Презентація наукового доробку Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Однією із важливих ознак сходження НАН України доби незалежності став розвиток нових напрямів наукового пошуку, які важливі для держави і суспільства. Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», яка наприкінці 2017 р. відзначила перший 25 річний ювілей, може слугувати підтверджуючим прикладом нових досліджень. Тож 24 лютого 2018 р. у залі засідань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського відбулася презентація доробку науковців Інституту. 

На цьому заході були присутні: генеральний директор НБУ імені В.І. Вернадського член-кореспондент НАН України В.І.Попик, директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» професор А.І. Кудряченко, директор Інституту енциклопедистики НАН України М.Г. Железняк, науковці цих та інших академічних інститутів, викладачі та дослідники не лише м. Києва, а й з усіх регіонів України.

З доповіддю про етапи сходження Інституту всесвітньої історії НАН України та його наукову діяльність виступив А.І. Кудряченко.

Стисло розповівши про історію створення та розвитку Інституту, Кудряченко А.І. розкрив головні напрями наукової діяльності колективу останніх років. Доповідач зазначив, що фахівцями Інституту всесвітньої історії НАН України одним з головних завдань стало ґрунтовне дослідження і панорамне висвітлення тернистого європейського шляху України.

Prezent livoPrezent pravoРезультати наукових досліджень співробітників Інституту з проблематики культурно-цивілізаційного простору Європи і України, сучасних міжнародних відносин на континенті узагальнено в багатьох авторських і колективних монографіях. Серед колективних монографій, перш за все, були відзначені такі: «Україна в Європі: пошуки спільного майбутнього» (2009); «Культурно-цивілізаційний простір Європи і Україна: особливості ста­новлення та сучасні тенденції розвитку» (2010); «Україна в Європі: контекст міжнародних відносин» (2011); «Сучасні європейські культурно-історичні цінності в контексті викликів глобалізації» (2014); «Еволюція світ-системи глобалізму» (2014); «Особливості суспільно-політичної модернізації країн пострадянського простору» (2017).

Серед індивідуальних монографій останніх років доповідач відзначив, зокрема, наступні: «Росія: ідентичність агресора» і «Россия: беспутье агрессора» В.М. Ткаченка; «Росія: вчора, сьогодні, завтра?» Т.В. Орлової; «Консолідація суб'єктів світ-системи у розбудові нового міжнародного порядку» М.В. Фесенка; «Зовнішня політика України» Л.Д. Чекаленко; «Мультикультурализм: рго еt соntга» Р.Н. Жангожі; «Глобальна комунікація» О.В. Зернецької; «Глобальна екологічна політика та Україна» Т.Ю. Перги.

Упродовж останніх кількох років науковці Інституту проводили фундаментальні дослідження і здійснювали комплексний аналіз історичних витоків та факторів становлення сучасної системи міжнародних відносин, а також вивчали загрози й виклики міжнародній системі безпеки та національній безпеці України. Вивчаючи різні тематичні зрізи, науковці провели чимало міжнародних наукових конференцій, опублікували відповідні збірники наукових праць, зокрема «Ялтинська конференція «Великої трійки» 1945 року і еволюція міжнародних відносин у ХХ- ХХІ ст.» (2016), «Проблеми ядерної безпеки сучасного світу і Україна» (2016), «Модернізація і безпека розвитку в умовах глобалізації» (2016); «Країни пострадянського простору в умовах формування багатополюсного світу: історичні уроки та перспективи» (2016).

А.І. Кудряченко підкреслив, що поряд із вивченням величезних змін в євроатлантичному ареалі, складових зростання нових держав-лідерів регіонів, науковці Інституту досліджують історичний розвиток так званої світової периферії. Центрами зростання авангардної периферії є регіон Перської затоки в арабському світі, Туреччина, Китай, Індія, Південна Корея, країни – члени АСЕАН та деякі інші. Ці держави впевнено наближаються до параметрів держав трансатлантичної спільноти. Показовим прикладом цього є виникнення цілої низки важливих регіональних об'єднань – ШОС, АСЕАН у межах Південно-Східної Азії, «АСЕАН+3» у межах Східної Азії та інші.

Динамічний розвиток країн цих регіонів уже сьогодні впливає на формування нового глобального порядку і перетворення світу з однополярного на багатополярний, а в історичній перспективі їх вплив значно зростатиме. Тому світова периферія є окремим напрямом досліджень співробітників Інституту, за яким в останні роки опубліковано збірники праць «Цивілізаційні чинники світобудови: джерела походження, потенціал взаємодії та виміри конструктивізму (країни Азії та Африки)» (2015), «Глобальні трансформаційні процеси в країнах світової периферії (регіон Субсахарської Африки): виклики та можливості для України» (2016), а також роботи, присвячені Індії («Індія: давнина і сучасність») та Китаю («Історичний розвиток глобальної периферії як чинник трансформації сучасної світосистеми»).

У доповіді відзначалося, що наприкінці XX – на початку XXI ст. набуває сили мультицивілізаційна регіоналізація яка постає провідною тенденцією сучасного глобального соціально-економічного розвитку.

Тематика роботи колективу охоплює як аналіз історичних витоків та факторів становлення сучасної системи міжнародних відносин, так і розроблення загально-теоретичних і методологічних засад, глибоке вивчення історії різних країн та ре­гіонів світу в контексті всесвітньої історії.

Доповідач окремо зазначив, що у 2015 р. за підтримки Президії НАН України в Інституті започатковано роботу з підготовки унікального енциклопедичного видання «Країни світу і Україна», покликаного подати ґрунтовний і систематизований виклад історії, особливостей сучасного етапу розвитку всіх країн світу та їх двосторонніх відносин з Україною. У 2017 р. вийшов друком перший том видання – «Країни Європи і Україна: Країни Північної, Західної і Південної Європи». В ньому висвітлено особливості історичного поступу країн Європи та місце українського народу і нашої держави у світових культурно-цивілізаційних процесах. Підготовка енциклопедії, випуск її першого тому присвячено 100-річчю Академії наук України.

Кудряченко А.І. наголосив про важливість взаємодії науковців Інституту з органами державної влади України, зокрема в розробці проблематики стратегічних пріоритетів зовнішньої політики України, її інтеграції до світового співтовариства. Формами співпраці є участь у підготовці матеріалів національних доповідей з відповідної тематики, розроблення прогностичних та аналітичних матеріалів.

Разом із фундаментальними дослідженнями в Інституті виконуються конкурсні науково-дослідні роботи, за результатами яких публікуються аналітичні доповіді, які надсилаються до органів державної влади України. Так, останнім часом було підготовлено три аналітичні доповіді: «Формування взаємовідносин «особа-суспільство-держава» в країнах Центрально-Східної Європи. Досвід для України», «Роль міжнародних організацій у діяльності інститутів громадянського суспільства в Україні», «Європейська і світова практика досягнення консенсусу та національної єдності: алгоритм для України».

Крім того, доповідач підкреслив, що за дорученням Президії НАН України і особисто Президента НАН України Б.Є. Патона, фахівці Інституту готують науково-аналітичні матеріали з актуальної проблематики міжнародних відносин, щодо знакових для України подій у Європі та світі. Протягом 2014 – 2017 рр. понад 100 аналітичних записок було направлено до органів державної влади України. Більшість з них увійшли до наукового збірника «Україна: контекст світових подій. Аналітичні записки ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» (2014-2017 рр.).

А.Г. Бульвінський, доповнюючи презентацію напрацювань Інституту, окремо зупинився на питаннях, пов’язаних з підготовкою енциклопедії «Країни світу і Україна». Як він підкреслив, метою енциклопедії є підготовка і видання на засадах сучасних надбань історичних досліджень виважених поглядів на світосистемні трансформації, подача ґрунтовних, універсальних та науково вивірених знань про особливості історичного розвитку країн світу, історичні зв’язки України з країнами і народами світу, актуалізованого передового світового досвіду державотворення, сприяння поширенню в міжнародному інформаційному просторі даних про історичну тяглість статусу України як міжнародного актора. Кожна стаття представляє одну країну. У кожному томі країни поділено за географічними регіонами, у межах яких статті подані за алфавітом. Аналіз та висвітлення даних про кожну із сучасних країн охоплює близько 30 обов’язкових позицій. Основний зміст енциклопедії складатиме системний і ґрунтовний виклад історичних та політико-економічних складових розвитку країн світу та їх зв’язків з Україною. Особливістю видання є досить великий обсяг статей (у середньому 1,5 арк.), що дозволяє в стислому та водночас логічному, зрозумілому і науково виваженому вигляді представити історію усіх країн, уникаючи телеграфного стилю. Виступаючий окремо зупинився й на тому, що досить непросто було виробити і уніфікувати засади підготовки матеріалів про велику і малу країну, про дотримання енциклопедичного стилю та високих параметрів видання. У залі НБУ імені В.І. Вернадського були представлені самі книги та їх демонстрація на екрані.

Під час обговорення виступили: О.П. Машевський, М.Г. Железняк, В.І. Попик, І.І. Богданович, В.В. Солошенко, Б.Л. Дем’яненко, Ю.В. Подрєз. Виступаючі підкреслили важливість презентації наукових видань Інституту саме у Науковій бібліотеці України імені В.І. Вернадського, висловили слова підтримки і захоплення від видання Першого тому енциклопедії та готовність взяти участь у підготовці наступних томів цього вагомого для України наукового видання.

Учений секретар Інституту, кандидат історичних наук, доцент Солошенко Вікторія Віталіївна

Dorobok 2017 1

Dorobok 2017 2

Dorobok 2017 3

Dorobok 3

Dorobok 1

Dorobok 2

Dorobok 4

Dorobok 5

Перейти до початку