Підсумки XXIV конференції з клімату в Катовіце

XXIV конференція, що проводилася за програмою Рамкової конвенції ООН щодо зміни клімату (СОР 24), і 14-а - в рамках наради сторін за Кіотським протоколом (CMP-14), проходила 3-14 грудня 2018 р. у польському місті Катовіце. У конференції прийняли участь 29 президентів і монархів, а також 7 глав МЗС та 82 міністри екології країн світу. Лідери всіх країн світу прибули на переговори ООН з клімату в Катовіце з приписом підтримати Паризьку хартію і відреагувати на ситуацію стосовно надзвичайної кліматичної кризи.

У доповіді міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕК), яка була заснована в 1988 р. Всесвітньою метеорологічною організацією і Програмою ООН з навколишнього середовища, говориться, що потепління навіть на половину градуса має величезний вплив на перспективи стійкого розвитку людства. Доповідачі також переконали учасників у тому, що для деяких спільнот і екосистем ситуація виходить за межі можливостей адаптації. Крім того, в доповіді продемонстровано, що інструменти, необхідні для досягнення мети Паризької угоди щодо обмеження зростання температури на планеті до 1,5° C, відносяться до сфери науково-технічних можливостей та потенціалу людства.

У доповіді МГЕК вказується, що кожна десята ступінь потепління має значення, і людство повинно діяти зараз, щоб скоротити викиди в два рази протягом наступних 12 років. Тому, головна мета конференції – визначення допустимого зростання глобальної середньої температури, не більше 1,5°C, відносно показників до початку промислової революції, коли людство почало спалювати величезну кількість викопного палива, що призвело до змін клімату. Утримання глобального потепління на рівні 1,5-2°C потребує швидкого зменшення викидів парникових газів у атмосферу до нульового рівня впродовж другої половини ХХІ ст. Кожна країна зобов’язалася робити необхідне для досягнення цих двох цілей, так звані «національно визначені внески». Кожні п’ять років держави повинні звітувати про зроблене у Секретаріат Рамкової конвенції ООН щодо зміни клімату (РКЗК ООН) і ставити нові цілі. Перший звіт країн - «Глобальні підсумки», буде зроблено у 2023 р.

   Країни-учасники конференції домовилися про всеосяжний звід правил, який допоможе ввести в дію Паризьку хартію, незважаючи на те, що їй не вдалося встановити будь-які правила для вуглецевих ринків на період після 2020 р. Що стосується прозорості керівництва і звітності, була створена міцна основа, яка гарантує, що сторони будуть нести відповідальність за свої зобов’язання. Для «Глобальних Підсумків» була створена надійна основа, яка враховує справедливість і найкращі наявні наукові дані. Структура для вуглецевих ринків виявилися занадто спірним питанням, тому так і не змогла знайти відображення в угоді. Навіть самі основні та істотні вимоги до звітності не були узгоджені, наприклад, питання щодо уникнення подвійного обліку скорочення викидів. Це призвело до відтермінування всього набору правил, пов’язаних зі статтею 6 до COP25.

41785058832 0ab91da46f b 490x326Якщо ці переговори стали досить успішними за внесками в Зелений Кліматичний Фонд (ЗКФ), Фонд Найменш Розвинених Країн і вперше внески в Адаптаційний Фонд перевищили 100 мільйонів доларів, то цих коштів явно, що нині не достатньо. Розвинуті держави світу повинні значно збільшити кліматичне фінансування, щоб допомогти країнам, що розвиваються, в реалізації національних кліматичних планів. Недостатність адекватного фінансування більшості країн продовжує підривати довіру учасників переговорів. Тому процес наповнення ЗКФ протягом 2019 р. повинен стати змаганням «хто більше», щоб країни взяли приклад Німеччини і подвоїли свої поточні зобов’язання. Розвинені країни також повинні надати 100 млрд. дол. в найближчі два роки за правилами Паризької угоди, але як і раніше це відбувається тільки на волонтерських засадах. У Катовіце Японія і європейські країни показали, що всупереч позиції США, продовжать масштабне фінансування Зеленого кліматичного фонду. Німеччина і Японія заявили про виділення до Фонду по 1,5 млрд. доларів на чотири роки, до них приєдналися Норвегія, Франція, Фінляндія, що вже гарантує його активну роботу в 2020-2023 рр.

Під час міжнародних кліматичних переговорів країн ООН в Польщі міністр екології та природних ресурсів України О.Семерак заявив про перегляд національної мети країни в протидії кліматичним змінам. Оновлення мети потребує моделювання економіки, орієнтованої на відмову від викопного палива. А досягнення оновленої мети вимагає співпраці всіх міністерств в напрямі низько вуглецевого розвитку. Посилення зобов’язань країни в міжнародних кліматичних домовленостях має відбитися на всій політиці уряду. Оновлений внесок повинен бути підтриманий іншими профільними міністерствами і Урядом з включенням кліматичних цілей в низку реформ економіки, інфраструктури, освіти і ЖКГ.

На сьогодні, національно-визначений внесок України (NDC) в Паризьку Угоду передбачає скорочення викидів парникових газів на 60% у порівнянні з рівнем 1990 р. Україна одна з перших утвердила Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 р., як того вимагає Паризька хартія. Стратегія передбачає скорочення викидів на 31-34% від рівня 1990 р. Українська кліматична мережа очікує, що новий національний внесок у Паризьку хартію буде не нижче, аніж мета, передбачена стратегією. На локальному рівні посилення кліматичної політики означатиме, що місцеві органи влади і відповідні адміністрації повинні збільшити фінансування заходів з термомодернізації житлового та комунального сектора, а також мають самостійно залучати кошти на локальні програми з енергозбереження та енергоефективності, розглядати відновлювану енергетику, як основне джерело забезпечення енергією, та здійснювати інвестування заощаджених коштів від енергозбереження в нові проекти з відновлюваної енергетики.

Перегляд національної мети України в Паризькій Угоді підтримують міжнародні фінансові установи та фонди - Всесвітній банк, ЄБРР, SIDA. Фахівці з «Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України» спільно з Фондом ім. Гайнріха Бьолля в Україні в своєму дослідженні доводять що в України є всі необхідні технічні та економічні можливості перейти на 91% споживання енергії з поновлюваних джерел до 2050 р. Це надихаюча перспектива.

 

Фесенко М.В. -

доктор політичних наук, с.н.с., провідний науковий співробітник

ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

 

Перейти до початку