>

Міжнародна наукова конференція «Україна – Китай – 25 років співробітництва: результати та перспективи. Один пояс – один шлях» (26 квітня 2017 р. Прес-реліз)

27 квітня 2017 р. у білій залі Будинку вчених НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Україна–Китай – 25 років співробітництва: результати та перспективи. Один пояс – один шлях» ( “一带一路”·中乌建交25周年:成就与前景).

Ініціаторами проведення конференції виступили відділ історії країн Азії та Африки Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», Інститут Конфуція Національного лінгвістичного університету, історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У роботі конференції взяли участь науковці та викладачі Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України, Інституту економіки та прогнозування НАН України, Інституту газу НАН України, Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного лінгвістичного університету, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Державного економіко-технологічного університету транспорту, Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Київського національного університету культури і мистецтв, ДНВЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Також у роботі конференції брали участь відповідальні працівники Президії НАН України, зокрема, начальник відділу міжнародних зв’язків Мирончук А.С., співробітники Посольства КНР в Україні – радник Відділу науки і техніки Чжан Мін, третій секретар посольства Є Сяо-вей, відповідальний працівник МЗС України Вишневська - Черкас І.Г.

Важливою ознакою конференції стало те, що у її роботі поруч із науковцями взяли активну участь й представники бізнесу, зокрема таких відомих компаній, як Fiolan Consulting and Logistic, Business with China (м. Київ).

У своєму вступному слові директор Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України А.І Кудряченко відзначив, що в сучасних умовах для України, її державних структур, усього суспільства особливого значення набуває глибоке вивчення величезного досвіду Китаю в здійсненні фундаментальних перетворень, творче й розумне застосування цього досвіду в сучасних українських реаліях. Саме на це має бути зорієнтована робота конференції. Директор Інституту Конфуція з китайської сторони доктор політичних наук, доцент Ши Яцзюнь підкреслив, що конференція стала логічним продовженням започаткованого ще у 2015 р. співробітництва між Інститутом всесвітньої історії НАН України та Інститутом Конфуція національного лінгвістичного університету. Ця співпраця вже знайшла торік своє втілення у випуску спільного збірника наукових праць «Історичний розвиток глобальної периферії як чинник трансформації сучасної світосистеми».

З великою увагою учасники конференції заслухали привітальну телеграму на адресу конференції від Надзвичайного і Повноважного Посла України в КНР О.О. Дьоміна. У ній підкреслюється, що Китайська Народна Республіка є одним з найважливіших стратегічних партнерів Української держави, послідовно підтримує територіальну цілісність та суверенітет нашої країни. Зустріч у січні 2017 р. у Давосі Президента України П. Порошенка з Головою КНР Сі Цзінпіном відкрила нову сторінку в якісному поглибленні політичного діалогу та економічної співпраці між Україною та КНР. У цьому контексті, зазначив український посол, нинішня конференція дозволить науково осмислити сучасні завдання, виклики та перспективи українсько-китайського співробітництва.

У вітальній телеграмі на адресу конференції від директора Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України О.В. Богомолова відзначається, що дослідження в галузі сінології становлять один з найпріоритетніших напрямів у роботі українських сходознавців, і висловлено впевненість, що ця наукова конференція сприятиме зміцненню дружніх стосунків між українським і китайським народами.

У своєму виступі на конференції радник Відділу науки і техніки Посольства КНР Чжан Мін зупинився на особливостях сучасної політики Китаю стосовно найважливіших регіонів та країн світу, відзначив, що сучасний Китай готовий взяти на себе відповідальність за стабільний розвиток світу, послідовно розвиває відносини з більшістю країн у всіх сферах, у тому числі й у сфері науки. Так, лише протягом останнього часу Китай підписав 17 угод про створення спільних дослідницьких центрів в інших країнах. Потрібно активізувати таку роботу і в Україні. Певним поштовхом у цьому напрямі стане проведення в листопаді 2017 р. великої виставки «Наука та інновації в Китаї» на території Київського виставкового центру.

У доповіді член-кореспондента НАН України, доктора економічних наук, професора, заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України А.А. Гриценка йшлося про актуальні засади впливу Конфуція на сучасний світ. Доповідач розкрив вплив конфуціанської ідеології на одного з головних чинників модернізаційного поступу Китаю. Конфуціанство сприяє тому, що процеси модернізації в Китаї відбуваються на основі гармонійного поєднання нового і старого, заміна старого новим здійснюється за збереження конструктивної основи, на якій будується нове.  Він також відзначив востребуваність конфуціанства в сучасному світі. Завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету доктор історичних наук, професор О.П. Машевський зупинився на питаннях та проблемах підготовки на факультеті майбутніх китаєзнавців, відзначив плідність співпраці викладацького складу факультету із науковцями Інституту всесвітньої історії та інших установ Національної Академії наук України.

Завідувач кафедри регіональних систем та європейської інтеграції Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України  доктор політичних наук, професор С.О. Шергін проаналізував позицію Китаю стосовно проблем трансокеанського партнерства в сучасних умовах, визначив, як фактичний вихід США із ТТП може позначитися на позиціях України. Провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», кандидат філософських наук, старший науковий співробітник О.О. Шморгун проаналізував причини і перспективи світового та геоекономічного лідерства Китаю. Завідувач відділу трансатлантичних досліджень ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України, кандидат історичних наук, доцент С.В. Толстов охарактеризував роль і значення інструмента стратегічного партнерства в зовнішній політиці КНР, відзначивши гнучкість зовнішньої політики Китаю. Доктор історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Н.Д. Городня проаналізувала динаміку американсько-китайських відносин у ХХІ ст. у контексті свідчення нової ролі Китаю в міжнародній системі. Кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М. Олійник зупинився на результатах та перспективах співробітництва України та Китаю у фінансово-економічній сфері. Він особливо відзначив значення китайського стратегічного проекту «Один пояс, один шлях», який дозволяє Китаю піднести на новий рівень своє економічне партнерство з десятком країн світу. Від Китаю, підкреслив доповідач, Україна може отримати надзвичайно зручні й вигідні кредити. Доктор фізико-математичних наук, професор, проректор з наукової роботи ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника А.А. Загороднюк поділився досвідом участі Прикарпатського національного університету в українсько-китайському  співробітництві.

Важливою ознакою конференції стала презентація під час її роботи двох наукових видань. Це – монографія «Украинско-китайские отношения: неизвестные страницы истории и современность», підготовлена колективом авторів з Дипломатичної академії України при МЗС України, та збірник наукових праць «Історичний розвиток глобальної периферії як чинник трансформації сучасної світосистеми», підготовлений спільними зусиллями відділу історії країн Азії та Африки ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» та Інституту Конфуція Національного лінгвістичного університету.

Підбиваючи підсумки конференції, директор Інституту всесвітньої історії НАН України А.І. Кудряченко та директор Інституту Конфуція від китайської сторони Ши Яцзюнь відзначили, що конференція відбулася на високому рівні, головний акцент було зроблено передусім на аналізі досвіду Китаю в його докорінній модернізації під кутом застосування цього досвіду в Україні. За матеріалами конференції буде підготовлено та видано монографію.

На завершення конференції студенти Національного лінгвістичного університету та Інституту Конфуція продемонстрували високу майстерність у презентації китайського музичного та хореографічного мистецтва.

 

Завантажити прикріплення:
Перейти до початку