Міжнародний круглий стіл «5 років реалізації глобальної ініціативи Китаю «Один пояс, один шлях»: міжнародний досвід, перспективи для України», 7 червня 2018 року. Прес-реліз

7 червня у конференц-залі Інституту відбувся міжнародний круглий стіл «5 років реалізації глобальної ініціативи Китаю «Один пояс, один шлях»: міжнародний досвід, перспективи для України». Захід був організований Державною установою «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» спільно з Академією суспільних наук Китаю та його складовим підрозділом – Інститутом міжнародних стратегічних досліджень, а також Інститутом Конфуція Київського національного лінгвістичного університету.

У роботі міжнародного круглого столу взяли участь науковці та викладачі 8 українських наукових інститутів та ВНЗ, зокрема Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інститут газу НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету, Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Державного економіко-технологічного університету імені Вадима Гетьмана. Також у роботі круглого столу активну участь взяла група китайських науковців у складі 4 працівників Національного інституту міжнародних стратегічних досліджень Китайської академії суспільних наук на чолі із завідувачем відділу, доктором філософії Чжун Фейтеном. Інститут Конфуція Київського національного університету був представлений директором, доктором політичних наук, професором Ши Яцзюном.

У роботі міжнародного круглого столу основну увагу було приділено таким важливим питанням, як історичні аспекти висування ініціативи «Один пояс, один шлях», міжнародний досвід реалізації ініціативи Китаю «Один пояс, один шлях», перспективні напрями участі України в ініціативі «Один пояс, один шлях».

Відкриваючи роботу круглого столу завідувач відділу історії країн Азії та Африки кандидат історичних наук, доцент В.О. Швед відзначив, що нинішній захід є прямим продовженням співпраці колективу Інституту з Інститутом Конфуція Київського національного лінгвістичного університету, що розпочалася майже три роки тому і була втілена у видання спільних збірників наукових праць, проведення міжнародної наукової конференції у 2017 р. та завершення підготовки до друку спільної колективної монографії. Така співпраця у науковій сфері, до якої приєдналися й науковці Національного інституту міжнародних стратегічних досліджень Академії суспільних наук Китаю, дозволить забезпечити глибокий науковий супровід участі України в реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях».

У своєму вітальному слові директор ДУ «Інституту всесвітньої історії НАН України», член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор А. І. Кудряченко відзначив, що історія Китаю є історією більш ніж як п’ятитисячолітньої великої цивілізації. Наші китайські гості є представниками молодої генерації наукової спільноти Китаю, свідками того, яких успіхів досягла  КНР за весь час свого розвитку. Нині в Україні 30 % наукових установ співпрацюють з китайськими науковими установами, загалом налічується понад 90 міжнародних угод між КНР та Україною. Україна далеко не повністю використовує свій потенціал у розвитку взаємовигідних відносин з КНР, вона має повніше використовувати своє унікальне розташування між Заходом та Сходом. У цьому контексті ініціатива Китаю «Один пояс, один шлях» дозволяє значно повніше використати потенціал нашої країни для її відродження. У грудні 2017 р. була розроблена робоча карта участі України в реалізації цієї ініціативи. Дуже важливо, що і наш Інститут долучився до цієї роботи, використовуючи свій науковий потенціал.

Керівник групи науковців Національного інституту міжнародних стратегічних досліджень Китайської академії суспільних наук доктор філософії, професор завідувач відділу Чжун Фейтен зазначив у своєму вітальному слові, що ініціатива «Один пояс, один шлях» базується на принципах відкритості, справедливості і є наймасштабнішим проектом, висунутим сучасним Китаєм. Нам дуже важливо почути думки українських експертів щодо його значення і перспектив для України.

У доповідях, з якими виступили українські та китайські експерти, розглядалося широке поле питань та проблем, пов’язаних з ініціативою Китаю. Кандидат економічних наук, старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», старший науковий співробітник відділу історії країн Азії та Африки ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», професор Тяньцзінського університету іноземних мов (КНР) О.М. Олійник розкрив стратегічні цілі та напрями реалізації ініціатив. Доктор філософії, професор, завідувач відділу Національного інституту стратегічних міжнародних відносин КАСН зупинився на розгляді ініціативи «Один пояс, один шлях» як нової форми глобалізації у контексті її п’ятирічного досвіду реалізації. Кандидат економічних наук, доцент, Радник ректора з міжнародних питань Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури В.В. Величко дослідив міжнародний досвід реалізації ініціативи Китаю «Один пояс, один шлях». Директор Інституту Конфуція Київського національного лінгвістичного університету, доктор політичних наук, професор Ши Яцзюнь розглянув питання підготовки кадрів для гуманітарного обміну між Україною та Китаєм у рамках ініціативи «Один пояс, один шлях» на практичному досвіді Інституту Конфуція. Кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної історії Державного економіко-технологічного університету транспорту С.О.Радзієвська присвятила свою доповідь темі  «Великий Шовковий шлях і трансрегіональні інтеграційні об’єднання: єдність і суперечність». Доктор філософії, старший науковий співробітник відділу міжнародних економічних досліджень Національного інституту стратегічних міжнародних досліджень КАСН Чжан Чжунюнь присвятила свою доповідь проблемі розвитку інфраструктури в Південно-Східній Азії в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях». Доктор філософії, старший науковий співробітник відділу регіональних економічних досліджень національного інституту стратегічних міжнародних досліджень КАСН Фу Цзіньюнь проаналізував питання інтеграційної дипломатії й міжнародних перспектив Китаю в поліцентричному світі в контексті традиційності і новацій. Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу історії країн Азії та Африки ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» О.І.Лукаш розглянула ініціативу «Один пояс, один шлях» у контексті розвитку індійсько-китайських відносин. Доктор філософії, науковий співробітник відділу країн, що розвиваються, Національного інституту стратегічних міжнародних досліджень КАСН Чжоу Ямінь дослідила успіхи реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях» у Шрі-Ланці. Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, доцент Київського лінгвістичного університету Н.О.Пророченко висвітлила китайсько-пакистанське співробітництво в контексті реалізації проекту «Один пояс, один шлях». Кандидат історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу історії нових незалежних держав ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» О.М.Цапко зупинився на співпраці КНР з країнами Центральної Азії в реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях». Доктор технічних наук, старший науковий співробітник, заступник директора Інституту газу НАН України, завідувач відділу технологій Г.В.Жук проаналізував перспективи українсько-китайського співробітництва у сфері високих технологій.

Підводячи підсумки роботи міжнародного круглого столу директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор А.І.Кудряченко відзначив, що, по-перше, всім доповідям був притаманний високий фаховий рівень. По-друге, під час роботи круглого столу було зроблено детальний аналіз нинішнього стану реалізації ініціативи Китаю «Один пояс, один шлях» та участі в цьому проекті України. По-третє, заслуговує на серйозну увагу опрацювання спільного наукового проекту ДУ «Інституту всесвітньої історії НАН України» та Національного інституту стратегічних міжнародних досліджень Китайської академії суспільних наук щодо міжнародних аспектів активізації участі України в зазначеній ініціативі.

 

 

Перейти до початку