Всеукраїнський круглий стіл, присвячений Всесвітньому дню науки «ДЕНЬ НАУКИ ЗА МИР І РОЗВИТОК» (17 жовтня 2019 р.)

17 жовтня 2019 р. у Державній установі «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» був проведений Всеукраїнський круглий стіл, присвячений Всесвітньому дню науки, – «День науки за мир і розвиток».

З вітальним словом виступив директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», член-кореспондент НАН України, доктор історичних  наук,  професор, Заслужений діяч науки і техніки України  А. І. Кудряченко, який наголосив на актуальності теми круглого столу та подякував організаторам та учасникам, які взяли участь у цьому заході.

А.Кудряченко зазначив, що це свято ООН міжнародна наукова громадськість відзначає не так давно - з 2002 р. (ЮНЕСКО оголосило його раніше -10 листопада 1999 р.). Воно заслуговує на значну увагу громадськості через велику кількість воєнних конфліктів у світі. За таких умов наука має робити свій внесок у боротьбу за мир.  В час воєнного протистояння на сході країни та анексії Криму цей напрям набуває особливої актуальності для України.

Наш Інститут і вся Академія наук, зазначив директор Інституту, робить свій вагомий внесок у боротьбу за мир. За демократію, мир, новий устрій треба боротися. Поки ми будували соціалізм і комунізм в одній, окремій країні, про демократію практично не йшлося. Наразі демократія визрівала в Україні, шлях до неї був непростим. Лише після проголошення незалежності ці важливі питання здобули належної уваги.  Для розбудови демократії повинен зробити внесок і наш круглий стіл, метою якого є з’ясування ролі науки в сучасному світі; характеристика молодої науки глобалістики і розвитку нових технологій; дослідження академічної та «вузівської» науки в Україні, їх взаємозв’язку  та внеску у боротьбу за мир і розвиток. А.І. Кудряченко  побажав успіхів та плідної роботи.

У конференції взяли участь представники ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», науковці академічних установ –  Інституту соціології НАН    України,    Інституту    політичних   і  етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України,  ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України», «Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва» НАН України, Інституту літератури ім.                        Т. Г. Шевченка  НАН України,  Національної бібліотеки України ім.     В. І. Вернадського, Національного інституту стратегічних досліджень, а також  викладачі та науковці Національної академії державного управління при Президентові України, Київського національного університету культури і мистецтв.

Засідання вела доктор політичних наук, професор, завідувач відділу глобальних і цивілізаційних процесів Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» О. В. Зернецька. В своїй доповіді «Організація Об’єднаних Націй про Міжнародний День науки за мир і розвиток» вона наголосила на важливості творчості у житті людини й підкреслила, що ніщо не дає такого задоволення, як наукова і художня творчість. Наука і мистецтво – вершина розвитку людини. За кожним досягненням, кожною побутовою річчю стоять великі зусилля,  неймовірний подвиг учених. Невипадково найпрестижніша в світі Нобелівська премія вручається ученим і письменникам,   

Але людство ще в боргу перед наукою. Саме тому Організація Об’єднаних Націй вирішила нагадати, кому сьогоднішня людина зобов’язана комфортом не тільки фізичним, але й духовним, хто рухає технології вперед та бореться з природними загрозами. Святкування Всесвітнього дня науки заради миру та розвитку викликано необхідністю показати важливу роль науки та вчених для розвитку суспільства та інформування і залучення громадян до науки. О. В. Зернецька підкреслила, що сьогодні святкування заохочує більш широкі академічні обміни з питань, що мають загальне значення, одночасно сприяючи підвищенню обізнаності про взаємозв’язок науки та миру серед широкої громадськості. Дивовижний прогрес, досягнутий наукою в останні десятиліття, змінив наше життя.  Отримані в результаті наукових відкриттів нововведення – це можливість розвитку нашого суспільства. Вони покращують наше самопочуття, полегшують повсякденне життя і ліквідують кордони, які здавалися непорушними у галузі медицини, транспорту, спілкування та обміну знаннями. Вони є двигуном зростання та багатства. Наше завдання донести до широкої громадськості, урядових і неурядових організацій дуже просту істину – без розвитку науки ніякий прогрес неможливий, – зазначила професор та привітала всіх зі святом – Міжнародним днем науки за мир і розвиток!

Доктор історичних наук, професор, завідувач відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень В. С. Лозовий виступив з доповіддю «Врахування національних інтересів у процесі інтеграції української науки у світовий дослідницький простір», в якій означено основні напрями міжнародної співпраці українських вчених, виокремлено чинники, що стримують розвиток вітчизняної науки у процесі інтеграції до європейського та світового дослідницького простору. Зазначено, що потенціал України дозволяє зайняти гідне місце у міжнародному поділі наукової праці, якщо сконцентрувати ресурси на конкурентоспроможних напрямах. Запропоновано першочергові заходи, спрямовані на забезпечення національних інтересів у процесі співпраці української науки з країнами європейського та світового дослідницького простору.

У доповіді доктора філософських наук, професора, головного наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень, Заслуженого діяча науки і техніки України М. А. Ожевана «Демагогія й популізм як феномени епохи департизації й деідеологізації» наголошено, що демагоги-популісти з’являються зазвичай на політичній арені тоді, коли на зміну укоріненому «істеблішменту» приходять «вискочки із народу» (укр. «пан з Івана»), які репрезентують себе як «народні месники». Саме тому представники «істеблішменту» називають зазвичай цілковито необґрунтовано революціонерів-реформаторів «популістами».

Демагогія й популізм набувають такого розмаху в світовій і українській політиці саме тому, що ідеології партій класичного типу, а разом з ними  – й уся класична багатопартійна система – відходять у минуле. Саме тому на зміну боротьбі ідеологічній приходить боротьба комунікативна, – зазначив доповідач.

Виступ доктора політичних наук, професора, професора Національної академії державного управління при Президентові України  І. Д. Дудко  ««Гордість за Україну в Європі та світі» як вектор стратегії сталого розвитку «Україна-2020»: проблеми та перспективи» був орієнтований на розгляд змістовної частини четвертого вектору руху «Гордість за Україну в Європі та світі» Стратегії сталого розвитку «Україна-2020». Оскільки дана стратегія розглядається у вимірі стратегії глобального рівня, а саме – прийнятих ООН 2015 р. Цілей стратегічного розвитку – аналіз попередніх підходів до завдань розвитку України (в умовах перезавантаження влади) не тільки не втрачає, а набуває особливого значення, – зазначила  професор.

В центрі  уваги доповіді – суперечливі аспекти визначених цілей вектору розвитку країни, який стосується гуманітарної сфери; необхідність особливої  уваги уряду щодо гуманітарної освіти молоді (зокрема, у вимірі патріотичного виховання), що безпосередньо слугуватиме  згуртуванню  нації і її іміджу на світовому рівні.

Як було зазначено в доповіді доктора філософських наук, професора Київського національного університету культури і мистецтв  В. В. Танчера ««Культурні війни» у глобалізованому світі», культурна різноманітність, полікультурні засади сучасних людських спільнот нерідко є чинниками соціальних напружень і конфліктів. На тлі процесів становлення глобальної світової культури, водночас, актуалізуються проблеми міжкультурних взаємин, співіснування різних культурних практик і ціннісних світів. Доповідь присвячена розгляду історичного шляху культурних взаємовпливів, їх етапів і засобів: від «культурної дифузії», завоювань, світових релігій та світських ідеологій, торгівлі, міграцій тощо – до світової комунікаційної мережі;  аналізу моделей різнокультурних спільнот і проблем, що з ними пов’язані, – «культурного громадянства» і «культурного імперіалізму», національної ідентичності, глобалізації, глокалізації, «нової племінності» у царині культурних відносин тощо; концепціям і програмним цілям «мультикультуралізму». Автор підводить до висновку, що полікультурність сучасних соціумів може бути не тільки джерелом непорозумінь і ворожнечі, але й ресурсом соціального розвитку, основою гуманітарного прогресу людства.

Науковий співробітник Державної установи «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України» Л. П. Овчарова  презентувала доповідь на тему «Співпраця Національної академії наук України з закладами вищої освіти», в якій проаналізувала  здійснену комплексну оцінку кадрового потенціалу академічного сектору науки та сектору вищої освіти в Україні. За результатами аналізу статистичних даних, що характеризують чисельність персоналу, зайнятого дослідженнями і розробками, було виявлено проблеми відтворення наукових кадрів вищої кваліфікації в Україні. Узагальнено та систематизовано інформацію щодо співпраці установ Національної академії наук України з  закладами вищої освіти; висвітлено напрями співпраці та можливості її активізації.

 У доповіді кандидата економічних наук, доцента ДУ «Інститут економіки і прогнозування» НАН України, старшого наукового співробітника сектору міжнародних фінансових досліджень Є. В. Редзюка «Вплив сучасних процесів глобалізації на українську науково орієнтовану економіку» проаналізовано сучасні особливості глобалізації (її асиметричний вплив на економіку країн світу; домінування розвинених країн світу і деяких країн, що розвиваються, у експансії на регіональному рівні та в міжнародній науково-технічній політиці; швидкий розвиток фінансових технологій і активізація фінансової глобалізації в світі, зниження бар’єрів для потоків капіталу тощо), розглянуто її позитивні і негативні сторони для України (позитивні – можливість брати активну участь в обговоренні режимів регулювання міжнародних економічних і наукових відносин; скорочення витрат на здійснення зовнішньоекономічних операцій, підвищення цінової конкурентоспроможності українських виробників і розробників продукції НТП за рахунок кооперації і диференціації ринків збуту тощо, негативні – домінування економічно розвинених країн і Китаю в торговельних, фінансових та інвестиційно-наукових питаннях; незначне приватне і державне фінансування, яке  пригнічує розвиток окремих науково орієнтованих галузей національної економіки України, які через заміщення їх імпортом не готові до міжнародної конкуренції; соціальна нерівність в оплаті праці науковців і розробників у порівнянні з економічно успішними країнами; залежність від валютно-фінансових та інтелектуальних ресурсів розвинених країн світу тощо).

У круглому столі взяли участь провідні спеціалісти (теоретики і практики) з проблем історії, політики, економіки, культури та цивілізаційних цінностей (30 чол.). Завдяки широкій тематиці заходу на ньому було проаналізовано роль науки у розвитку людства та окремої людини; досліджено взаємозв’язок та взаємовплив академічної та  науки вищої школи в країнах світу; висвітлено внесок  європейської  науки  за мир і розвиток; проаналізовано проблеми соціально-економічного, політичного та культурного розвитку України під впливом останніх досягнень НТП; розглянуто міжнародні аспекти наукового розвитку.

 Як результат доповідей учасників круглого столу, поставлених питань та жвавої дискусії, були отримані нові знання  щодо ролі науки у боротьбі за мир та розвиток та визначені напрями подальших наукових досліджень.


Вітер І.І.,
к. е. н., старший науковий співробітник, доцент,
провідний науковий співробітник Державної установи
«Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перейти до початку