Знакові події листопада-2018. Саміти АСЕАН і «АСЕАН плюс»

11-15 листопада 2018 р. у Сінгапурі відбулися 33-й саміт Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) і саміти «АСЕАН плюс» – «АСЕАН+1» (з партнерами по діалогу), «АСЕАН+3» (з Китаєм, Південною Кореєю, Японією) і Східноазійський саміт у форматі «АСЕАН+8» (за участю Австралії, Індії, Китаю, Нової Зеландії, Республіки Кореї, Росії, США і Японії).

АСЕАН (Асоціація країн Південно-Східної Азії) була створена у 1967 р. і після розширення, що відбулося у 1990-ті рр., на сьогодні об'єднує 10 країн цього регіону (Бруней-Даруссалам, В'єтнам, Індонезія, Лаос, Камбоджа, Малайзія, М'янма, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни). 31 грудня 2015 р. було проголошено створення Спільноти АСЕАН у трьох сферах – політично-безпековій, економічній (спільний ринок) і соціокультурній. Принципи взаємовідносин і взаємодії, прийняті державами-членами Асоціації («шлях АСЕАН») сприяли зменшенню суперечностей між ними та встановленню регіональної стабільності у Південно-Східній Азії, що є необхідною передумовою залучення в економіку іноземних інвестицій. АСЕАН значно посилила міжнародні позиції малих і середніх держав регіону, оскільки уможливила їхню колективну роль у міжнародних справах як єдиного цілого. Більше того, АСЕАН стала центром регіональної архітектури у Азійсько-Тихоокеанському регіоні, де відбувається політична і економічна боротьба за вплив між «великими державами», передусім США, Японією, Китаєм. Колективно АСЕАН має населення понад 642 млн осіб і формує 4-ту економіку світу. Найбільшими проблемами Спільноти АСЕАН є великі відмінності у рівні розвитку держав-членів і відсутність узгодженої позиції з низки зовнішньополітичних проблем, передусім відносин з Китаєм і ситуації у Південно-Китайському морі. Тож загроза розколу Асоціації продовжує існувати.

Саміти АСЕАН є передусім майданчиком для спілкування лідерів держав-членів. Вони демонструють єдність Асоціації, сприяють розвитку спільної ідентичності держав і народів ПСА. Також вони підводять підсумки діяльності, що відбувалася упродовж року під керівництвом держави, що головує.

У 2018 р. головування в АСЕАН належало Сінгапуру і проходило під гаслом «Гнучкість та інновації», що відображає ідеї необхідності збереження єдності АСЕАН та розвитку її здатності адаптуватися до глобального стратегічного середовища, яке ускладнюється. Сінгапур, технологічно найрозвиненіша держава АСЕАН, запропонував цього року велику кількість ініціатив для спільної ефективної відповіді на проблеми, які існують у регіоні, включаючи кібер-загрози, тероризм, зміну клімату і негативні наслідки цифрової революції. Так, один з викликів сьогодення пов’язаний з використанням цифрових технологій, які створюють небачені можливості, але також можуть мати руйнівний ефект. У зв'язку з цим акцентувалася потреба вироблення скоординованого й інтегрованого підходу АСЕАН до сучасних технологій, щоб ефективно використовувати можливості, які вони надають, і керувати проблемами, які вони створюють.

Основні завдання АСЕАН 2018 р. були визначені у п’яти блоках: 1) будівництво мостів зі світом; 2) зближення економік АСЕАН; 3) створення мережі «розумних міст»; 4) інвестування у майбутнє покоління; 5) створення безпечного регіону, основаного на правилах.

Низка ініціатив стосувалася подальшої економічної інтеграції Південно-Східної Азії, оскільки створення Економічної спільноти АСЕАН ще не завершено. Основною ціллю в економічній сфері було визначено поглиблення регіональної поєднуваності АСЕАН для перетворення Південно-Східної Азії на регіон безперешкодної економічної діяльності й можливостей, що зростають, особливо в електронній торгівлі і цифровій економіці. Зазначалося, що зміни у глобальній торговельній системі спонукають як до зміцнення внутрішньої інтеграції АСЕАН, так і до розширення її торговельних й інвестиційних зв’язків у Індійсько-Тихоокеанському регіоні й поза ним.

Так, цього року АСЕАН і її партнери досягли згоди щодо необхідності прискорити переговори про Регіональне всебічне економічне партнерство у форматі «АСЕАН+6» (10 країн-членів АСЕАН, Австралія, Індія, Китай, Нова Зеландія, Республіка Корея, Японія), щоб підписати цю угоду в 2019 році. Вона передбачає об'єднання двосторонніх угод про вільну торгівлю, досягнутих АСЕАН з шістьма партнерами по діалогу в одну, а також їхнє удосконалення, приведення у відповідність з сучасними умовами і потребами, включаючи розвиток онлайн-торгівлі й захист інтелектуальної власності. З такою ініціативою АСЕАН виступила у 2011 р., переговори тривають з 2013 р.

Також 33-й саміт лідерів АСЕАН схвалив концепцію «розумних міст» для спільного застосування інноваційних і технологічних рішень проблем, повязаних з урбанізацією. До цієї ініціативи залучено й партнерів АСЕАН по діалогу. Затверджено пілотні проекти у 26 містах.

У процесі реалізації завдання створення у Південно-Східній Азії безпечного регіону, основаного на правилах, особлива увага приділяється спільній протидії тероризму, співробітництву у сфері кібер-безпеки, попередженню випадкових зіткнень в повітрі і на морях. Останнє завдання є особливо актуальним у зв’язку з напруженною ситуацією у Південно-Китайському морі.

Усі держави-члени АСЕАН і їхні партнери по діалогу у форматі зустрічей міністрів оборони (ADMM-Plus) схвалили Код поведінки при випадкових зіткненнях на морях, з метою уникнення подальшої ескалації ситуації. АСЕАН вдалося нарешті узгодити спільний проект Коду поведінки в Південно-Китайському морі для подальших переговорів з Китаєм, щоб сприяти стабільності на морях і посилити міжнародний режим, оснований на правилах. Значна увага приділялася розвитку довіри між АСЕАН і Китаєм у контекті поведінки на морях, включаючи проведення спільних навчань. 

АСЕАН виступає за формування відкритої й інклюзивної регіональної архітектури, а це відкриває доступ до неї поза-регіональним державам.

Розвиток зв’язків АСЕАН зі світом відбувається передусім через її відносини з партнерами по діалогу. На сьогодні їх десять – Австралія, Європейський Союз, Індія, Канада, Китай, Нова Зеландія, Республіка Корея, Росія, США і Японія. Якщо спочатку це були лише тихоокеанські держави, останнім часом їх географія розширилася. Крім того, у 2015-2017 рр. з'явилися нові форми партнерства АСЕАН по діалогу. Норвегія, Пакистан, Туреччина і Швейцарія стали партнерами АСЕАН по секторальному діалогу, Німеччина – партнером по розвитку.

Цього року Аргентина й Іран підписали основний документ АСЕАН – Договір про дружбу і співробітництво у Південно-Східній Азії (1976 р.). Це дозволяє прогнозувати їхнє подальше зближення з цією організацією як партнерів по діалогу та можливість їх приєднання до Східноазійського саміту.

Під час самітів «АСЕАН плюс» відбуваються зустрічі лідерів держав АСЕАН і генерального секратаря Асоціації з лідерами держав-партнерів.

Одним з партнерів по діалогу АСЕАН є Росія (з 1996 р.). У 2004 р. вона підписала Договір про дружбу і співробітництво в Південно-Східній Азії, у 2011 р. приєдналася до Східноазійського саміту. Згідно з Оглядом відносин між АСЕАН і Росією (липень 2018 р.), дві країни мають «гарні політичні і безпекові відносини». У травні 2016 р. в Сочі відбувся саміт Росія-АСЕАН на честь 20-річчя встановлення ними відносин партнерства по діалогу. На саміті було схвалено Широкомасштабну програму дій між АСЕАН і Росією на 2016-2020 рр. У серпні 2017 р. представники двох сторін схвалили три документи, спрямовані на розширення і поглиблення співробітництва, включаючи спільну протидію міжнародному тероризму і створення мережі дослідницьких центрів АСЕАН-Росія. Росія офіційно призначила свого посла і дипломатичну місію до АСЕАН (серпень 2017 р.)

У листопаді 2018 р. В. Путін відвідав Сінгапур, де брав участь у саміті АСЕАН-Росія і Східноазійському саміті, відбулися його зустрічі з президентами Сінгапуру, Індонезії і Республіки Кореї, прем'єр-міністрами Малайзії, Таїланду, Сінгапуру, Японії і Китаю. Також він брав участь у церемонії закладки першого каменю в будівництво Російського культурного центру в Сінгапурі. У вітчизнаних ЗМІ набула поширення інформація про перенесення зустрічі прем’єр-міністра Сінгапуру Лі Сяньлуна з В.Путіним у зв’язку з його суттєвим запізненням. Проте в цілому візит був успішним. Як свідчить Спільна заява Третього саміту АСЕАН-Росія, дві сторони підняли відносини до рівня стратегічного партнерства, накреслили плани поглиблення співробітництва у політичній, безпековій, економічній, соціальній і культурній сферах. Це є ще одним доказом того, що агресивна політика Росії щодо України не отримала належної оцінки в країнах Південно-Східної Азії, дипломатичної ізоляції Росії не існує, а вектор її зовнішньої політики змістився з Європи в Азію.

Насправді країни-члени АСЕАН мають багато спільного з Україною з огляду на колоніальне чи залежне від великих держав становище у минулому та нагальне завдання убезпечити себе від підпорядкування їм в теперішньому. Політика Росії щодо України повністю суперечить основним принципам АСЕАН – рівності і взаємної поваги держав до суверенітету один одного, невтручання у внутрішні справи, вирішення диспутів мирними засобами. Тож для України відносини з АСЕАН і її країнами-членами є важливими як з точки зору міжнародної підтримки своєї територіальної цілісності і суверенітету, так і величезних торговельно-економічних можливостей у цьому регіоні. Цінним для України є також досвід захисту АСЕАН інтересів держав-членів у складному стратегічному середовищі, що також вимагає підняття відносин з АСЕАН і її членами на новий рівень.


Городня Н.Д., д.і.н.,
Провідний науковий співробітник
відділу історії країн Азії і Африки
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Детальніше в цій категорії:

Перейти до початку