Всеукраїнська наукова конференція «Тенденції міжнародних відносин та проблеми європейської безпеки», 29 березня 2018 року. Прес-реліз

29 березня 2018 р. у Державній установі «Інститут всесвітньої історії НАН України» було проведено Всеукраїнську наукову конференцію «Тенденції міжнародних відносин та проблеми європейської безпеки».

В роботі конференції взяли участь співробітники ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту історії України НАН України, Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, ДВНЗ «Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана», ПрАТ Українсько-Польського вищого навчального закладу «Центрально-Європейського університету», Національної академії державного управління при Президентові України, Чорноморського національного університету імені Петра Могили, інших наукових та освітніх установ України.

В роботі конференції основна увага була приділена сучасним проблемам міжнародних відносин, включаючи регіональні напрями та суперечності зовнішньої політики США і провідних країн ЄС, ставлення США, держав ЄС і позаєвропейських країн до російсько-українського конфлікту, оцінки, тенденції та перспективи європейської безпеки.

У своєму вступному слові директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», член-кореспондент НАН України, д.і.н., проф. А.І. Кудряченко відзначив важливість наукового аналізу світосистемних трансформацій, обумовленого їх безпосереднім впливом на стан і перспективи розвитку окремих країн і народів світу. Поряд із глибоким дослідженням проблематики всесвітньої історії, ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» приділяє значну увагу актуальним проблемам сучасної світової політики, які впливають на міжнародні відносини та формування стратегічних пріоритетів України. Зміни в міжнародних відносинах, що відбулися внаслідок демонтажу Ялтинсько-Потсдамської системи, супроводжувалися посиленням інтеграційних процесів у євроатлантичному ареалі й віддзеркалювали розширення географічних меж ліберальної демократії. Водночас процеси глобалізації прискорили виникнення суттєвих дисбалансів та масштабних економічних криз, які відчутно позначилися на економічному становищі багатьох країн світу.

Фахівці Інституту всесвітньої історії НАН України, окрім іншого, продовжують роботу над розробкою базових напрямів досліджень у контексті європейського шляху України, історичних витоків та факторів формування сучасної системи міжнародних відносин, опрацювання загальнотеоретичних підходів у комплексі міжнародної взаємодії. Важливим напрямом діяльності інституту є підготовка науково-аналітичних матеріалів, пов’язаних з оцінкою сучасних тенденцій та розробкою прогностичних сценаріїв. Протягом 2014-2017 рр. співробітники інституту підготували понад 100 аналітичних розробок для органів державної влади України. Важливого значення набуває розширення співпраці з українськими та зарубіжними науковими установами і вищими навчальними закладами.

У доповідях учасників конференції розглядалися гострі проблеми, пов’язані з формуванням концепції глобальної політики США, кризовими процесами в ЄС, новими акцентами в політиці КНР, специфікою міжнародних відносин в пострадянському просторі, на Близькому Сході та в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Завідувач відділу трансатлантичних досліджень ДУ «ІВІ НАН України» к.і.н., доц. С.В. Толстов зупинився на новітніх тенденціях, які принципово впливають на перебіг міжнародної взаємодії. Серед подій і явищ, які потребують відстеження й адекватного тлумачення – березнева дипломатична криза 2018 р., пов’язана з висилкою російських дипломатів з Великої Британії, США, Канади, Австралії та низки країн ЄС, а також розширення американського списку санкцій проти російських олігархів, чиновників та компаній. США, схоже, поволі запроваджують довготермінові інструменти нової «холодної війни», що може свідчити про відновлення політики стримування Росії. Проте нова «холодна війна» напевно не буде прямим повторенням відносин біполярного періоду та політичного курсу США, започаткованого доктринальними документами 1947-1950 рр., однак відображатиме специфіку сучасних реалій та співвідношення сил на світовій арені. Останні апаратні перестановки в адміністрації США вказують на можливість поступового переходу до політики повномасштабної політичної та економічної протидії РФ. У цьому ж руслі можна розглядати й ініціативу Д.Трапма про зустріч з російським президентом В.Путіним. Ініціатива Д.Трампа може розглядатися як інструмент «політики з позиції сили», що пропонує супротивнику шанс домовитися про контроль над озброєннями і послаблення напруженості на американських умовах. При цьому, враховуючи принциповий перегляд акцентів у політиці США, криза європейської безпеки навряд чи буде розв’язана в рамках діалогу між США та Росією.

А середньотермінові прогнози розвитку ситуації в Європі не дають підстав очікувати й на врегулювання локальних конфліктів, спричинених російським політичним і військовим втручанням.

У ході роботи конференції важливі аспекти сучасної європейської політики були висвітлені в доповідях д.і.н., проф. А.Ю.Мартинова (Інститут історії України НАН України) та к.філос.н., доц. О.О.Шморгуна (ДУ «ІВІ НАН України»).

Доктор історичних наук, г.н.с. О.В.Потєхін (ДУ «ІВІ НАН України») проаналізував уроки балканської кризи 1992-1999 рр. в контексті особливостей реагування країн ЄС і НАТО та сучасної дискусії з питання про введення миротворчої місії ООН на Донбас.

Значна увага була приділена актуальним проблемам світової політики, пов’язаним з реалізацією зовнішньополітичної стратегії США, зокрема в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та на Близькому Сході. Ці питання дістали панорамного розкриття в доповідях д.політ.н., проф. С.О.Шергіна (ДУ «ІВІ НАН України»), д.і.н., проф. Н.Д.Городньої (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), к.і.н, доц. В.О.Шведа (зав. відділу історії країн Азії та Африки ДУ «ІВІ НАН України»), д.політ.н., ст.н.с. М.В.Фесенка (ДУ «ІВІ НАН України»).

Доповіді д.тех.н., г.н.с. О.А.Васильєва (ДУ «ІВІ НАН України») і к.і.н, доц. О.М.Цапка (ДУ «ІВІ НАН України») були присвячені сучасному стану євразійської інтеграції та економічним відносинам КНР з країнами ЄС у контексті проекту «Новий шовковий шлях».

Важливий напрям досліджень українських вчених стосується аналізу формування багатополярної структури міжнародних відносин, у тому числі специфіки відносин між провідними центрами сили та регіональними акторами, впливу російсько-українського конфлікту, сирійської кризи та інших конфліктних проблем на стан і перспективи міжнародної безпеки. У ході роботи конференції зазначені питання дістали широкого висвітлення в доповідях д.і.н., проф. Т.В.Орлової (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка), д.і.н., доц. В.Г.Космини (Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського), к.і.н., доц. Є.О.Горюнової (Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського), к.політ.н. доц. О.С.Вонсовича (ПрАТ Українсько-Польський вищий навчальний заклад «Центрально-Європейський університет»), к.політ.н., ст.н.с. І.М. Вєтринського (ДУ «ІВІ НАН України») з акцентом на висвітлення ролі російського чинника в сучасних європейських процесах. Значну увагу аудиторії привернув представлений доповідачами глибокий аналіз фактів і тенденцій, пов’язаних з новими формами міжнародного суперництва, застосуванням гібридних методів ворожого впливу на політику, економіку і гуманітарну сферу, посиленням воєнної напруженості в європейських міжнародних відносинах після російської анексії Криму та початку збройного конфлікту в Донбасі.

Тематика доповідей учасників конференції віддзеркалює активну увагу наукової спільноти до історико-політичної проблематики міжнародних відносин держав світу, в контексті яких українська проблема після 2014 р. набула ознак провідного фактора європейської і міжнародної безпеки.

 

Перейти до початку