Подія тижня. «Давоський тиждень» 2021: онлайн-дискусія про способи подолання глобальних викликів

Наприкінці січня в швейцарському Давосі в рамках Всесвітнього економічного форуму проходить традиційна зустріч політичних і ділових лідерів та керівників ключових міжнародних організацій. Цього року в зв’язку з пандемією коронавірусу організатори форуму обмежилися проведенням онлайн-сесії, а основну частину Давоського форуму планується провести 25-28 травня у Сінгапурі.

Темою «Давоського тижня» 25-29 січня 2021 р. стало обговорення загроз, спричинених пандемією коронавірусу під гаслом «Вирішальний рік для відновлення довіри». Підготовлений організаторами форуму прес-реліз акцентував увагу на чотирьох основних аспектах:

• заклику до світових політичних лідерів сформувати спільні підходи і налагодити партнерство з метою подолання викликів пандемії;

• розробці стійких економічних систем, стимулюванні трансформації та росту промисловості;

• використанні технологій четвертої промислової революції та просуванні  глобального і регіонального співробітництва;

• запуску ініціатив щодо прискорення переходу до нульових викидів вуглецю і подолання «цифрового розриву».

З-поміж провідних політиків у форумі взяли участь глава КНР Сі Цзіньпін, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон, президент РФ Володимир Путін, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Японії Суга Йосіхіде, президент Республіки Корея Мун Чже Ін, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, прем’єр Сінгапуру Лі Сянь Лун, президент ПАР Матамела Сіріл Рамафоса, президент Європейського центрального банку Крістін Лагард, глава МВФ Крісталіна Георгієва, Генсек ООН Антоніу Гуттереш.

З боку України в онлайн-форумі брали участь представники компаній ДТЕК, Smart Holding і Kyiv Hub.

На думку організаторів форуму, пандемія COVID-19 вкотре підкреслила потребу в спільних діях, адже жодна установа чи окрема держава не можуть вирішити економічні, екологічні, соціальні чи технологічні проблеми взаємопов’язаного світу. «Пандемія не змінить світ, але вона прискорює системні зрушення... Лінії розламу, які виникли у 2020 році, тепер виглядають як критичні перехрестя». Тому час «відновити довіру та зробити важливий вибір, оскільки необхідність перегляду пріоритетів та терміновість реформування систем стають все сильнішими». Окрім наслідків пандемії як першочергового виклику обговорення глобальних проблем було зосереджено на змінах клімату та розвитку нових технологій.

Одним із перших на онлайн-форумі виступив голова КНР Сі Цзіньпінь, який закликав об’єднати зусилля світового співтовариства для подолання пандемії та вирішення інших нагальних проблем. Він підкреслив, що Китай буде більш відкритим до співробітництва й готовий всебічно сприяти забезпеченню рівного процвітання для всього людства. Застерігаючи проти відновлення «холодної війни», Сі Цзіньпінь закликав «відкинути ідеологічні протиріччя, працювати разом і забезпечити рівні умови для всіх країн». Кожна країна унікальна, однак тільки разом вони можуть досягти успіхів.

У своєму виступі на форумі канцлер ФРН Ангела Меркель зазначила, що «пандемія COVID-19, з одного боку, засвідчила вразливість країн через їх взаємозалежність, а з іншого – продемонструвала необхідність спільних дій. Настав час мультилатералізму. Ми маємо знайти швидкі багатосторонні відповіді на нові виклики. Треба запобігти регіональному протекціонізму». Меркель зазначила, що спроби низки країн відгородитися від світу та запобігти розповсюдженню вірусу не допомогли. Водночас пандемія показала взаємозалежність націй, їх вразливість від переривання ланцюгів постачання. Тому на майбутнє треба зробити ці ланцюги більш надійними, уникати ізоляціонізму, просувати справедливу торгівлю й запобігати вакцинному націоналізму. На думку Меркель, «пандемія залишила по собі глибокі сліди в наших економіках, які ми відчуватимемо ще багато років». Тому Давоський економічний форум є й залишатиметься корисною платформою для пошуку спільних відповідей на «катастрофу століття».

На думку президента Франції Емманюеля Макрона, економіка майбутнього не може розвиватися без урахування цінності людського життя: «Період пандемії став періодом вразливості людства, але ми повинні враховувати наш важкий досвід у майбутньому. Все що відбувається активно змінює людське суспільство. Тепер ми зрозуміли, наскільки людство вразливе до пандемії та екологічних проблем».

У своїй промові на форумі очільник Росії Володимир Путін відзначив, що сьогодні в світі спостерігається посилення соціального розшарування: це викликає різку поляризацію суспільних поглядів, провокує зростання популізму, правого і лівого радикалізму та інших крайнощів. Проблема розшарування в розвинених країнах набагато глибша, ніж в країнах, що розвиваються, він попередив про потенційний ризик глобального конфлікту. Характеризуючи сучасні тенденції, Путін порівняв ситуацію в світі з подіями 1930-х рр. На його думку, практика накладення санкцій «збільшує ризики одностороннього застосування військової сили», а використання торгових бар’єрів та санкцій тлумачиться як спроба «звинуватити у внутрішніх проблемах інші країни». Відтак «подібна гра без правил критично підвищує ризики одностороннього застосування військової сили».

За словами Путіна, «відбувається ослаблення міжнародних інститутів, множаться регіональні конфлікти, деградує система глобальної безпеки». У минулому нездатність і неготовність вирішувати такі проблеми обернулися катастрофою Другої світової війни. «Звичайно, зараз такий глобальний, гарячий конфлікт, сподіваюся, в принципі неможливий». Однак світ може зіткнутися «зі зривом в світовому розвитку, що загрожує боротьбою всіх проти всіх, зі спробами вирішити назрілі протиріччя через пошук внутрішніх і зовнішніх ворогів». Тому Західна Європа і Росія, що належать до «спільної цивілізації», мають повернутися до позитивного порядку денного.

В рамках форуму зі спеціальним зверненням про загрози демократії виступила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. «Колись ніхто навіть не міг собі уявити, що може статися така подія, як штурм Капітолію в США, але ми побачили це на власні очі. Ми переконалися, що демократія непоправно постраждала». На її думку, загроза соціальних мереж для демократії стала занадто серйозною. «Пандемія посилила процес діджиталізації. 2020-ті роки можуть стати десятиліттям цифровізації. Але варто враховувати й темну сторону нових технологій. Штурм Капітолію став уроком для нас. Ми повинні берегти демократію, захищати власні цінності від дезінформації, закликів до насилля та фальшивих новин».

В сесіях економічного блоку брали участь глава ЄЦБ Крістін Лагард, президент Франції Емманюель Макрон, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, глава МВФ Крісталіна Георгієва, міністр економіки та енергетики Німеччини Петер Альтмаєр, міністр економіки і фінансів Франції Бруно ле Мер, менеджер Volkswagen Герберт Діс, глава Goldman Sachs Девід Соломон та ін.

Е. Макрон наголошував, що «економіка майбутнього повинна визначати пріоритетність інновацій та людяності» та поєднуватися зі спільною протидією кліматичним змінам. «Важливо зберегти біорізноманіття, яке є ключовим для боротьби з екологічними загрозами».

На сайті Всесвітнього економічного форуму було опубліковано нове дослідження міжнародної компанії Oxfam щодо проблем бідності. За її прогнозом, подолання соціальних наслідків пандемії потребуватиме більше десяти років. Й водночас 1000 найбагатших людей світу окуплять свої збитки від COVID-19 лише за дев’ять місяців. 10 найбагатших мільярдерів світу з початку пандемії збільшили свої сукупні статки на півтрильйона доларів. Такої суми було б достатньо, аби заплатити за вакцину від COVID-19 для всіх людей на планеті й не допустити, щоб пандемія довела до бідності. Експерти Oxfam вказують, що від наслідків пандемії найбільше страждають вразливі прошарки населення. Тому для виходу з цієї кризи потрібен «економічний проект з подолання величезного розриву між багатими і бідними, а також викорінення гендерної та расової нерівності».

Підсумовуючи дискусію в рамках «Давоського тижня» доцільно відзначити декілька важливих змістовних акцентів:

1. Серед проблем, винесених організаторами форуму на обговорення, найбільш проблемним залишається питання про налагодження багатостороннього співробітництва у боротьбі з глобальними викликами. Висловлюючи готовність співдіяти у подоланні економічних і соціальних наслідків пандемії, уряди розвинених країн традиційно провадять егоїстичну політику й навіть запекло конкурують за доступ до вакцин і медичних препаратів.

2. Сучасна криза підкреслює актуальність розробки спільних підходів до вирішення глобальних проблем людства, однак на щось більше, ніж на визнання доцільності мультилатералізму, політичні лідери не наважуються.

3. За відсутності на форумі представників адміністрації США виникає враження, що меседжи Сі Цзіньпіня і В.Путіна були до певної міри адресовані 46-му президенту США Джо Байдену. Принаймні вони вказують на очікування суттєвих змін у відносинах зі США, першим «містком» до яких могла б стати співпраця в подоланні пандемії та її наслідків, як до цього власне й закликали організатори форуму.

4. Брак узгоджених підходів до глобальних проблем людства перешкоджатиме розв’язанню таких проблем, як деградація навколишнього середовища та подолання бідності. Це дозволяє прогнозувати, що перебудова енергетики та впровадження екологічних обмежень можуть стати надзвичайно болісними для бідніших країн, які невдовзі під жорстким зовнішнім тиском будуть змушені зупиняти промислову діяльність.


В.О.Романюк,
ст.н.с. відділу трансатлантичних досліджень
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Детальніше в цій категорії:

Перейти до початку