Всеукраїнська наукова конференція «Історичні передумови становлення зовнішньополітичної орієнтації країн пострадянського простору» (м. Київ, 26 вересня 2019 р.). Прес-реліз

26 вересня 2019 року в Державній установі «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» відбулася наукова конференція, присвячена зовнішньополітичній проблематиці країн пострадянського простору, організована відділом історії нових незалежних держав Інституту.

Відкриваючи пленарне засідання конференції, доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України, директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» А.І.Кудряченко відзначив, що кожна з країн пострадянського простору по-своєму вирішувала нагальні питання національної зовнішньої політики задля забезпечення паритетного рівня відносин з власними міжнародними партнерами. А.І.Кудряченко побажав учасникам конференції плідної роботи при розгляді зазначених питань.

У доповіді доктора історичних наук, члена-кореспондента НАН України, завідувача відділу Історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України С.В.Віднянського йшлося про історіографічні особливості формування української зовнішньої політики, яка впродовж двадцятивосьмирічного періоду стала заручницею складних політичних процесів у ході трансформації глобального світу, пов’язаної з розпадом імперій. В контексті цього, доповідач погодився з ключовим висновком відомого американського вченого З.Бжезинського, виголошеного ним у Києві, про те, що поява незалежної України перетворила Росію на національну державу.

У промові присутнього на конференції третього секретаря Посольства Киргизької Республіки в Україні Е.Канібекова головна увага приверталась до необхідності належного змістовного наповнення українсько-киргизького співробітництва в науково-гуманітарній сфері, чому, на переконання дипломата, слугуватиме призначення у 2017-2018 рр. нових Послів в обох країнах та минулорічне підписання Протоколу про співробітництво між Національними академіями наук двох держав.

Виступ директора Інституту А.І.Кудряченка був присвячений головним напрямам зовнішньої політики пострадянського Азербайджану, які обтяжені роздмухуванням нагірно-карабаського збройного конфлікту із сусідньою Вірменією за мовчазної згоди офіційної Москви. Промовець особливо відзначив видатну роль попереднього глави азербайджанської держави Г.Алієва в становленні грамотної і компетентної національної зовнішньої політики, компетентного використання її енергетичного фактору та ефективного просування азербайджанських інтересів на культурно-освітньому напрямі у міжнародному контексті.

У доповіді доктора політичних наук, професора Національної академії державного управління при Президентові України І.Д.Дудко йшлося про особливості американських зовнішньополітичних трансформацій щодо країн СНД, які спрямовані на поширення демократії, ліберальних цінностей з метою забезпечення сталого розвитку економіки США, дотримання енергетичної безпеки. Доповідачка, зокрема, відзначила, що, попри неоднозначність політики щодо України з боку глави Білого Дому Д.Трампа, в Стратегії національної безпеки США у 2015 р. Росія була визнана державою-агресором та загрозою американським інтересам на Європейському континенті.

Виступ кандидата історичних наук, завідувача відділу історії нових незалежних держав ДУ «ІВІ НАН України» А.Г.Бульвінського висвітлив історичний аспект геополітичного становища Таджикистану в структурі центральноазійського регіону. Визначальним фактором у цьому зв’язку було виокремлено акцентацію офіційним Ашгабатом на давньому арійському походженні сучасних таджиків, що концептуально є опосередкованим, а почасти й прямим підкресленням прийшлого характеру тюркських народів у регіоні.

У підготовленій доктором філологічних наук, провідним науковим співробітником ДУ «ІВІ НАН України» П.М.Рудяковим і кандидатом політичних наук, старшим науковим співробітником ДУ «ІВІ НАН України» О.Ф.Деменком доповіді йшлося про нову стратегію ЄС щодо центральноазійських країн, яка носить не ситуативний, а системний характер. Автори окреслили головні принципи співпраці та її основні сфери, які офіційний Брюссель пропонує своїм партнерам у цьому регіоні.

У виступі доктора історичних наук, професора кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Т.В. Орлової було висвітлено культурно-історичні передумови формування зовнішньої політики сучасної Естонії. На прикладі зазначеної країни автор виступу прагнула надати наукове обґрунтування, що вся історія людства «обертається» довкола природних ресурсів та владних еліт, які їх розподіляють.

Промова доктора політичних наук, провідного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних відносин ім. І.Ф.Кураса НАН України Т.М.Ляшенко була присвячена актуальним процесам у регіональних організаціях та структурах в Центральній Азії. Особлива увага у цьому контексті приділялась, зокрема, наявному прагненню кремлівського керівництва посилити свій вплив на Україну шляхом її «втягування» до складу Шанхайської організації співробітництва, де змагаються за провідну роль і конкурують Росія і Китай.

По завершенню пленарного засідання з доповідями на конференції виступили бажаючі учасники низки секцій наукового заходу. За підсумками конференції планується видання збірника наукових праць.

Завантажити прикріплення:
Перейти до початку