>

Подія липня 2020 року. Вибори президента Польщі.

12 липня другий тур президентських виборів у Польщі завершився з безпрецедентним результатом. Голоси виборців розділились практично порівну між діючим главою держави Анджеєм Дудою та його головним політичним супротивником мером Варшави Рафалом Тшасковським. За підсумками обробки впродовж ночі Державною виборчою комісією 99,96 % бюлетенів діючий президент набрав 51,21% голосів, а столичний градоначальник – 48,79 %. А.Дуда одразу ж запросив Р.Тшасковського зустрітися в президентському палаці, проте той демонстративно відмовився.

Про велику суспільну напруженість кампанії засвідчує й той факт, що навіть ближче до ранку по завершенню виборчих перегонів польські оглядачі не припиняли задаватись питанням: «хто ж виграв вибори?». Перші екзит-поли натякали на перемогу А.Дуди, проте з мінімальною перевагою у 50,4% голосів проти 49,6% у його супротивника, кандидата від найбільшої опозиційної партії «Громадянська платформа» Р.Тшасковського.  При цьому, погрішність екзит-полів становить до 2%, тобто переможцем міг виявитись як однин, так й інший кандидат. Більше того, обидва по закриттю виборчих дільниць о 21:00 фактично оголосили про свою перемогу.

«Абсолютно нічого не зміниться, – пообіцяв президент А.Дуда. – Я продовжу зустрічатись із поляками по всій країні. Я радий своїй перемозі – поки в екзит-полах». Водночас, він не скупився на подяки своїй дружині, родині, виборцям, а головне – лідеру правлячої партії «Закон і справедливість»: «Завдячую Ярославу Качинському, який від самого початку вірив, що ми виграємо ці вибори, – заявив чинний президент. – Для мене важливо, аби була створена коаліція задля польських справ», – оголосив він, виступаючи у своєму штабі та запрошуючи до співпраці «політиків різних таборів».

«Я абсолютно переконаний, що ми переможемо. Потрібно лише підрахувати голоси», – парирував в оточенні своїх прибічників Р.Тшасковський. – Я впевнений, що якщо ми підрахуємо кожний глос, один за одним, то ми переможемо», – завірив він.

Зростаюче напруження навіть змусило Держвиборчком відкласти проміжні прес-конференції аж до оголошення вищезгаданих остаточних результатів. Разом з тим, явка виборців склала 68% – це найвищий показник за всю історію виборів глави держави в сучасній Польщі. Причому, у зв’язку з пандемією коронавірусу голосування відбувалося за змішаною системою – як на виборчих дільницях, так і по пошті.

Слід нагадати, що вибори президента повинні були відбутися ще в травні, проте через жорсткий карантин дату першого туру перенесли на 28 червня. При цьому, якщо ще в квітні рейтинги президента А.Дуди віщували йому перемогу ледве не в першому турі, то вже ближче до червня полякам перестало здаватись, що президент та партія «Закон і справедливість» уже настільки добре впорюються з кризою, спричиненою пандемією. Політичні позиції глави держави суттєво похитнула й зміна опозицією основного суперника президента по виборах, роль якого від початку повинна була відігравати досвідчений політик «Громадянської платформи» віце-спікер нижньої палати польського парламенту М.Кідава-Болоньська  Її заміна на 48-річного Р.Тшасковського дозволили останньому впродовж лише пари місяців практично наздогнати в опитуваннях А.Дуду, особливо в тих, де пропонувалось зробити вибір між двома політиками.

За даними Центрвиборчкому, Р.Тшасковський у другому турі набрав більше голосів у 9 воєводствах із 16, а його опонент-переможець – в 7 воєводствах на півдні країни. Хоча на другий термін до президента А.Дуди лишався тільки Алєксандр Кавасьневський, теперішня перемога чинного глави держави стала свідоцтвом глибокого розколу в польському суспільстві. Адже перемогу президенту, нехай і з мінімальною перевагою, забезпечили голоси виборців у провінції. За пана варшавського мера, інтелектуала і переконаного європейця, більше голосували у великих містах, де традиційно симпатизують опозиції, яка об’єднала партії лівого центру в «Громадянську коаліцію». У свою чергу, А.Дуда зміг мобілізувати голоси консервативних виборців, які впродовж багатьох років підтримували лідера партії влади Я.Качиньського, що забезпечив другий президентський термін своєму кандидату. Крім того, електорат опозиції та її представника – поляки молодше 50 років – скоріше голосували за мера Варшави, старші – за президента А.Дуду. «У них було абсолютно все: тони грошей, весь державний апарат, а у нас було громадянське суспільство і здоровий глузд», – спробував підтримати своїх прибічників Р.Тшасковський.

В ході кампанії чинний президент різко виступав проти дозволу укладати одностатеві шлюби, нагадуючи виборцям: родина – це союз чоловіка і жінки. Його головний опонент, у свою чергу, виявляв куди більшу толерантність до одностатевих союзів. «Понад 58% нашого суспільства бажає змін, – наголошував у ході перегонів мер Варшави. – Я буду вашим кандидатом, кандидатом перемін». Натомість А.Дуда, у разі збереження свого президентського крісла, пообіцяв своїм виборцям, що середня зарплатня в Польщі зросте до 2 тис. євро. «В Польщі повинні заробляти зрештою так, як у багатих країнах Західної Європи», – заявив глава польської держави.

На переконання експертів, зміна або збереження чинної президентської влади в Польщі навряд чи вплине на актуальні пріоритети польської зовнішньої політики. Так, у перебігу виборів А.Дуда спробував дорікнути своєму супернику, що у 2014 році, коли «Росія напала на Україну», його партія «Громадянська платформа» перебувала при владі й не змогла забезпечити полякам відчуття безпеки. На це мер Варшави відповів, що існують питання, такі як присутність американських військ у Польщі та агресія Росії проти України», які не спричиняють розбіжностей між владою і опозицією, та президенту А.Дуді не варто було використовувати їх «для політичних ігор».             

                                                                                                        Олександр Кириченко

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перейти до початку