Державній установі «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» - 25 років

28 грудня 2017 року відбулась знаменна подія – виповнилось 25 років Інституту всесвітньої історії НАН України. Колектив Інституту відзначив цей ювілей урочистим засіданням. Загальновизнаний фахівець у галузі новочасної історії України, академік НАН України, Голова національного комітету істориків, Академік-секретар Відділення історії, філософії та права,  Валерій Смолій  у своєму привітальному слові відзначив вагомий внесок Інституту у розвиток дослідницьких стратегій не лише історичної науки, але й гуманітарного знання у цілому. Він також вручив співробітникам Інституту відзнаки Президії Національної академії наук України. На урочистому засіданні були присутні гості з наукових установ, вищих навчальних закладів та видавництв України.

Історія Інституту – це значною мірою історія відродження гуманітарної наукової думки України після здобуття державної незалежності. Вагомі досягнення Інституту всесвітньої історії - очевидний наслідок академічної свободи, ліквідації цензури та ідеологічного нагляду за гуманітарним знанням. Історія України у контексті європейської та світової історії завжди перебувала під пильним комісарським наглядом. Адже в очах очільників СРСР незалежна наукова думка в Україні була фундаментальною загрозою самому існуванню радянської наддержави, в якій монополію на істину мала лише каста вищих партійних функціонерів. Ясна річ, без ентузіазму, кваліфікації і твердої налаштованості на інноваційний пошук організаторів наукового процесу, годі було сподіватись на серйозні результати.

За чверть століття свого існування Інститут двічі перейменовувався. Спочатку у Києві в складі Академії наук України було створено науково-дослідну установу – Інститут східноєвропейських досліджень. Директором Інституту призначено колишнього керівника Інституту Східноєвропейських досліджень імені В. Липинського у Філадельфії (США) доктора історії Мюнхенського університету (1957 р.) та Колумбійського університету (1968 р.), професора Ярослава Пеленського (з листопада 1992 р. – іноземний член АН України; з 1994 р. – НАН України). Він очолював новостворений Інститут упродовж 1992-2008 рр. У травні 2001 р. Інститут східноєвропейських досліджень Постановою Президії НАН України від 30.05.2001 р. № 156 перейменовано на Інститут європейських досліджень НАН України.  В біографії Інституту виразно помітні два етапи. Попервах було осмислено й репрезентовано у наукових публікаціях великий масив історичного матеріалу, на  який в СРСР було накладено ідеологічне табу.  Ідеться передусім про державотворення  в Україні протягом  першої третини  ХХ століття. Серед академічних видань, підготовлених Інститутом упродовж цього першого етапу (1992-2008 рр.), видання: «В’ячеслав Липинський: історико-політологічна спадщина і сучасна Україна» (Київ–Філадельфія, 1994); «В’ячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів» (Київ–Філадельфія, 1995); «Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР, 1918 р. Збірник документів і матеріалів» (Київ–Нью-Йорк–Філадельфія, 1999). У певному сенсі ці праці заповнили лакуну у системі історичного знання про «табуйоване» минуле, але розвиток науки у незалежній Україні вже вимагав інших підходів до розуміння природи сучасної політичної реальності та її зв’язку як з минулим України, так і з новітніми тенденціями світового розвитку.

Новий етап у розвитку Інституту пов’язаний з нинішнім його директором, відомим  істориком, політологом, дипломатом – професором Андрієм Кудряченко.  Важливі  наукові зрушення і відкриття цього етапу відбулись, насамперед, завдяки новій дослідницькій парадигмі. Ідеться не лише про міждисциплінарний характер академічного пошуку, але про поєднання дескриптивного, енциклопедичного підходу зі створенням теоретичних парадигм, про вироблення моделі повномасштабного входження України до культурно-історичного простору розвинених демократій та їх інституційних мереж. Політичні та культурні взаємини України з країнами світу, система міжнародних відносин і глобальні виклики, цивілізаційні зрушення та різні версії прогресу, міжнародна безпека, геополітика і  врегулювання міжнародних конфліктів, етнополітика і міжконфесійні взаємини – ось неповний перелік дослідницьких наративів, що їх  розгортають у своїх наукових розробках співробітники Інституту.

Напрацювання дослідників отримали висвітлення у численних наукових публікаціях, у низці збірників наукових праць та в авторських і колективних монографіях. Узагальненим підсумком напрацювань 2008-2014 рр. став вихід друком циклу колективних монографій, в яких ґрунтовно досліджено та панорамно висвітлено європейський поступ України. А саме: «Україна в Європі: пошуки спільного майбутнього» (К., 2009); «Культурно-цивілізаційний простір Європи і Україна: особливості становлення та сучасні тенденції розвитку» (К., 2010); «Україна в Європі: контекст міжнародних відносин» (К., 2011); «Сучасні європейські культурно-історичні цінності в контексті викликів глобалізації» (К., 2014). У цих фундаментальних академічних працях циклу реалізовано нову концепцію міждисциплінарного наукового дослідження щодо об’єктивного відтворення ролі й місця України та українського народу в європейському історичному процесі, в сучасних міжнародних відносинах та окреслені потенційні можливості й перспективи входження нашої держави до спільного євроатлантичного цивілізаційного простору.

У 2015 р. Інститут всесвітньої історії НАН України розпочав випуск унікального енциклопедичного видання «Країни світу і Україна». План підготовки і публікації цієї енциклопедії протягом наступних п’яти років затверджено Постановою Президії НАН України № 150 від 25 вересня того ж року. Енциклопедія покликана подати ґрунтовний і систематизований виклад історії й сучасного етапу розвитку всіх країн світу та їх двосторонніх відносин з Україною. За рівнем розробки й комплексністю подачі матеріалу подібних видань в Україні не існує.  2017 року вже вийшов друком перший том цього видання, присвячений 100 ювілею НАН України – «Країни Європи і Україна: Північна Європа. Західна європа. Південна Європа».  

У своїй ґрунтовній доповіді на урочистому засіданні Андрій Кудряченко презентував яскраву наукову біографію Інституту. Виразною ілюстрацією досягнень була інформаційно насичена слайд-презентація, що її могли спостерігати присутні в залі. Детальніше ознайомитись із спектром наукових зацікавлень та  здобутків Інституту можна, звернувшись до бібліографічного видання «25 років ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», спеціально присвяченого ювілею.

Інститут всесвітньої історії НАН України є унікальним майданчиком для дискусій з нагальних питань політичного розвитку сучасної України, її європейського цивілізаційного вибору в умовах російської агресії. Інститут щорічно виступає організатором понад десяти міжнародних конференцій, круглих столів, у яких беруть участь як вітчизняні науковці, так і науковці багатьох зарубіжних країн, дипломати іноземних посольств в Україні. Неодноразово під час відкритого обговорення контраверсійних питань учасники дискусій публічно знаходили продуктивні рішення, які могли б стати у нагоді  в процесах вироблення державної політики України.

Значною мірою результати цих дискусій знайшли відображення у численних аналітичних матеріалах. Інститут розробляє інформаційно-аналітичні матеріали, прогнози, пропозиції, рекомендації з певних питань розвитку держави та суспільства, з проблематики міжнародних відносин, взаємин України з країнами світу, вивчення їх досвіду в контексті суспільно-політичного реформування і системної модернізації нашої країни. До ювілею Інституту було видано книгу «Україна: контекст світових подій. Аналітичні записки ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» (2014-2017рр.). 

Науковці Інституту є активними учасниками  суспільно-політичного життя країни. Їх постійно залучають до теле- й радіопередач в якості експертів та аналітиків з актуальних проблем українського і міжнародного життя. Їх публікації часто з’являються на шпальтах і веб-сайтах засобів масової  інформації, тим самим ефективно пропагують здобутки вітчизняної науки.

Інститут є ініціатором інноваційних форм співпраці науковців з широкою громадськістю. Так, з 2017 р. ним запроваджено підготовку та надання в ЗМІ щомісячних підсумково-аналітичних матеріалів «Знакова подія місяця», які викликали у споживачів цієї продукції неабиякий інтерес і користуються значним попитом.

Регулярними стали запрошення науковців Інституту до участі в зарубіжних міжнародних наукових форумах, конференціях, публікації іноземних учених, дипломатів у виданнях Інституту та вихід друком праць науковців ДУ в іноземних наукових часописах. Інститут регулярно проводить обмін науковою продукцією з академічними інститутами історії в Азербайджані та  Білорусі, Інститутом європейської інтеграції та політичних наук АН Молдови, Бакинським слов’янським університетом, науковими установами ФРН, Австрії, Польщі, Вільнюським університетом Литви, зі Словацькою асоціацією зовнішньої політики та іншими зарубіжними дослідницькими центрами.

З 2016 р. Інститут видає журнал «Проблеми всесвітньої історії», регулярність виходу якого складає чотири номери на рік. Наказом МОН України № 693 від 27.04.2017 р. журнал внесено до переліку фахових видань. За короткий час журнал «Проблеми всесвітньої історії»  став авторитетним науковим виданням.

Ювілейне зібрання показало, що колектив Інституту – це ефективна, консолідована спільнота, яка своєю діяльністю активно і успішно підтримує усталену високу репутацію Національної академії наук України. Прикметно, що у рік 100-річчя Української  Академії наук,  заснованої  указом  гетьмана  Павла Скоропадського і урочисто відкритої 27 листопада 1918 року, Інститут всесвітньої історії увійшов із фундаментальним доробком, що відповідає світовим стандартам сучасної гуманітаристики.

Підготувала к.філол.н., с.н.с. В.М.Вовк

Перейти до початку