Cаміт в м.Осака 2019 року

28–29 червня 2019 року в Міжнародному виставковому центрі в м.Осака, Японія відбувся 14-й  Саміт "Великої двадцятки" (G20), до складу якої належать лідери 19 країн і ЄС, які разом виробляють близько 80 відсотків світового ВВП. Під час Саміту обговорювалося вісім тем, вирішення проблем яких мають забезпечувати глобальний сталий розвиток: "Глобальна економіка", "Торгівля та інвестиції", "Інновації", "Екологія та енергетика", "Зайнятість", "Розширення прав і можливостей жінок", "Розвиток" та "Здоров'я".

Напередодні Саміту, 24 червня Міністерство закордонних справ КНР виступило з заявою, що розглядає протести в Гонконгу як внутрішню справу Китаю. Китайський уряд вимагав зняти гонконгське питання з порядку денного Саміту, щоб "уникнути можливої політичної і безпекової конфронтації між лідерами G20 (крім Китаю) та КНР". Китай погрожував атакувати на форумі ті країни G20, які вдадуться до  «неправомірних» обвинувачень на адресу Пекіну. Проте прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе порушив це питання перед президентом КНР Сі Цзіньпіном перед офіційним відкриттям Саміту, а активісти з Гонконгу протестували в місті -  навколо будівлі його проведення.

ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА. G20 була створена свого часу для пошуку  спільної відповіді на світову фінансову кризу, а її сьогоднішня місія полягає у зміцненні основ сталого росту світової економіки. Тому, по-перше, G20 обговорювала вплив структурних факторів на глобальну економіку, таких як глобальний дисбаланс економічного розвитку і старіння населення, на додаток до моніторингу глобальних економічних ризиків. По-друге, G20 обговорювала конкретні дії для зміцнення потенціалу зростання, а також  питання стійкого фінансування загальної системи охорони здоров'я (UHC) в країнах, що розвиваються. Учасники наполягали на прозорості боргів та забезпеченні їх виплат країнами з низьким рівнем доходу, на сприянні інвестиціям у  якісну інфраструктуру (QII), а також заходах зміцнення  основ сталого розвитку, включаючи посилення фінансової стійкості проти стихійних лих та їхніх ризиків. По-третє, у сфері міжнародного оподаткування та фінансів розглядалися питання реагування на економічні та соціальні структурні зміни, викликані цифровізацією та глобалізацією економіки через технологічні інновації, політичної відповіді на них з метою уникнути шкідливої фрагментації світової економічної системи.

ТОРГІВЛЯ ТА ІНВЕСТИЦІЇ. Сучасний стан міжнародної торгівлі негативно впливає на перспективи глобальної економіки. Члени G20 несуть відповідальність за пошук виходу з цієї ситуації. Зустріч міністрів G20 у сфері торгівлі та цифрової економіки, що відбулася у місті Цукуба 8 та 9 червня ц.р., зосереджувалася на наступних питаннях: діалог з питань сучасного розвитку міжнародної торгівлі; оздоровлення бізнес-середовища, яке сприяє прийняттю ринкових інвестиційних рішень; реформа СОТ; нещодавні події у двосторонніх і регіональних торговельних угодах, інтерфейс між торгівлею та цифровою економікою (спільне засідання з Міністерською нарадою з питань цифрової економіки). На Саміті підкреслювалося, що для того, щоб відновити довіру до СОТ, необхідно зберегти і посилити її реформу, надати цій міжнародній організації подальший політичний імпульс. Учасники обговорювали питання  надлишкових потужностей з виробництва сталі. У цьому контексті Глобальний форум з перевищення потужності сталі (GFSEC), який був заснований у 2016 році на основі угоди на саміті G20 в Ханчжоу, продовжить обмін інформацією про обсяги її виробництва.

ІННОВАЦІЇ. Дискусія G20 зосередилася на тому, як інновації, включаючи цифровізацію, сприяють економічному зростанню та підвищенню продуктивності, а також на її  впливі на ринок праці, кваліфікацію, навички тощо. Ефективне використання даних дедалі більше стає важливим фактором економічного зростання та соціального добробуту. У січні 2019 р. на Всесвітньому економічному форумі в Давосі було запропоновано концепцію  "Вільний потік даних з довірою" (DFFT) для подальшого полегшення розповсюдження інформації. Важливість соціального застосування нових технологій, таких як AI (штучний інтелект), IoT (Інтернет речей), робототехніки та баз  даних, які сприяють використанню ресурсів  цифровізації, а також досягненню «суспільства 5.0» обговорювалися в Осаці. Крім того, зустріч міністрів праці та зайнятості, що відбудеться у вересні в місті Мацуяма, спрямована на виконання заходів, узгоджених лідерами G20 на Саміті. Підкреслювалися  важливість туризму та сільського господарства для вирішення проблем зайнятості, розширення прав і  працевлаштування жінок.

РОЗШИРЕННЯ ПРАВ І МОЖЛИВОСТЕЙ ЖІНОК. Обговорення відбувалися за трьома напрямами: (1) виконання зобов'язань G20, включаючи ті, що стосуються зростання рівня участі жінок у праці, (2) посилення підтримки освіти дівчат та жінок, включаючи STEM (наука, техніка, інженерно-математична сфера), 3) взаємодія з лідерами жінок-підприємців та стимулювання до створення жінками бізнесу. Лідери «двадцятки» взяли на себе  зобов'язання реалізовувати схвалену на Саміті в Брісбені політику «25 на 25», щоб до 2025 року зменшити гендерний розрив  участі у складі робочій силі на 25 відсотків, захищати жінок від усіх форм дискримінації за ознакою статі.

РОЗВИТОК є важливим питанням для руху до інклюзивного та сталого світу, отже обговорення цієї теми зайняло належне місце під час Саміту. Проблеми розвитку постають все більш актуальним після прийняття Цілей сталого розвитку (SDGs) Організацією Об'єднаних Націй в 2015 р. 2019 рік є визначною віхою у їхній реалізації, оскільки у вересні ц.р. відбудеться у Нью-Йорку спеціальний Саміт, на якому вперше з моменту схвалення обговорюватиметься  Порядок денний розвитку до 2030 року.

ЗДОРОВ'Я - важлива тема Саміту, оскільки здорове населення є необхідною основою для сталого зростання світової економіки. Керівництво ВООЗ було запрошено на саміт в Осаці для обговорення трьох пріоритетів, а саме: 1. Досягнення універсального охоплення населення системою охорони здоров'я (UHC), 2. Адекватна відповідь на старіння суспільства,  3. Управління надзвичайними ситуаціями в галузі охорони здоров'я, включаючи антимікробну стійкість (АМR). Обговорення включало унікальну нову пропозицію Японії щодо пропаганди «здорового та активного старіння».

Наступний Саміт "Великої двадцятки" заплановано провести у Саудівській Аравії.

Звичайно, з зустрічей й бесід учасників Саміту нас найбільше цікавили такі Володимира Путіна та Дональда Трампа - чи знайдуть вони "порозуміння" за рахунок України та за її спиною?  Зустрічався В. Путін, причому  двічі, з главою Китаю Сі Цзіньпіном і прем'єром Індії Нарендою Моді в різних форматах, господарем Саміту прем'єром Японії Сіндзо Абе, принцем-наступником Саудівської Аравії Мухаммедом ібн Салманом Аль Саудом, канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, Єгипту — Абдул-Фаттахом Сісі, Південної Кореї — Мун Чже Іном. Із президентом Франції Емманюелем Макроном, прем'єр-міністром Великої Британії Терезою Мей, президентом ПАР Сірілом Рамафозою і, нарешті, Дональдом Трампом були бесіди. Тобто, цілей не ставилось, рішень не ухвалювалось, пропозицій про розширення договірно-правової бази двосторонніх відносин  не надходило - сторони обмінялися позиційною інформацією. Перед поїздкою до Осаки Трампа запитали про очікування від зустрічі з Путіним. Він  відповів: "У мене буде дуже хороша бесіда з ним. Що я скажу йому, зовсім вас не стосується". Американський президент зустрічався з лідерами Китаю, Індії, Японії, Туреччини, Німеччини,  організував переговори з Кім Чен Ином і вперше в історії американський  президент зайшов на територію КНДР.

Бесіда президентів в Осаці відбувалася у супроводі по п'ять персон з кожної сторони. Від Путіна в ряд сиділи (не рахуючи перекладача) міністр закордонних справ Сєрґєй Лавров, перший віце-прем'єр — міністр фінансів Антон Сілуанов, зовнішньополітичний помічник Юрій Ушаков, прес-секретар Дмітрій Пєсков. З американської сторони за Трампом спостерігали держсекретар Майкл Помпео, міністр фінансів Стівен Мнучін, виконувач обов'язків керівника апарату Білого дому Мік Малвейні, помічник президента з нацбезпеки Джон Болтон, прес-секретарка Білого дому Стефані Грішем, зять і старший радник президента Джаред Кушнер, дочка американського президента Іванка. Разом семеро людей, не рахуючи перекладача й самого Дональда Трампа.

Трамп у привітальній промові  сказав, що збирається обговорити "багато речей, включаючи торгівлю, включаючи трохи роззброєння й трохи, зовсім дещицю, протекціонізму, можливо, у дуже позитивному ключі", і взагалі "безліч найрізноманітніших речей". Економіка і торгівля — далеко не пріоритетна тема у відносинах США і Росії, якщо тільки не йдеться про високотехнологічні товари і послуги, а також санкції, на них накладені. Трамп останнім часом неодноразово повертався до теми потенціалу економічного співробітництва США і Росії. Можливо, з нерозкритим економічним потенціалом двосторонніх відносин і пов'язане мовчання Трампа про проблеми для США, що кореняться в Росії.  Формат бесіди, її  обмежений час свідчать про неможливість дійти якихось принципових рішень, тим більше що режим санкцій проти Росії з серпня 2017 року визначений у США на рівні закону, а не президентських директив. Як визнав Путін, Трамп порушив питання про захоплених українських моряків як одне з основних. Раніше в Росії хотіли вірити, що складнощі у відносинах пов'язані з внутрішньою політикою США, і раптом "все розсмокчеться". Наближаються нові вибори президента США, і Трампу, який хоче бути хазяїном Білого дому  другий строк, потрібні досягнення, а не "друг" Путін — нехай, може, і перспективний (з погляду Трампа), але токсичний актив.

Слід погодитися з висновком фахівця з Інституту стратегічних досліджень Олексія Іжака (див. статтю "Зустріч при свідках", "Дзеркало тижня" 2019, вип.№26), що "на зустрічі Путіна і Трампа не сталося нічого загрозливого для інтересів України. Але не сталося й нічого, що вселяє оптимізм. Політика США все ще захищає від воєнної ескалації з боку Росії. Але всього, або майже всього того, що визначає успіх країни, маємо домагатися самі".

Таким чином, 14-й Саміт "Великої двадцятки" (G20) у м. Осака, Японія пройшов динамічно, на ньому відбулася низка зустрічей лідерів цих держав та обговорення восьми ключових тем сучасності. Вирішення останніх покликані сприяти забезпеченню глобального сталого розвитку планети.


О.В.Потєхін, д.і.н., головний науковий співробітник
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перейти до початку