>

В’ячеслав Швед: У боротьбі з ІДІЛ має створитися загальна ісламська коаліція

Про наслідки іранської ядерної угоди і боротьбу ісламських держав з ІДІЛ наш кореспондент поговорив із завідувачем відділом історії країн Азії та Африки ДУ «Інститут всесвітньої історії» НАН України, у минулому співробітником адміністрації Президента України, апарату РНБО та Національного інституту стратегічних досліджень України В’ячеславом Шведом.

Нагадаємо, що 14 липня у Відні між групою країн Р5 + 1 та Іраном було укладено всеосяжну ядерну угоду, якою передбачено зняття Заходом економічних та фінансових санкцій з Ісламської Республіки Іран в обмін на відмову Тегерана від використання своєї ядерної програми (ІЯП) у військових цілях.

Більше місяця минуло з дня укладення ядерної угоди між групою країн Р5+1 та Іраном. Подешевшала нафта, впав рубль, з’явилася несподівана ініціатива РФ щодо створення міжнародної коаліції з боротьби з ІДІЛ. Прокоментуйте, будь ласка, ці події.

— Розмірковуючи про іранську ядерну угоду, зазвичай більше говорять про військово-технічну сторону питання, але ця угода спрямована не тільки на недопущення доступу Ірану до ядерної зброї, але і запобігання нової гонки озброєнь. Якщо Іран оволодіє ядерною зброєю, то воно неминуче з’явиться у Саудівської Аравії. Не виключено, що Туреччина, Єгипет та інші країни спробують нею оволодіти. Це, по-перше.

По-друге, угода спрямована на те, щоб підштовхнути Іран та арабські країни до проведення глибоких внутрішніх реформ. Барак Обама заявляв в інтерв’ю «Нью-Йорк таймз», що, наприклад, для Саудівської Аравії невирішеність внутрішніх проблем набагато небезпечніше, ніж іранська загроза. Відзначимо, що й арабські країни, й Іран, особливо за Махмуда Ахмадінежада, активно використовували образ зовнішнього ворога, щоб відвернути увагу народних мас від внутрішніх проблем.

Я думаю, що ця угода фактично підштовхує арабські країни, передусім Саудівську Аравію та її союзників, та Іран шукати шляхи компромісу і нормалізації стосунків у вузлових конфліктних точках цього регіону. Таких як Ємен, Ірак, Сирія, Ліван. Без цього компромісу заплутані вузли протиріч розв’язати не можна.

Росія заявила, що у неї є всеосяжний план боротьби з ІДІЛ. Це спроба поторгуватися з Заходом, мовляв, ми активно підключаємося до боротьби з «Ісламською державою», а ви закрийте очі на наші «пустощі» в Криму та Донбасі.

Основа російського плану — збройні сили Сирії, які повинні грати мало не центральну роль у коаліції. Останні переговори Росії з Саудівською Аравією продемонстрували, що саудити ні про якого Башара Асада в антиіділовській коаліції і чути не хочуть.

Іран вислизає з обіймів Росії. Взагалі їх стосунки дуже специфічні, починаючи з загибелі дипломата і письменника Олександра Грибоєдова і закінчуючи подіями Другої світової війни. Тоді Червона армія окупувала північну і центральну частину Ірану. Були спроби створити на його території дві прокремлівські республіки: демократичний Азербайджан і демократичний Курдистан. Англійцям вдалося зруйнувати ці плани.

Союз Росії та Ірану ситуативний, і ця угода завдала по ньому нищівного удару. Звичайно, у них є і довго ще будуть точки дотику. Взаємовигідні проекти в логістиці, модернізації нафтогазової промисловості. Але наскільки Росія може конкурувати з провідними світовими компаніями, які теж йдуть на цей ринок? Іран серйозно зав’язаний на Китай, в плані поставок енергоносіїв. І Китай зацікавлений у стабільності Ірану і знятті з нього санкцій.

Росія відчуває себе досить незатишно. Іран дає зрозуміти, що він іде від Росії в бік Заходу, Євросоюзу, США. Цей процес неминучий. Подивіться, як іранським ринком зацікавилися європейські країни. Росія відчайдушно намагається зберегти свій вплив на Іран і боїться, що він змінить позицію щодо Башара Асада.

Скажіть, а який інтерес для Росії дружити з розгромленої Сирією?

— Зберегти Башара Асада — це для них ідея фікс. Сирія десятками років вважається ключовою країною, через яку Росія може здійснювати свій вплив на Близькому Сході. Крім того, в Сирії військово-морська база РФ, СРСР мав кілька військових баз на Близькому Сході, в Середземномор’ї. У США в Бахрейні стоїть П’ятий флот. Це для РФ продовження імперської лінії. Вони бояться, що зміна Башара Асада закінчиться втратою військової бази.

Чи вплинуло підписання іранської угоди на обстановку в арабо-мусульманському світі?

— Значна частина союзників Саудівської Аравії з Ради співробітництва арабських держав Перської затоки, куди входять шість аравійських монархій, налаштовані позитивно. У перший день Рамадану емір Катару подзвонив президентові Рухані і заявив, що Іран повинен відігравати важливу роль у зміцненні стабільності на Близькому Сході. Схожу позицію займає Оман. У Сполучених Штатах Арабський американський інститут провів дослідження серед бізнесменів аравійських монархій. З’ясувалося, що лише одна десята негативно ставиться до нормалізації стосунків з Іраном. Більше 70% арабських бізнесменів — «за» нормалізацію. А бізнес — це те, що рухає політикою. Це дуже чіткий сигнал.

Яке ставлення Саудівської Аравії до проблеми ІДІЛ?

— Вони бачать, що ІДІЛ — це, насамперед, страшний удар по Ісламу, повна дискредитація релігії. Король Саудівської Аравії носить титул зберігача двох святинь — Мекки і Медини. Він чудово розуміє, що потрібно охороняти престиж Ісламу як цивілізації, як релігії, а ІДІЛ дискредитує ісламський світ.

Коли тільки виникло так звана «Ісламська держава», висловлювалася думка, що це чи не відповідь сунітського світу на експансію Ірану, надійний заслін, який захистить від шиїтської революції. Але ми бачимо, що це повна дискредитація сунітів, які в так само страждають від ІДІЛ, як і шиїти.

Саудіти не хочуть бачити в коаліції Асада. Що далі? В принципі можлива ефективна антиіділовська коаліція, наприклад, якою була антигітлерівська?

— Я думаю, що насамперед має бути створена арабська коаліція. Боротьба з ІДІЛ — це передусім боротьба самого арабського світу. Боротьба проти тієї страшної отрути, яку було вприснуто в тіло і душу арабського народу. Інші країни можна залучати лише залежно від того, наскільки ІДІЛ небезпечний світовій спільноті. Мусульманський світ повинен об’єднатися і, мені видається, що така коаліція складається. До неї мають входити країни Аравійського півострова, Йорданія, Туреччина, Ірак, Іран, тобто країни, яким ІДІЛ реально загрожує. У спільну боротьбу з ІДІЛ має включитися загальна ісламська коаліція, під час якої повинен нормалізуватися і комплекс шиїтської-сунітських протиріч.
Інтерес Росії в боротьбі з ІДІЛ?

— Росія боїться. Керівництво ІДІЛ заявило, що незабаром «займеться» Росією. ІДІЛ, між іншим, вважає, що Росія — це частина Заходу. З їхньої точки зору, РФ від Америки мало чим відрізняється. Але Америку вони не дістануть, а РФ в силу своєї короткозорої позиції довела ситуацію на Кавказі до такої міри, що там досить просто буде розгорнути дії підрозділам ІДІЛ. На Північному Кавказі нестабільна ситуація, постійно відбуваються військові сутички, тобто грунт вже готовий. ІДІЛ може стати тим сірником, який підпалить Кавказ.

 
 

 

 

Перейти до початку