доктора історичних наук, головного наукового співробітника О.В. Потєхіна (ДУ «ІВІ НАНУ») були висвітлені актуальні проблеми, пов’язані з передумовами та поточними мотиваціями зовнішньополітичної стратегії США, включаючи зобов’язання в межах НАТО та можливості застосування односторонніх дій силового характеру.

У доповідях доктора політичних наук, професора С.О. Шергіна (завідувача кафедри регіональних систем та європейської інтеграції Дипломатичної академії України при МЗС України), кандидата історичних наук, доцента В.О Шведа (завідувача відділу історії країн Азії та Африки ДУ «ІВІ НАН України»), кандидата історичних наук, доцента О.М. Цапко (ДУ «ІВІ НАН України») розглянуто зміст регіональних напрямів політики США в контексті сучасних тенденцій міжнародної взаємодії.

Доктор політичних наук, професор С.П. Галака (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка) проаналізував підходи адміністрацій США до проблеми нерозповсюдження ядерної зброї, зокрема щодо ядерних програм Ірану та Північної Кореї.

Європейській проблематиці були присвячені доповіді доктора історичних наук, професора А.Ю. Мартинова (Інститут історії України НАН України),  кандидата політичних наук, доцента Р.А Кривоноса (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка), кандидата політичних наук, доцента О.С. Вонсовича (ПрАТ «Українсько-Польський вищий навчальний заклад «Центрально-Європейський університет»), кандидата політичних наук, страшого наукового співробітника О.О. Мітрофанової (ДУ «ІВІ НАН України»).

Під час дискусії порушувалися питання, пов’язані з оцінкою поточних завдань зовнішньої політики України та потребою врахування змін у підходах США та країн ЄС до головних аспектів міжнародної взаємодії. Висловлені оцінки та зауваження поглиблюють розуміння сучасних тенденцій формування зовнішньополітичних стратегій США, ФРН, Франції, Великої Британії, а також перспектив відносин у межах ЄС і НАТО. Учасники дискусії відзначили важливість та доцільність проведення фахових науково-експертних дискусій щодо нагальних проблем світової політики та міжнародних відносин України. 


Завантажити прикріплення:
Перейти до початку