>

Міжнародний круглий стіл «Зовнішня політика України та Китаю у контексті сучасних глобальних викликів» Прес-реліз

23 грудня 2019 р. у Державній установі «Інститут всесвітньої історії НАН України» відбувся Міжнародний круглий стіл «Зовнішня політика України та Китаю у контексті сучасних глобальних викликів», організований відділом історії країн Азії та Африки. У роботі круглого столу участь взяла китайська делегація на чолі з радником департаменту політики Міністерства закордонних справ Китайської Народної Республіки Чжаном Хайтао.

Відкриваючи круглий стіл, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» А. І. Кудряченко відзначив, що нинішня наукова подія стала новим етапом у розвитку плідного співробітництва колективу науковців Інституту з китайськими колегами і провідними науковими установами Китаю. Така співпраця спрямована на активну участь Інституту у інформаційно-аналітичному супроводженні зовнішньополітичного курсу нашої держави та на вивчення і творче застосування китайського досвіду у здійсненні широкомасштабних реформ в Україні.

Вітальне слово керівника китайської делегації, радника департаменту політики Міністерства закордонних справ Китайської Народної Республіки Чжана Хайтао стало, фактично, глибоким ознайомленням присутніх із головними принципами та завданнями зовнішньополітичної стратегії Китаю на сучасному етапі. Доповідач підкреслив, що відзначення 70-річчя утворення КНР дозволило підвести підсумки проведення китайських реформ та будівництва соціалізму з китайською специфікою. За цей час Китай став другою найбільшою економікою в світі, ВВП якого нині становить 9,6 трлн доларів. У нинішньому році відбулась четверта пленарна сесія 19-го з’їзду ЦК КПК, яка опрацювала масштабні завдання щодо подальшого розвитку та удосконалення соціалістичної системи з китайською специфікою. Китай вважає зазначену модель як таку, що найбільш відповідає потребам країни і нікому не дозволить втручання у свої внутрішні справи. Китайське керівництво також стурбоване нинішньою міжнародною ситуацією, коли простежуються чинники нестабільності та турбулентності, протекціонізм та гегемонізм, і відкидає політику, засновану на застосуванні сили. Все це, на думку Китаю, підриває міжнародний порядок і міжнародне право, що має турбувати всі країни, включно з Китаєм та Україною.

В Китаї існують великі сподівання щодо подальшого поглиблення українсько-китайської співпраці. Україна має вигідні географічні позиції, родючі землі, освічених та розумних людей, високі технології, через що на нашу країну чекає яскраве майбутнє. Обидві країни мають великі перспективи співпраці у аграрній сфері, науці та технологіях, військовій промисловості, тощо. Наприклад, китайським гостем було наголошено, що 95 % соняшникової олії імпортується в Китай саме з України.

Чжан Хайтао підкреслив, що китайська сторона розглядає Україну як важливу європейську країну. Було висловлено також сподівання на подальше поглиблення співпраці між українськими та китайськими науковцями та обміну думками та пропозиціями щодо українсько-китайських відносин та китайської Ініціативи «Один пояс, один шлях», регіональних та міжнародних проблем.

Всесвітньо відомий китайський науковець, професор, виконавчий директор Китайського центру спільних досліджень Південно-Китайського моря Нанкінського університету Чжу Фен присвятив свій виступ аналізу китайсько-американських відносин у контексті нинішнього міжнародного порядку, що змінюється. Він пояснив, що головні чинники сучасного американського курсу щодо Китаю полягають, насамперед, у протистоянні кардинальній зміні співвідношення сил між США та Китаєм упродовж останніх сорока років. Якщо у 1979 р., коли відбулась нормалізація відносин між Китаєм та США, ВВП Китаю складав усього 5 % ВВП США, то цього року цей показник складав вже 63 %, і різниця у розриві економік цих двох країн невпинно скорочується. Тому, як підкреслив професор Чжу Фен,  Вашингтон намагається за будь-яку ціну не допустити подальшого зміцнення Китаю як на міжнародній арені, так і, особливо, у регіоні Південно-Китайського моря. Звідси й непослідовність, суперечливість і категоричність у зовнішньополітичному курсі США щодо Китаю.

Доктор, доцент, науковий співробітник Академії суспільних наук КНР Тянь Сю у  своєму виступі «Якісний розвиток Ініціативи «Один пояс, один шлях» та його наслідки для співробітництва між Китаєм та Україною» розкрив значення китайської Ініціативи у великих світових політичних змінах, яка стала своєрідною національною візитівкою Китаю у формуванні та просуванні найбільшого глобального формату зовнішньої торгівлі та міжнародного співробітництва.

У квітні 2019 р. Китай успішно провів Другий міжнародний форум «Один пояс, один шлях», у роботі якого взяли участь лідери 40 країн та міжнародних організацій, близько 6000 представників від 150 країн та 92 міжнародних організацій. У 2019 р. Китай підписав документи про співробітництво у рамках Ініціативи «Один пояс, один шлях» із 16 країнами (загальна кількість таких документів вже сягає 199). Від України на обох Форумах перебував заступник Прем’єр-міністра і Міністр торгівлі та економіки України С. Кубів. Китай сподівається на подальше посилення прагматичної співпраці з Україною у рамках Ініціативи «Один пояс, один шлях» у сферах сільського господарства, фінансів, енергетики, науки і технологій, комунікацій, аерокосмічної галузі, військових технологій, гуманітарної сфери та інших напрямах. Така співпраця дозволить посилити міжнародну конкурентоспроможність обох країн і спільно розвивати високі технології на користь китайському та українському народам.

Третій секретар департаменту політики Міністерства закордонних справ Китайської Народної Республіки Меі Фан розповів, як у сучасному Китаї уважно вивчають історію та культуру українського народу. На підтвердження цих слів доповідач навів приклад, що одним із найулюбленіших героїв сучасної китайської молоді продовжує залишатись Павка Корчагін, образ якого створив відомий письменник та громадський діяч України Микола Островський, уродженець української Шепетівки.

Доктор політичних наук, професор, директор Центру досліджень Китаю Національної академії державного управління при Президентові України В. М. Бебик у своєму виступі висвітив роботу очолюваної ним інституції, зокрема щодо створення низки документальних фільмів про історію, культуру Китаю, а  також про Ініціативу «Один пояс, один шлях», висловив своє ставлення щодо втручання деяких країн у внутрішні справи Китаю, зокрема, у зв’язку з подіями у Гонконзі.

Доктор історичних наук, доцент, професор кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Н. Д. Городня у своєму виступі «Стан американсько-китайських відносин як вияв нової ролі Китаю в міжнародній системі» доповнила та розвинула деякі положення висновку свого китайського колеги Чжу Фена. Зокрема, українська вчена підкреслила, що нині, у непростих умовах суперництва та конкуренції між США та Китаєм, відбувається становлення такого нового формату китайсько-американських відносин, який відбиває реальний стан їхнього співвідношення сил, ресурсів та інновацій.

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України, президент Всеукраїнської асоціації індологів О. І. Лукаш присвятила свій виступ деяким аспектам українсько-китайського співробітництва у сфері науки.

Підбиваючи підсумки роботи Міжнародного круглого столу, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» А. І. Кудряченко відзначив, що дружня відверта розмова науковців обох країн значно збагатила уявлення про проблеми й завдання як України, так і Китаю,дозволила окреслити перспективи подальшого наукового співробітництва колективу нашого Інституту з китайськими колегами. А. І. Кудряченко подарував китайській стороні  низку наукових праць ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», у свою чергу, китайські колеги подарували українським науковцям останні випуски аналітичного щорічника Академії суспільних наук КНР та інші наукові видання. Було домовлено про початок розробки таких спільних проектів, які були б сьогодні вкрай актуальні для подальшого плідного розвитку українсько-китайського співробітництва.

Галерея зображень

Перейти до початку