Виїзне засідання профспілкового активу Інституту

8 червня за ініціативою профкому Інституту відбулось виїзне засідання профспілкового активу нашого колективу до Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» та дендрологічного парку «Тростянець», які є історичними та мистецькими перлинами Чернігівщини. Перед нашими науковцями постала ціла плеяда видатних діячів української історії, культури та мистецтва, відомих істориків та історичних осіб.

Нікого не залишила байдужим чарівна краса Качанівської садиби, до речі, єдиної на сьогодні садиби в Україні, яка повністю збереглася в комплексі. Її історія пов’язана з такими відомими діячами, як генерал-фельдмаршал Румянцев-Задунайський, родина Тарновських та Харитоненків, які багато коштів та енергії віддавали на збагачення та розвиток української літератури, мистецтва та науки. Альбом почесних гостей Качанівського комплексу нараховує 608 відомих прізвищ. Багато видатних митців, громадських та політичних діячів, істориків знаходили своє натхнення, перебуваючи в Качанівці – Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Михайло Максимович, Микола Гоголь, Михайло Глінка, Марко Вовчок, Дмитро Яворницький, Ілля Рєпін, Михайло Щепкін, Пантелеймон Куліш та інші. У травні 1843 р. Тарас Шевченко під час своєї першої подорожі по Україні завітав у Качанівку, куди перед тим переслав одну зі своїх найкращих картин «Катерина».

Один з представників родини Тарновських – Василь Тарновський зібрав безцінну колекцію козацьких реліквій та унікальної шевченкіани. У колекції була особиста шабля Богдана Хмельницького, особисті речі Івана Мазепи, Семена Палія, Павла Полуботка, Кирила Розумовського, козацькі шаблі, клейноди, гетьманські універсали.

Унікальний за своєю колекцією рослин та дерев дендрологічний парк «Тростянець» було створено в середині ХІХ ст. завдяки зусиллям та коштам Івана Михайловича Скоропадського, нащадка відомого українського гетьмана Івана Скоропадського (1708-1722 рр.). Після смерті засновника парку він перейшов у спадок до його онука – Павла Скоропадського, майбутнього Гетьмана України у 1918 р., за чиєю ініціативою було засновано й Українську академію наук, сторіччя якої ми святкуємо у нинішньому році. Перед вдячними слухачами, – учасниками виїзного засідання було висвітлено історію родини самого Гетьмана Павла Скоропадського, долі його нащадків.

Виїзне засідання профспілкового активу Інституту не лише збагатило його учасників новими знаннями про славну історію Української держави, її видатних синів та дочок, а й додало енергії та наснаги у вирішенні тих серйозних завдань, які виконує нині науковий колектив нашого Інституту.

 

 

Галерея зображень

Переглянути вбудовану фотогалерею в Інтернеті за адресою:
http://ivinas.gov.ua/uk/novini/vyizne-zasidannia-profspilkovoho-aktyvu-instytutu.html#sigProIde87d8fe39d
Перейти до початку