Міжнародна наукова конференція «Трансформаційні процеси на пострадянському просторі: цивілізаційні засади, історичні етапи та перспективи» (7 грудня 2017 року) Прес-реліз

7 грудня 2017 р. у приміщенні Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» відбулася міжнародна наукова конференція «Трансформаційні процеси на пострадянському просторі: цивілізаційні засади, історичні етапи та перспективи».

Захід проводив відділ історії нових незалежних держав. У роботі конференції, окрім науковців ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», також взяли участь представники Інституту історії України НАН України, Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного торгівельно-економічного університету, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Українсько-Польського вищого навчального закладу «Центрально-Європейський університет», Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди, Київського міжнародного університету та інших ВНЗ України. Зацікавленість тематикою конференції проявили й науковці Білорусі, Хорватії, Польщі, Японії. І це не випадково, адже тема конференції є досить актуальною і важливою в сучасних умовах, коли  в країнах пострадянського простру проходять досить складні політичні та соціально економічні процеси, яким сучасній історичній науці необхідно дати об’єктивну оцінку з метою вироблення найбільш оптимальних та ефективних шляхів їх подальшого вирішення.

Роботу міжнародної конференції відкрив директор Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», доктор історичних наук, професор, Кудряченко А.І. У своїй промові він звернув увагу присутніх на цілий комплекс  проблем, з яким зіштовхнулася в останній час Україна у відносинах з державами пострадянського простору, які потребують ґрунтовного наукового осмислення та вироблення конкретних рекомендацій для органів державної влади України.

Доповіді, виголошені на пленарному засіданні конференції, стосувались різних аспектів розвитку країн пострадянського простору. Слід зазначити, що більшість доповідей стосувалася проблем сучасної Російської Федерації, її політики та перспектив розвитку. І це закономірно, адже для України відносини з Росією є найбільш болючою темою, зважаючи на те, що вже четвертий рік Україна заходиться в стані збройного протистояння з нею.

Зокрема, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Шморгун О.О. у своїй доповіді «Росія як державний та геополітичний проект: аналіз і прогноз» дав розгорнутий аналіз сучасного стану РФ у його соціально-цивілізаційному та геополітичному вимірі.

У виступі професора кафедри історії для гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Орлової Т.В. увага була зосереджена на аналізі геополітичних та історичних засад російської політики щодо пострадянського простору.

Проблемі еволюції ставлення керівництва РФ до країн пострадянського простору, зокрема й України, присвятив свій виступ «Пострадянський простір у російських стратегічних документах» завідувач відділу історії нових незалежних держав ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Бульвінський А.Г.

Провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії» Фомін С.С. у своїй доповіді «Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку східноєвропейських країн» дав розгорнуту характеристику основним проблемам з якими зіштовхнулися країни пострадянського простору після розпаду СРСР, а також запропонував модель виходу цих країн з нинішньої кризової ситуації.

Проблема стосунків РФ з Казахстаном розглядалася в науковій доповіді головного наукового співробітника ДУ «Інститут всесвітньої історії» Васильєва О.А. «Історія, стан та перспективи казахсько-російських відносин».

Провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії» Цапко О.М. у своїй доповіді «Особливості економічної політики КНР по відношенню до середньоазіатських країн пострадянського простору» звернув увагу присутніх на зростанні ролі китайського фактору в економіці та політиці країн пострадянського простору, зокрема, країн Середньої Азії. Доповідач запропонував власний прогноз подальшого зовнішньополітичного розвитку середньоазіатських пострадянських країн. 

Основні тенденції глобалізаційного впливу на політичні системи пострадянського простору було проаналізовано в доповіді головного наукового співробітника ДУ «Інститут всесвітньої історії» Шергіна С.О.

Сучасні моделі безпеки пострадянських країн Середньої Азії були розкриті у науковій доповіді завідувача відділу трансатлантичних досліджень ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Толстова С.В. «Моделі корпоративної безпеки в Центральній Азії».

Під час проведення конференції відбулася презентація написаної на базі відділу історії нових незалежних держав колективної монографії «Особливості суспільно-політичної модернізації країн пострадянського простору». – К., 2017. – 288 с. Презентуючи видання, завідувач відділу Бульвінський А.Г. зазначив, що воно вже викликало певний резонанс, як в наукових колах, так і серед української громадськості.

Після кави-брейку, робота конференції продовжилась за тематикою чотирьох секцій: «Історичні та культурно-цивілізаційні засади становлення країн пострадянського простору та їх національних політик», «Моделі взаємодії нових незалежних держав у контексті викликів сучасності»,  «Вплив великих держав та глобалізації на трансформаційні процеси на пострадянському просторі», «Модернізаційні і трансформаційні процеси на пострадянському просторі та місце України у них». Підводячи підсумки роботи конференції Бульвінський А.Г. відзначив високий рівень виголошених доповідей, подякував усім присутнім за плідну і цікаву роботу на конференції і побажав подальших наукових звершень.

Завантажити прикріплення:
Перейти до початку