Міжнародна наукова конференція «Еволюція цінностей в умовах глобалізації» (м. Київ, 16 квітня 2019 р.). Прес-реліз

16 квітня 2019 р. у Державній установі «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» була проведена Міжнародна наукова конференція «Еволюція цінностей в умовах глобалізації».

З вітальним словом виступив директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України  А.І. Кудряченко, в якому він наголосив на актуальності теми конференції. Директор зазначив, що метою конференції є з’ясування сутності та змісту людських цінностей та визначення трансформації ціннісних орієнтирів суспільства й людини за умов глобалізації, наголосив на важливості таких проблем, винесених на порядок денний, як проблема еволюції цінностей у зарубіжному та вітчизняному науковому дискурсі; традиційні й нові цінності у міжнародних відносинах в умовах глобалізації;  вплив глобалізації на культуру й ціннісні орієнтації людини і соціуму, та побажав плідної роботи.

У конференції взяли участь представники ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», науковці академічних установ –  Інституту історії України НАН України, Інституту соціології НАН України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України», «Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва» НАН України, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка  НАН України, а також апарату Президії НАН України, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Національного інституту стратегічних досліджень, Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка, НДІ праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України та НАН України. В конференції взяли участь викладачі та науковці Національної академії державного управління при Президентові України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, представники регіональних закладів вищої освіти – Запорізького національного університету та Навчально-наукового інституту історії, міжнародних відносин і соціально-політичних наук Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Особливо варто відзначити участь у заході зарубіжних гостей – представників Інституту іноземної філології Університету Яна Кохановського (Польща), Інституту журналістики Білоруського державного університету (Білорусь), Варшавського університету (Польща) та Інституту слов’янської філології Університету Марії Кюрі-Складовської (Польща).

Засідання вела доктор політичних наук, професор, завідувач відділу глобальних і цивілізаційних процесів Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» О.В. Зернецька.

Доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України А.Ю. Мартинов  виступив з доповіддю ««М’яка сила» Європейського Союзу як інструмент презентації європейських цінностей». У доповіді було зазначено, що поняття «м’яка сила» має глибоке історичне коріння. Європейський Союз, на відміну від США і Китаю, має менше можливостей для послідовного застосування інструментів «м’якої сили», – зазначив доповідач. Перешкоди у застосуванні політики «м’якої сили» ЄС пов’язані з проблемами формування та послідовної реалізації спільної зовнішньої політики ЄС.

З доповіддю  «Особливості формування національної інформаційної системи в умовах активізації глобалізаційних перетворень» виступив доктор історичних наук, професор, заступник генерального директора Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Заслужений діяч науки і техніки України В.М. Горовий. У доповіді йшлося про можливості національного розвитку в  умовах  активізації  глобальних  впливів в усіх регіонах світу на основі широкого розповсюдження електронних інформаційних технологій. В ній, зокрема, наголошувалось на необхідності  врахування при використанні ресурсів глобального інформаційного простору в національній трансформації як позитивних факторів даного процесу, пов’язаних із прискоренням інноваційної діяльності, так і можливого негативного впливу – заміщення національного інформаційного процесу уніфікованою інформацією, що негативно впливала б на національну самобутність, можливості подальшого розвитку націй і держав. 

У доповіді доктора філософських наук, професора, головного наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень, Заслуженого діяча науки і техніки України М.А. Ожевана «Глобалізація як викрадення національної ідентичності» були охарактеризовані дві бінарні концепції походження націй, які акцентують або на їх «природності», або на їх «штучності» – «премордіалізм» («переніалізм») та «конструктивізм» («конструкціонізм»). Хоча прибічники обох концепцій мають достатньо аргументів на свою користь, більш обґрунтованою, з точки зору автора, видається конструктивістська концепція, відповідно до якої сучасні нації є штучними конструктами, які виникли в епоху модерну на уламках різноманітних монархічних утворень імперського або квазіімперського типу.

Доктор політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Т.М. Ляшенко виступила з доповіддю «Центральна Азія: новий формат міждержавних відносин», в якій вона зазначила, що це регіон, де відбувається боротьба провідних геополітичних гравців (насамперед, Китаю, США та Росії)  за розподіл впливу і ресурсів. Тому у країн регіону з’являється можливість проведення все більш варіативної і багатовекторної політики. Т.М. Ляшенко визначила й основні проблеми інтеграційних процесів у цьому регіоні.

Цікаві доповіді були представлені науковими співробітниками ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». Так, кандидат історичних наук, доцент, завідувач відділу трансатлантичних досліджень С.В. Толстов у своїй доповіді «Проблеми війни і миру в контексті еволюції міжнародної системи ХХІ ст.» відзначив, що після фінансово-економічної кризи 2008 р. глобалізація втратила свій первісний характер керованого процесу, контрольованого західними політико-економічними структурами, й триває у хаотичному режимі, який посилює міжнародну конкуренцію в різних сферах взаємодії. Зрушення в системі міжнародних відносин віддзеркалюють черговий етап трансформації світоглядних принципів і підходів.

З доповіддю «Конкуренція альтернативних систем цінностей в сучасному світі» виступив кандидат філософських наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту О.О. Шморгун. Він розглянув такі поняття, як альтернативні системи цінностей, гуманізм, невід’ємні права і свободи людини, толерантність, політкоректність, і зазначив, що під впливом глобалізму змінюються цінності людини. Автор привертає увагу до значної дегуманізації, яка відбулася за останні 20 років, й робить висновок про необхідність дослідження альтернативних систем цінностей.

Доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту П.М. Рудяков виступив з доповіддю «Як не заблукати у «трьох соснах»: цінності – норми – практики». В доповіді аналізуються цінності як такі, а також система цінностей як специфічний формат, у рамках якого цінності існують.  На думку автора, з часом змінюються не так цінності, як їхня інтерпретація. Або – реінтерпретація. Внаслідок цього у постмодерному світі одна й та сама річ, подія, ситуація набуває здатності бути представленою й осмисленою у різних варіантах, нерідко – прямо протилежних один одному.

З доповіддю «Фактори, які впливають на цінності» виступив кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту С.С.Фомін. Як зазначив доповідач, цінності можна поділити на декілька категорій, зокрема: цінності релігійні, моральні, культурні, ідеологічні, політичні, соціально-економічні, національні, етнічні, екологічні тощо. Всі цінності тією чи тією мірою пов’язані між собою. Від політичної і соціально-економічної моделі (яка базується на відповідних ідеологічних, політичних і соціально-економічних цінностях) залежить збереження і подальший розвиток або,  навпаки, – занепад, – моральних, культурних, національних, етнічних і екологічних цінностей. Протягом всієї історії людства цінності постійно еволюціонують, а в деяких випадках навіть відбуваються революційні зміни в системі цінностей. У доповіді також були виділені зовнішні та внутрішні фактори впливу на цінності.

Кандидат історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту О.М. Цапко виступив з доповіддю «Проблема цивілізаційного вибору пострадянських країн Центральної Азії в умовах глобалізації», в якій розкрив основні проблеми цивілізаційного вибору цих країн в умовах глобалізації. Зокрема були показані основні культурно-цивілізаційні чинники, а також визначена ступінь впливу основних геополітичних гравців на розвиток країн регіону. Він акцентував увагу присутніх на тому, що від подальшої цивілізаційної визначеності пострадянських країн Центральної Азії залежатиме і їх подальший економічний розвиток.

З доповіддю «Еволюція історичних цінностей незалежних країн Балтії у контексті впливу їхніх еліт на культурно-гуманітарну сферу науки в регіоні» виступив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту О.В. Кириченко. Він зазначив, що тлумачення історії є невід’ємним елементом державного будівництва. У Східній Європі після розпаду СРСР політичний вимір історії набув особливо яскравого характеру. Історична політика, втілювана елітами країн Балтії, презентує даний процес у концентрованому вигляді та заслуговує на уважний розгляд.

Кандидат політичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту О.Ф. Деменко у доповіді «Вплив глобалізації на національний розвиток Республіки Казахстан» наголосив на існуванні реальних проблем та небезпек. Перед казахським народом стоїть проблема збереження своєї культурної, мовної, ментальної ідентичності й самобутності в умовах глобалізації. Тому важливим для Казахстану є балансування між інтересами і тиском США, Росії та Китаю.

Кандидат політичних наук, магістр Центру Східно-Європейських Студій Варшавського університету (Польща) О.В. Романенко у своїй доповіді «Values of Poles by the eyes of Lithuanian students» презентувала результати соціологічного дослідження, проведеного в Університеті Вітовта Великого (Литва), а також розкрила автостереотипи поляків і литовців.

У конференції взяли участь провідні спеціалісти (теоретики і практики) –  історики, політологи, філологи, філософи, економісти (65 чол.). Завдяки широкій і актуальній тематиці конференції на ній було проаналізовано формування нової цивілізаційної парадигми розвитку людства за умов глобалізації; розглянуто трансформацію ціннісних систем за умов глобалізації та її вплив на розвиток суспільств; визначено сучасні глобальні загрози як фактор формування єдиного соціокультурного простору; розглянуто еволюцію європейських цінностей за умов глобалізації; показано цінність комунікацій та комунікаційних технологій в епоху глобалізації; визначено пріоритети політичного, соціально-економічного, екологічного та культурного розвитку за умов трансформації системи цінностей. В результаті підведення підсумків конференції, поставлених питань та жвавої дискусії, яка точилася протягом роботи конференції, сформувалися нові підходи до досліджуваної проблеми, виявлені сильні та слабкі сторони та окреслено напрями подальших наукових досліджень.

Вітер І.І., к. е. н., старший науковий співробітник, доцент, провідний науковий співробітник Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України»

 

Перейти до початку