Знакові події квітня-2018. Парламентські вибори в Угорщині: результати закономірні

8 квітня 2018 р. відбулися чергові вибори до Державних Зборів Угорщини – восьмі вільні демократичні парламентські вибори після зміни державного устрою в 1990 р. 199 депутатів парламенту обрано в один тур на основі змішаної пропорційно-мажоритарної системи: 106 – в одномандатних мажоритарних округах та 93 – на загальнонаціональній пропорційній основі (за списками 23-х партій) строком на 4 роки. Прохідний бар’єр складає 5%.

У виборах з 7,9 млн виборців країни взяло участь 5,38 млн осіб (68,13%). Перемогла урядова правоцентристська коаліція партій Угорський громадянський союз (ФІДЕС–FIDESZ) – Християнсько-демократична народна партія (ХДНП–KDNP) на чолі з Віктором Орбаном, яка виграла у 91 зі 106 мажоритарних округів та у 42 з 93 пропорційних списків, отримала 2,82 млн голосів (49,3%) і здобула в парламенті конституційну більшість – 133 мандати (понад 66,83%). Результати інших 4 партій, які також пройшли до парламенту, такі: опозиційна праворадикальна партія Рух за кращу Угорщину (Йоббік – Jobbik) – понад 1 млн голосів (19,06%) та 26 мандатів (13%); опозиційна ліва Угорська соціалістична партія (УСП–MSZP) – Діалог (Parbeszed) – 682,6 тис. голосів (11,91%) та 20 мандатів (10%); опозиційна ліва Демократична Коаліція (ДК – DК) – понад 308 тис. голосів (5,37%) та 9 мандатів (4,5%); проурядова «Політика може бути іншою» (ПМІ – LMP) – 404,4 тис. голосів (7,06%) та 8 мандатів (4%). По одному мандату здобули: партія Разом (Egyutt), незалежний кандидат та представник національних меншин Угорщини (німців).

Висока активність виборців (68,13%), як і третя поспіль перемога ФІДЕС (2010, 2014, 2018 рр.) з конституційною більшістю голосів зміцнює легітимність парламенту й уряду всередині країни та на міжнародній арені. Значною є участь закордонних угорців у виборах: 267 тис. осіб або 70,6% з понад 378 тис. зареєстрованих у ЦВК. Угорці Трансільванії склали понад 75% усіх закордонних угорців, які взяли участь у виборах. Помітною є низька частка дійсних бюлетенів закордонних угорців, всього 59,5%, а також дуже висока підтримка нинішньої правлячої коаліції – 94% голосів.

Лідери провідних політичних партій визнали перемогу ФІДЕСа; окремі помилки під час виборчої кампанії не вплинули на результати виборів. Участь опозиційних парламентських партій у мітингах є незначною. Вони відбувалися з ініціативи окремих невпливових сил ліберальної та загальноєвропейської орієнтації, які вимагали зміни виборчого законодавства (оскільки, на їхнє переконання, чинна виборча система сприяла перемозі правлячої коаліції), забезпечення свободи опозиційним ЗМІ, усунення панування ідеології ФІДЕС у ЗМІ та проведення перерахунку голосів виборців.

Правоцентристські та крайня права партії зміцнили свої позиції (понад 80% голосів у парламенті), а ліві сили зазнали відчутної поразки, здобувши разом менше 15% мандатів. Перемога дісталася тим партіям, у програмах яких домінують національно-патріотичні й християнсько-демократичні ідеї, інтереси держави, нації; єднання закордонних угорців з їх етнічною батьківщиною – Угорщиною. Ліві партії під час кампанії не порушували питань захисту національних інтересів, вони наголошували на домінуванні загальноєвропейських інтересів, що йшло у розріз з настроями виборців, через що й зазнали поразки.

Першопричини перемоги ФІДЕС – ХДНП криються насамперед в успіхах економічної політики, формуванні сприятливих умов для припливу іноземних інвестицій, що відчутно вплинуло на зростання економіки, зниження безробіття, підвищення доходів громадян. Знайшла широку підтримку в суспільстві й активна діяльність правлячої коаліції в інтересах угорської нації, захисту закордонних її частин у сусідніх країнах від насильницької асиміляції та еміграції; протидія уряду В. Орбана надмірній глобалізації та мультикультуризації життя на просторі ЄС, політиці масового прийняття країнами Європи біженців з Близького Сходу та Африки, обмеження діяльності в країні угорсько-американського мільярдера єврейського походження Дьордя Сороса; незгода з теорією двох швидкостей розвитку ЄС – більш прискореного західних країн і більш уповільненого східних; рівновіддаленість Будапешту від Брюсселя та Москви, вимога рівноправних міжнародних відносин з Угорщиною.

За підсумками виборів більшість керівних органів партій-невдах подали у відставку. Причину подібного кроку головної опозиційної партії – праворадикальної Йоббік, яка, хоч і отримала кращий результат, ніж на попередніх виборах, мотивували наступним: переміг ФІДЕС, а не Йоббік і змінити владу, як обіцялося під час виборчої кампанії, не вдалося.

Після оголошення ЦВК офіційних результатів виборів установче засідання новообраних Державних Зборів скликається на 30-й день після виборів, до 8-го травня. 27 квітня завершилися консультації Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з Президентом Республіки Яношом Адером щодо складу нового уряду з представників коаліції ФІДЕС-ХДНП на чолі з самим В. Орбаном, який буде представлено на розгляд установчого засідання новообраних Державних Зборів Угорщини у перших числах травня. Більшість членів уряду залишаються на своїх посадах. Серед них: Жольт Шемьєн – віце-прем’єр-міністр, Петер Сійярто – міністр закордонних справ.

Пріоритетом політики національного уряду Угорщини залишаться: збереження в Європі та Угорщині культури, заснованої на християнських цінностях, захист інтересів угорців в регіоні, забезпечення повної зайнятості населення, опікування інтересами сім’ї та сприяння народжуваності, створення належних умов життя для осіб похилого віку.

Ліберальні ЗМІ, окремі політичні сили на Заході оцінюють В. Орбана як правого популіста з елементами національного диктатора, а його передвиборчу програму щодо будівництва сильної Угорщини на виключно християнській основі, білої країни, яка насамперед переслідує власні інтереси, зразу ж після виборів почали називати расистською. Д. Сорос назвав В. Орбана перед членами Єврокомісії обманщиком, який розвиває корупцію і розбудовує мафіозну країну, а режим в країні – диктаторським, який лише виглядає демократичним. 10 квітня 2018 р. уряд Угорщини зажадав від Єврокомісії обнародувати зміст розмов її членів з Д. Соросом під час зустрічей, яких за останні роки було більше, ніж з офіційним главою уряду Угорщини. Позиція критиків дивує, заявив Петер Сійярто: «якщо так звані ліберальні сили виграють вибори, то це є демократія, а якщо ні, то тоді уже немає демократії».

Результати виборів від 8-го квітня засвідчили, що переважна більшість угорців поділяє національні та християнські цінності, які визначатимуть долю Угорщини на довгі десятиліття. Угорщина відмежовується від практики мультикультуралізму та світового глобалізму. Під цим кутом зору культурно-освітні права, ідеї культурної автономії для корінних національних меншин (не слід плутати їх з федералізмом та сепаратизмом), які проживають у європейських державах, набуватимуть все більшої уваги з боку ЄС та його інституцій.

Переконлива перемога ФІДЕС втретє поспіль сприятиме активізації зовнішньої політики Угорщини в регіоні, що позначиться на діяльності не тільки ЄК та ПАРЄ, а й сусідніх з Угорщиною держав, в яких значні автохтонні угорські меншини борються за набуття автономного статусу. Ефективність співробітництва Угорщини зі своїми сусідами багато в чому залежатиме від рівня забезпечення ними прав угорських меншин. І Україна не може не зважати на такі настрої громадян країни-сусіда.

Микола Держалюк

доктор історичних наук, провідний науковий співробітник
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

 

Перейти до початку