Знакова подія вересня-2019: 74-та сесія Генеральної асамблеї ООН

24 - 30 вересня 2019 року у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбулось перше засідання 74-ї сесії Генеральної асамблеї. У ньому взяли участь представники 193 країни світу. За задумом Генерального секретаря ООН в цьому році сесія Генеральної асамблеї покликана розпочати декаду активних дій за досягнення прогресу у виконанні цілей сталого розвитку і боротьби зі зміною клімату. На тлі побоювань щодо зростання конкуренції між США і Китаєм за глобальне лідерство та поглиблення поляризації світу, ООН акцентувала увагу на розробленні конкретних кроків з підтримки багатополярного світу, які забезпечать повагу до міжнародного права та засвідчать готовність держав виконувати взяті на себе зобов’язання. Тож на порядок денний були винесені ще такі питання: посилення зусиль міжнародної спільноти з ліквідації бідності, забезпечення миру, безпеки, якісної освіти, послуг з охорони здоров’я, рівних можливостей для всіх жителів нашої планети, вирішення пріоритетних завдань малих острівних держав. Майданчиком для їх обговорень стало п’ять зустрічей високого рівня («самітів для людей планети»).

У заключній декларації держави-учасники Генеральної асамблеї висловили стурбованість повільними темпами прогресу у досягненні цілей розвитку; визнали загрози екстремізму, тероризму, корупції, гуманітарних криз і вимушеного переміщення, звернули увагу на виклики, з якими стикаються країни в екстремальних ситуаціях і підтвердили свої зобов’язання щодо ліквідації бідності та голоду, боротьби з нерівністю та побудови мирних, справедливих й інклюзивних суспільств - цілей, закріплених ООН у Порядку денному сталого розвитку на 2030 рік.

Очевидним імперативом діяльності Організації Об’єднаних Націй постає завдання повернути їй власну інституційну довіру. Неможливість розв’язати нагальні гуманітарні питання, пов’язані з покращенням життя найбіднішої частини населення світу та належним чином відреагувати на конфлікти в Україні, а також в Сирії, Лівії та Ємені та інших країнах, істотно підриває довіру до ефективності цієї міжнародної установи. Сьогодні від неї усе більше очікують закінчити «епоху глибокої стурбованості» і переходу до «епохи амбітних і активних дій».

Тому, паралельно з обговоренням кліматичних змін і Цілей сталого розвитку, увага ООН була прикута до конфлікту в Українському Донбасі і тимчасової окупації Криму, проблематики іранської ядерної зброї, нерозповсюдження ядерної зброї на Корейському півострові, ситуації на Близькому Сході, мирним переговорам в Афганістані і боротьбі з тероризмом в регіоні Сахеля. Включення до порядку денного Генеральної асамблеї окремого пункту щодо тимчасово окупованих територій України – Криму та Донбасу – продемонструвало збереження консолідованої позиції міжнародної спільноти з підтримки України. 2 вересня ООН оприлюднила першу доповідь Генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в анексованому Криму. Хоча, на перший погляд, це може видатися запізнілим, цей крок свідчить про певний успіх України та її партнерів у прагненні донести до міжнародної спільноти розуміння неможливості толерувати агресора. Однак для розв’язання існуючих конфліктів і унеможливлення нових, держави, і в першу чергу – передові країни світу, мають взяти на себе більшу відповідальність за події, що відбуваються в світі. Французький президент Емануель Макрон назвав це «відновленням мужності «будувати світ».

Особливу увагу 74-та сесія приділила боротьбі з кліматичними змінами. Генеральний секретар ООН визнав напередодні саміту, що людство програє  їм боротьбу, маючи на увазі неможливість утримати глобальне потепління на рівні 1,5 градуси за Цельсієм (це завдання було поставлено на Конференції ООН з питань клімату, що пройшла 2015 р. в Парижі). Він неодноразово підкреслював, що ефективна боротьба з цим явищем можлива тільки при умові глобального співробітництва між урядами, приватним сектором, громадянським суспільством і міжнародними організаціями та вимагає політичної волі і достатнього фінансування. Водночас не всі держави поділяють цей підхід. Президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що не вбачає у зміні клімату загрозу глобального масштабу, тому Сполучені Штати, які є найбільшим в світі виробником парникових газів, не приєдналась до Паризької угоди і навряд чи підтримають інші кроки міжнародної спільноти в цій царині.

Невиконання державами взятих зобов’язань, а подекуди – і відверта відмова від них спонукали до формування нових тенденцій у міжнародному екологічному русі, зокрема залучення до нього підлітків. Гучною подією 74-ї сесії Генеральної асамблеї став виступ організаторки щотижневих акцій протесту школярів «Fridays For Future» - шведської дівчинки Ґрети Тунберґ.  У своєму емоційному виступі вона звинуватила уряди у бездіяльності в боротьбі з глобальним потеплінням, заявивши, що вони вкрали її мрії і дитинство своїми порожніми словами. Мобілізуючи молодь на протести, вона прагне пробудити в людях, особливо в політиках, занепокоєння зміною клімату і дати проблемі максимально широкого розголосу. Разом із 15 молодими активістами з 12 країн Ґрета подала скаргу в ООН  на бездіяльність світових лідерів у боротьбі зі зміною клімату, стверджуючи, що цим вони порушують права дітей. Скарга створила в історії ООН прецедент такого роду, який може змінити корінним чином поле і методи боротьби за розв’язання глобальних екологічних проблем.

Низка виступів голів держав засвідчила загострення боротьби за глобальне лідерство не лише у військовій, а й у економічній та технологічній сферах. Наприклад, президент США Дональд Трамп розкритикував китайську модель ведення торгівлі, звинувативши Пекін у невиконанні обіцянок та заявив, що тоталітарні ідеології разом із сучасними технологіями можуть створити нові тривожні форми утиску й панування. Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон висловив на сесії думку, що  технологічна революція може привести не лише до процвітання людства, але й до катастрофи. З огляду на існуюче зростання тотального контролю за кожною людиною у процесі розвитку технологій, він наголосив, що майбутнє людства залежить від цінностей, що лежать в основі технологічного прогресу. Відповідно це актуалізує завдання розроблення глобальних принципів, на основі яких будуть створені норми і стандарти в цій сфері.

74-та сесія Генеральної Асамблеї ООН продемонструвала розуміння міжнародною спільнотою масштабу сучасних і майбутніх викликів і прагнення мобілізувати держави світу на виконання нагальних завдань сьогодення. Однак наміри не завжди ведуть до дій, тому кілька наступних років покажуть, чи принесе вона довгоочікувані результати як людству, так і Україні.


Кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник
ДУ «Інститут усесвітньої історії НАН України»
Перга Тетяна Юріївна

Перейти до початку