Герої нашого часу? Міжнародна наукова конференція Євангелічної Академії, Тутцінг (01-03 грудня 2017)

Перша частина проекту «Герої нашого часу?» включала в себе ексклюзивну навчальну подорож до Києва, «Києва – міста героїв? «Свобода - наша релігія» – будмайданчик на Майдані – під цим девізом і розпочала свою роботу перша частина заходу. Історики, поети, письменники, культурологи з Німеччини, України, Білорусі і Росії відправилися у подорож, щоб познайомитися з містом, відстежити актуальний громадський і політичний розвиток України. У розмовах і інтерв’ю з різними людьми учасники проекту ставили  питання щодо «міста героїв», яку роль відіграють герої під час війни, і як змінювалося їх значення протягом десятиліть – героїв часів війн, революцій, буденних героїв.

Друга частина заходу включала міжнародну наукову конференцію «Герої нашого часу?», м.Тутцінг (ФРН), поблизу Мюнхена і була присвячена героям та героїзації. Кандидат історичних наук, доцент Вікторія Солошенко взяла участь у другій частині заходу, у міжнародній науковій конференції «Герої нашого часу?». Представила на розгляд оргкомітету тему: «Героїні нашого часу – жінки у війні в Україні» і виборола стипендію для участі у конференції.

Реактивація історичних моделей, побудова нових героїв, а також їх функція та інструменталізація під час війни та кризи – цим питанням була присвячена конференція «Герої нашого часу?» з особливим акцентом на Східній Європі. Відомі історики, письменники, поети, митці, журналісти та активісти з Німеччини, Австрії, України, Білорусі, Грузії, Сербії та Росії дискутували на теми, присвячені героям і героїзму.

Світ тріщить по швах. Після двох світових воєн, «холодної війни» та відкладеного кінця історії людства ми переживаємо часи, коли процвітає популізм, зростають соціальна несправедливість і ведуться гібридні війни. Багато людей прагне безпеки та прозорості. У такі часи герої стають знову затребуваними. В Україні ж війна на Донбасі виробляє національно налаштований героїчний тип, який жертвує життям проти зовнішнього ворога, захищаючи свою батьківщину. І в сучасних дебатах про кризу демократичної системи лунають голоси, які закликають нових героїв демократії. «Нещасна та країна, яка не має героїв…. ні, нещасна та країна, що потребує героїв» Бертольд Брехт.

У центрі дискусії та обміну були такі проблеми: як виникає герой і що сприяє його прославленню? Які типи героїв існують? Як відбувається трансфер геройських наративів і з якою метою? Які цінності передають історичні та сучасні герої? Чи є вони універсальними моделями? Чи мають герої меншу легітимність? Які функції виконують герої під час війн та криз?

Героїка не втратила своєї актуальності. Наприклад, у Росії є політично інструменталізований наратив про героїв Другої світової війни, який слугує великою мірою кодексом переваги, панування та винятковості.

Відкрили конференцію Юдіт Штумптнер, заступник директора Євангелічної Академії, Тутцінг, керівник навчального підрозділу  мистецтва, культури, освіти, діджитальних технологій, соціальних медіа та доктор Катерина Стецевич, менеджер і куратор з питань культури, референт для Центральної та Східної Європи і пострадянського простору, Федерального Центрального Управління політичної освіти, Берлін. Гостем конференції був Консул Генерального консульства України в Мюнхені Олександр Прокопенко.

Постгероїчна епоха та повернення геройства? Модератор: Джені Фрідріх-Фрекса

Саме цією доповіддю і розпочалася конференція. Професор, доктор Ульріх Брьоклінг і Франк Вітцель зосередили увагу присутніх на проблемі постгероїчної епохи, підкресливши, що герої не боги, а прості смертні; велич – це те, чим ми не є. Ульріх Брьоклінг наголосив на гендерному порядку героїв, підкресливши, що жінки-герої рідко розповідають про свої подвиги. Ми ніколи не були героїчними, а прагнемо ними стати, ми не постгероїчні, однак це дуже хороша ідея – так вважає професор Фрайбурзького університету імені Альберта і Людвіга – Ульріх Брьоклінг.

Соціалістичні герої в (пост)радянському просторі. Модератор професор, доктор Таня Пентер.

Які специфіки формування героїв існують під час воєн і криз? Доповідачі доктор Ян Клаас Берендс і професор, доктор Георгій Майзурадзе проаналізували соціалістичну історію формування героїв від Леніна до Сталіна. Акцент було зроблено і на таких героях як Чапаєв, Будьонний, а також на героях праці, таких як, наприклад, Стаханов, йшлося також про героїв розлому М.Горбачова, А.Сахарова і про створення нових національних героїв у нових незалежних державах, а подекуди й про «віртуальну демократію».

Підкреслено, що маленьке місто Горі залишається великим  через всесвітньо відому постать Сталіна. Сталін – прометеїзована фігура. У Грузії Сталіна було проголошено національним героєм. Доволі відчутною є лінія розмежування між наративами про героїв і жертв, ці наративи змінюють один одного. Модератор професор Таня Пентер поставила питання щодо наративу про жертви в Грузії. Відповідаючи на запитання, Гергій Майзурадзе підкреслив, що жертви у Грузії мають сильне релігіозне значення. Є герої, які походять «з низів». Через музику можна «транспортувати» героїзм. Ікони контркультури Володимир Висоцький, Віктор Цой зникли разом з розвалом Радянського Союзу. Ці та інші важливі проблеми було розкрито у змістовних доповідях Яна Клааса Берендса і Георгія Майзурадзе.

Естетизація героїнь і героїв. Модератор: Катерина Міщенко

Ця секція включала змістовні доповіді і роздуми Надії Парфан, Вікторії Ломаско, Катрін Рьоггли. Надія Парфан зосередила увагу присутніх на створенні нового типу протагоністів, на постреволюційному кіно в Україні. Вікторія Ломаско художниця, громадська активістка з Москви розповідала про постаті Б.Нємцова, С.Навального, Б.Удальцова, протестні рухи, в яких вона особисто брала участь, про досвід боротьби за права людини в Росії.

Розповіді героїв: контексти і контрпроекти.

Доктор Василь Черепанін, Альмуд Аунер, доктор Штефані Летбрідже дискутували щодо ролі розповідей героїв для подальшого розвитку героїчного наративу.

Модератор: доктор Лерке фон Заальфельд.

Вечір завершився переглядом колоритного українського фільму Романа Бондарчука «Українські шерифи». Вступне слово і коментарі Катерини Міщенко.

Київ - місто героїв? «Культурні герої». Модератор: доктор Зааль Андронікашвілі.

Свої враження про національних героїв часів війни, актуальних героїв Революції Гідності і київських героїв повсякдення опрацювали у своїх творах – віршах, прозових текстах, есе літератори – учасники першої частини заходу. Прозові тексти і вірші про героїв нашого часу читали письменники, поети, літературні критики, перекладачі Сергій Жадан, Остап Сливинський, доктор Воля Хапєєва, доктор Віктор Мартинович, Аліса Ганієва, Аня Кампманн, Саша Рей, доктор Зааль Андронікашвілі, Мелінда Над’ї Абон’ї, Клаудіа Дасе та інші.

Війна та продукування героїв. Модератор: Клаудія Дейс.

Доктор Хрістіан Ніф, історик, журналіст, кореспондент журналу «Шпігель». Експерт з проблем розвитку Східної Європи. Окрім Росії та України він регулярно з 1987 року працював в Афганістані. Хрістіан Ніф підкреслив, що у 90-ті роки інформація і пропаганда передавалася з вуст в уста. Роль мас-медіа у створенні або демонтажу образів-героїв була доволі незначною.

Доктор Олеся Хромейчук висвітлила роль жінки під час війни, зазначивши як саме змінювався образ української жінки від часів Другої світової війни до війни в Україні сьогодні, розкрила образи жінок-героїнь, які сформувалися більшою мірою на Майдані.

На узбіччі геройства - в епіцентрі війни. Модератор: Катаріна Раабе.

Читання і бесіди з Сергієм Жаданом і Меліндою Над’ї Абон’ї. На думку українського письменника Сергія Жадана, те, що ми зараз маємо в Україні - це тривале прощання з СРСР, з країною, якої більше не існує. Автор зачитував уривки зі свого нового твору «Інтернат». За визначенням письменниці з Сербії Мелінди Наді’ї Абон’ї, найбільш ефективним засобом проти війни є культура і література, щоб завадити забуттю. Література і культура можуть зробити те, чого не в змозі зробити мова політики. Письменниця зачитувала уривки зі своїх героїчних творів.

Конференцію супроводжувала фотовиставку, в основу якої було покладено підбірку портретних, репортажних та документальних фотографій.

B&B проект представили українську музику в її європейському звучанні.

Другий і третій дні конференції розпочиналися ранковою службою у каплиці замку. Вечорами учасники конференції вели бесіди і  дискутували у салонах замку Євангелічної Академії, м.Тутцінг.

Перейти до початку