>

Міжнародна наукова конференція «Китай у «нову епоху»: до 70-річчя утворення КНР» (м.Київ, 21 березня 2019 р.). Прес-реліз

21 березня 2019 р. у конференц-залі Інституту Конфуція Київського національного лінгвістичного університету відбулась Міжнародна наукова конференція «Китай у «нову епоху»: до 70-річчя утворення КНР». Конференція була проведена за ініціативи відділу історії країн Азії та Африки Державної установи «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» та Інституту Конфуція Київського національного лінгвістичного університету.

Відкриваючи конференцію, завідувач відділу історії країн Азії та Африки Державної установи «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» кандидат історичних наук, доцент Швед В. О. підкреслив, що сьогоднішній захід є свідченням успішної співпраці та партнерства двох наукових колективів, яке триває вже понад три роки. Вагомим проявом співпраці стала нещодавно видана колективна монографія «Україна – Китай – 25 років співробітництва: результати та перспективи. «Один пояс, один шлях»», у якій відображені наукові здобутки українських та китайських вчених.

У вступному слові директора Державної установи «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України», члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора історичних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України Кудряченка А. І., було наголошено, передусім, на важливості ретельного вивчення уроків піднесення Китаю, який спромігся досягти величезних успіхів і нині знаходиться на лідерських позиціях у світовій економіці та політиці. Особливого значення набуває для України вивчення досвіду китайських реформ протягом останніх трьох десятиліть, зокрема, вміння розвивати і цінувати науку, спиратися на неї, що стало одним із провідних чинників могутності країни. Директор також відзначив високі показники економічного розвитку КНР. Зауважив, що для нашої країни важливо взяти все цінне, що накопичив Китай у сфері передових форм співробітництва науки і бізнесу, державної підтримки науки (держава допомога, наприклад, створити понад 1600 наукомістких інкубаторів;  нові технологічні завдання реалізовуються у рекордно короткі строки – протягом 18 місяців). На нашу думку, відзначив Кудряченко А. І., нинішній рівень співпраці України і Китаю ще значно відстає від їхнього потенціалу і можливостей і висловив сподівання, що конференція надасть певного поштовху у виявленні резервів підвищення її ефективності.

У вітальному слові проректора з навчально-виховної роботи та міжнародних зв’язків Національного лінгвістичного університету, директора Інституту Конфуція від української сторони, доктора філологічних наук, професора Сєрякової І. І. було наголошено на успіхах та місії Інституту Конфуція, які він реалізовує протягом п‘яти років свого існування. Нинішня конференція, підкреслила Сєрякова І. І., є складовою року Китаю в Україні. Завдання колективу Інституту полягає у перетворенні віртуальних планів на реальність. Вітальне слово директора Інституту Конфуція від китайської сторони, доктора політичних наук, доцента Ши Яцзюня супроводжувалося неповторним виконанням китайськими та українськими викладачами і студентами китайських пісень.

Від Президії та Апарату Президії Національної академії наук України учасників конференції привітав начальник відділу міжнародних зв’язків Мирончук А. С., який передав привітання від керівництва Національної академії наук України та побажав успіхів у її роботі.

Пленарне засідання відкрив Надзвичайний і Повноважний Посол України у КНР (1993-2001 рр.), Голова Правління Асоціації українсько-китайського стратегічного партнерства, Віце-голова Українсько-Китайської Ділової ради Литвин І. А., який виступив із доповіддю про актуальні проблемні питання українсько-китайських взаємин. Доповідач відзначив, що в українсько-китайських відносинах протягом п’яти років практично відсутній серйозний політичний діалог. Доповідач наголосив на тому, що недостатньо зроблено з української сторони, щоб довести рівень співробітництва з Китаєм до справжнього стратегічного партнерства. Все це має своїм наслідком відсутність візитів на вищому рівні, втрату контролю над виконанням раніше підписаних договорів та угод, неприєднання України до ініціативи «Один пояс, один шлях», в результаті чого важливі стратегічні комунікації та шляхи пройшли поза територією України. Як відзначив доповідач, в Україні фактично не вивчається сучасний китайський досвід боротьби з корупцією у вищих ешелонах державної влади. Отже, головна проблема полягає у відсутності інтересу до практичної реалізації потенціалу і можливостей українсько-китайського співробітництва.

Від Державної установи «Офіс з просування експорту України» доповідь озвучила менеджер освітніх проектів Крилова А. О. Вона проаналізувала основні напрями допомоги українському бізнесу з боку Офісу, зупинилась на співпраці з торгівельними місіями, розповіла про проведення понад 1100 міжнародних виставок та зустрічей, висвітлила консалтингову допомогу, яку надає Офіс як фірмам, так і експортним альянсам (групам підприємств), які беруть участь у китайсько-українській економічній співпраці.

У своїй доповіді «Китайський шлях: історична логіка і національна специфіка» заступник директора, завідувач відділу економічної теорії Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України», член-кореспондент Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор Гриценко А. А. зупинився на аналізі сутності і специфіки китайської моделі «соціалізму з китайським обличчям», проаналізував уроки, які має винести Україна з китайського шляху розвитку. Гриценко А.А. відзначив, що Китай у своєму розвитку надійно і ефективно спирається на свій історичний досвід, цінності та світоглядні орієнтири, менталітет. Україна, зробила велику помилку, коли широко відкрила свої двері, не побудувавши власну ринкову економіку, що призвело до занепаду української економіки, власного виробника, деіндустріалізації. В Україні, наголосив доповідач, спостерігаємо капіталізацію влади та політизацію капіталу, їй потрібно повернутися до відновлення індустріального потенціалу.

У доповіді «Роль науки та технології у розвитку сучасного Китаю. Досвід для України» професора Тяньцзінського університету іноземних мов, старшого наукового співробітника ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», кандидата економічних наук Олійника О. М. було детально розкрито досвід Китаю у перетворенні науки на один із вирішальних чинників успішного перетворення країни у світову глобальну силу. Олійник О.М. доповідав про те, що протягом останніх двох десятиліть обсяг фінансування науки в Китаї збільшився на 20 %, доля фінансування науки нині складає 3,5 % ВВП країни, розроблена стратегічна програма науково-технічного розвитку на 2006 – 2020 рр., що дозволило Китаю зробити прорив у передових галузях економіки і технологій. Таким чином, Китай глибоко усвідомив роль науки і технологій у своєму розвитку і послідовно втілює це розуміння в реальність.

Також учасники і гості конференції заслухали низку наукових виступів. Магістр Тяньцзінського університету іноземних мов, викладач Інституту Конфуція Київського національного лінгвістичного університету Фен Сяопінь присвятила свій виступ темі китайської мрії і китайсько-українському обміні і співробітництві в галузі освіти. Старший науковий співробітник, кандидат історичних наук, доцент кафедри тюркської філології Київського національного лінгвістичного університету Пророченко Н. О. зупинилась на аналізі політики КНР в регіоні Близького та Середнього Сходу. Кандидат історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу історії нових незалежних держав Державної установи «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» Цапко О. М. проаналізував основні проблеми співробітництва Китайської Народної Республіки і Туркменістану у реалізації проекту «Один пояс, один шлях». Кандидат політичних наук, доцент, старший науковий співробітник Державної установи «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» Деменко О. Ф. зробив аналіз ролі Центральної Азії у зовнішньополітичній стратегії Китайської Народної Республіки. Доктор технічних наук, старший науковий співробітник, заступник Директора Інституту газу Національної академії наук України Жук Г. В. розповів про новітні технології залучення додаткових ресурсів газу та їхнє використання в українсько-китайському співробітництві.

Доктор математичних наук, професор кафедри теоретичної та промислової теплотехніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Пуховий І. І. охарактеризував українські розробки з китайськими інвестиціями з відновлюваних джерел енергії для впровадження в Китаї та Україні. Кандидат економічних наук., старший науковий співробітник відділу інноваційної політики, економіки і організації високих технологій Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» Бойко О. М. висвітила українсько-китайську колаборацію у сфері створення організаційних форм інноваційної діяльності.

Підводячи підсумки Міжнародної наукової конференції завідувач відділу історії країн Азії та Африки Державної установи «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України», кандидат історичних наук, доцент Швед В. О. подякував керівництву і колективу Інституту Конфуція Київського національного лінгвістичного університету за змістовне наповнення та організаційне супроводження роботи конференції. Він також відзначив, що під час роботи конференції відбулася відверта розмова про нинішній стан українсько-китайських відносин та основні напрями спільної роботи для якісного піднесення взаємин до дійсно стратегічного рівня. У цьому контексті, відзначив В.О. Швед, конференція також матиме позитивні наслідки. За її результатами спільними зусиллями українських та китайських науковців буде підготовлено колективну монографію. Плідна співпраця колективів Державної установи «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» і Інституту Конфуція Київського національного лінгвістичного університету сприяє глибокому науково-аналітичному обґрунтуванню нового етапу українсько-китайського стратегічного партнерства та має стати взірцем для роботи державних органів  управління обох країн у цьому напрямі.

Завантажити прикріплення:

Галерея зображень

Переглянути вбудовану фотогалерею в Інтернеті за адресою:
https://ivinas.gov.ua/publikatsiji-l/mizhnarodna-naukova-konf677655456-3.html#sigProIde05638d216
Перейти до початку