Міжнародний науковий круглий стіл «Б.Р. АМБЕДКАР ТА КОНСТИТУЦІЯ РЕСПУБЛІКИ ІНДІЯ» до 125-річчя з дня народження (23 червня 2016 р. Прес-реліз)

23 червня 2016 року у конференц-залі ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» був проведений міжнародний круглий стіл «Б.Р. Амбедкар та Конституція Республіки Індія» (до 125-річчя з дня народження), у якому взяли участь провідні українські та іноземні науковці, сходознавці-індологи, викладачі, а також індійські та українські дипломати, керівники провідних іноземних та українських установ.

Ініціатором та організатором цього наукового заходу виступила Всеукраїнська асоціація індологів НАН України та ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» за сприяння Посольства Республіки Індія в Україні. З привітаннями на адресу круглого столу та в обговоренні найважливіших наукових питань з визначеної теми взяли участь: Манодж Кумар Бгарті – Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Індія в Україні, Анаміка Бгарті – дружина Посла Республіки Індія в Україні, Г.Р. Міна – радник Посольства Республіки Індія в Україні, Адомайтіс Валентин Володимирович – Надзвичайний і Повноважний Посол України в  Республіці Індія (1998 – 2000 рр.), Президент Товариства «Україна-Індія», а також Лукаш Ольга Іванівна – Президент Всеукраїнської асоціації індологів, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», Мрідула Гхош – Голова правління Східно-Європейського Інституту Розвитку, Рам Данге – представник Ради індійських підприємців в Україні «India Club», директор індійської компанії «Indrayani Overseas».

Відкрила круглий стіл привітанням почесних гостей та учасників засідання О.І. Лукаш – Президент Всеукраїнської асоціації індологів, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». У своєму виступі вона підкреслила важливість організації наукових конференцій та проведення досліджень із вивчення діяльності та творчого доробку видатних постатей індійського суспільства, перш за все, таких, як фундатор проекту Конституції Республіки Індія – Б.Р. Амбедкар.

Вона відзначила, що це була унікальна, багатогранна людина – відомий в Індії й у багатьох країнах світу економіст, юрист, політичний діяч, лідер «недоторканих», талановитий дослідник соціальної (перш за все – кастової) та конфесійної структури Індії. Він став провідним у країні буддистом-реформатором: за його ініціативою «недоторкані» масово наверталися у буддизм, що не визнає кастових розмежувань і протиріч. Б.Р. Амбедкар був нагороджений посмертно найвищою нагородою Республіки Індія – орденом Бхарат Ратна. У багатьох містах Індії стоять його пам’ятники як символи і дань поваги до цієї видатної людини, до його величезного внеску у розвиток індійського суспільства.

У вітальному слові директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України А.І. Кудряченко виокремив роль та значення розвитку українсько-індійських зв’язків у галузі гуманітарних наук. Він ознайомив Надзвичайного і Повноважний Посла Республіки Індія в Україні Маноджа Кумара Бгарті та інших індійських гостей круглого столу із структурою та основними завданнями роботи НАН України, головними напрямами діяльності ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» та Всеукраїнської асоціації індологів, що проводять велику роботу у галузі індології та значно сприяють розвитку українсько-індійських гуманітарних зв’язків.

Він відзначив плідну наукову діяльність відділу історії країн Азії та Африки ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» у напрямі підготовки та видання наукових публікацій, перш за все збірників наукових праць, організації та проведення різних наукових заходів – конференцій, круглих столів, що присвячені найважливішим проблемам розвитку Індії та багатьох інших країн Сходу.

Із дружніми та теплими привітаннями на адресу такого унікального, на його думку, наукового заходу, як організований круглий стіл, виступив Манодж Кумар Бгарті – Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Індія в Україні. Він висловив велику вдячність організаторам круглого столу, готовність й надалі плідно співпрацювати із українськими індологами та іншими науковцями НАН України, підкреслив високий професіоналізм українських фахівців, їх велику зацікавленість у вивченні та глибокому дослідженні різних аспектів індійського суспільства, у тому числі його конституційних засад. Дружина Посла Республіки Індія в Україні – Анаміка Бгарті, відомий фахівець в Індії у галузі дослідження світової культури та мистецтва, у своєму виступі висловила приємну несподіванку у тому, що в академічних інститутах України так широко цікавляться і так добре знаються на історії Індії та таких видатних представників індійського народу, як доктор Амбедкар. Вона розповіла про те, який великий вплив мав авторитет цієї унікальної постаті на членів її родини та на її особисте життя.

В.В. Адомайтіс – Надзвичайний і Повноважний Посол України в  Республіці Індія (1998 - 2000 рр.), Президент Товариства «Україна-Індія» – у своєму вітальному слові акцентував увагу на унікальності та значущості постаті Б.Р. Амбедкара у розвитку індійського суспільства. Він виокремив основні заслуги Б.Р. Амбедкара у підготовці проекту Конституції Республіки Індія і особливо акцентував увагу на тому, що ним був зініційований та розроблений проект такої конституції, яку раніше світова історія ще не знала. Ії основні положення можуть бути взятими за основу й слугувати прикладом у процесі розробки та вдосконалення конституцій інших держав, у тому числі України. У цілому українсько-індійський напрям відносин, у тому числі гуманітарне співробітництво, має носити стратегічний характер, активно розвиватися; необхідно поширювати методи та форми зв’язків між Індією та Україною й великі сподівання у цьому покладаються на українських вчених, ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», Всеукраїнську асоціацію індологів.

Цікаву інформацію про Б.Р. Амбедкара та його наукову спадщину навела у своєму виступі Мрідула Гхош – Голова правління Східно-Європейського Інституту Розвитку: в індійському суспільстві та за його межами Б.Р. Амбедкар широко відомий не тільки як архітектор Конституції Республіки Індія, але й як автор цілої низки праць та досліджень. Серед них на особливу увагу заслуговують опубліковані у 1941-1945 рр., зокрема «Думки про Пакистан», де аналізуються проблеми створення цієї держави. У книзі «Що Конгрес і Ганді зробили для недоторканих» він глибоко й критично охарактеризував діяльність М. Ганді та Індійського національного конгресу, а у книзі «Ким були шудри?» зробив спробу пояснити походження касти шудр, а також продовжив досліджувати індійську кастову систему у наступній праці – «Недоторкані: тези про походження недоторканості». У 1956 р. він помер у Нью-Делі під час роботи над дослідженням "Будда та його Дхарма", що була опублікована після його смерті. Він написав багато інших праць, що охоплюють різні напрями індійського суспільства – економіку, політику, соціальну структуру, юриспруденцію, релігієзнавство.      

Від Ради індійських підприємців в Україні «India Club» привітав вчених і гостей круглого столу директор індійської компанії «Indrayani Overseas» Рам Данге, що є постійним учасником наукових конференцій та круглих столів, надає суттєве сприяння в організації та проведенні таких міжнародних наукових зустрічей та допомагає українським вченим у публікації наукових видань з індології за результатами їх досліджень в Україні. Він особо відзначив, що Б.Р. Амбедкар, відомий в Індії за прізвиськом «Бабасахіб», назавжди буде залишатися у серцях багатьох мільйонів індійців, його ім’я асоціюється із індійською славою, із демократією, свободою віросповідання, соціальною рівністю. Безумовно, його діяльність та наукова спадщина заслуговують на широке та глибоке вивчення і поширення як в Індії і Україні, так й в інших країнах світу.

Під час роботи круглого столу були заслухані цікаві та змістовні наукові доповіді українською, англійською та російською мовами.

Так, Манодж Кумар Бгарті зробив доповідь англійською мовою на тему: «Доктор Амбедкар та Індійська Конституція». У доповіді відзначалося: Б.Р. Амбедкар, провідний архітектор Конституції Республіки Індія, перший міністр юстиції незалежної Індії, був багатогранною людиною, що розширила межі людських можливостей і досягнень за для своєї наполегливості, волі до боротьби і впевненості у перемозі. Його життя є натхненною історією численних перемог, незважаючи на великі перепони й складні обставини.

Широко відомий економіст, юрист, політик, він проявив себе як національний лідер з глибоким баченням сучасних проблем на основі ідеалів соціальної справедливості та рівності. Особливу увагу він приділяв питанням боротьби за політичні права, соціальну свободу далітів («недоторканих») та маргінальних груп.

У якості Голови Редакційного Комітету Конституції (29 серпня 1947 р. – 26 липня 1949 р.) він створив конституцію без дискримінації, якою Республіка Індія користується дотепер. Вона гарантує рівні можливості, свободу думок, віровизнання для усіх громадян Індії, яка вважається найдемократичнішою країною світу.

Він є автором багатьох наукових праць з індійської економіки та був рушійною силою створення Фінансової комісії Індії, його ідеї та практичні зусилля заклали основу для створення банківської системи країни. Не випадково, що основні положення та висновки, які містяться у його працях, просліджуються у такому важливому міжнародному документі ООН, як «Цілі у галузі сталого розвитку», що офіційно прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН для ліквідації злиденності, голоду і соціально-економічної нерівності до 2030 р. У 2012 р. Б. Р. Амбедкара визнано «Найвизначнішим індійцем» згідно опитуванню, що було проведено по індійським каналам History TV 18 и CNN IBN.

Довбня Катерина Валеріївна виступила на тему «Проблеми освіти і доктор Амбедкар». У доповіді зроблено спробу дослідити освітні проекти Амбедкара, спрямовані на покращення становища недоторканих в Індії. Він наполягав на тому, що освіта в країні має трансформуватись і стати доступною кожному незалежно від касти й статусу. Життя та діяльність самого Б.Р. Амбедкара доводять, як освіта може формувати лідерів та майбутню долю пригнічених соціальних класів, до яких він належав сам. У цьому контексті важливим є проаналізувати внесок Б.Р. Амбедкара в розвиток індійської системи освіти, його бачення та вплив його ідей на сучасний розвиток освіти в країні.      

Також він дослідив освітню політику британців в Індії й дійшов висновку, що освіта в країні завжди була привілеєм вищих верств населення.

В Індії він на державному рівні запровадив програми з розвитку усіх ступенів освіти для бідних, завдяки чому ця галузь залишається ефективною й сьогодні. Його ідеї щодо освіти інноваційні та прагматичні. Його стараннями до «Ключових принципів державної політики» було включено статтю 45, в якій зазначено: «Протягом 10 років з моменту вступу цієї Конституції в дію держава зобов’язується надавати безкоштовну середню освіту усім дітям країни до досягнення ними віку 14 років». Уряд Індії прийняв Закон про освіту 2008 р. й відзначив великий внесок Б.Р. Амбедкара у розбудову масової освіти.

Борділовська Олена Анатоліївна прочитала доповідь «Релігійно-філософські погляди Б.Р. Амедкара». У доповіді відмічалося, що Амбедкар багаторазово недвозначно заявляв: «Релігія і рабство несумісні». Призначення релігії, в розумінні Б.Р. Амбедкара, полягало в тому, щоб пропонувати людям процвітання в цьому земному світі і спасіння душі у світі потойбічному; причому перше має стати головним символом віри в будь-якій релігії.

Протягом багатьох років він марно намагався створити умови задля змін у ставленні недоторканних в рамках індуїзму, але навіть такі великі уми, як М. Ганді і Дж. Неру у своїй подвижницькій діяльності не змогли подолати кастові забобони. Розуміючи це, Б.Р. Амбедкар ще в 1929 році радив недоторканним приймати будь-яку релігію, в якій їх будуть вважати рівноправними людьми. А в 1935 році, 13 жовтня, виступаючи перед десятьма тисячами недоторканних, Б.Р. Амбедкар заявив, що «загниваючий індуїзм, який справедливо називають брахманізмом, оскільки ним користується лише ієрархія брахманів», можна замінити будь-якою іншою релігією. Він мав на увазі буддизм…

У 1947 році недоторканність в Індії була заборонена, однак політична рівність не могла негайно обернутися рівністю економічною і соціальною, і, можливо, саме переживання цього протиріччя підштовхнуло Б.Р. Амбедкара до завершення сорокарічних пошуків нової віри для недоторканих. У 1955 році, через десятиліття після того, як Б.Р. Амбедкар заявив про зміну релігії, він заснував «Велике співтовариство буддистів Індії» («Бхаратія Буддха махасабха»), а 14 жовтня 1956 року сам прийняв буддизм.

Т.О. Метельова доповідала на тему «Б.Р. Амбедкар як фундатор соціокультурних і правових засобів забезпечення національної злагоди в сучасній Індії».

В європейському науковому середовищі, відзначила Т.О. Метельова, Бхімрао Рамджи Амбедкар більше відомий як творець Індійської Конституції й послідовний борець за права недоторканих і всіх пригнічених. Однак закладені ним в основний закон держави принципи урівноваження індивідуальних і групових прав дозволяють розглядати його і як творця суто індійської версії мультикультуралізму, яка істотно відрізняється від європейської. Ця відмінність полягала не лише в тому, що Європейський його варіант у зіткненні з реаліями зростання розмаїття культур дуже швидко виявив свою проблемність і нежиттєздатність, у той час як індійський демонструє стабільність і здатність до розвитку й трансформацій. А й у тому, що в основу його покладене специфічне розуміння громадянства не як правового конструкту й універсальної сукупності прав і обов’язків, а як варіювання їх для забезпечення співжиття культур. Водночас межі такої варіативності імпліцитно містять інтенцію до забезпечення прав людини.

Цікавий фактичний матеріал та неординарні наукові положення містилися також у наукових доповідях О.І. Лукаш – «Внесок Б.Р. Амбедкара у розвиток індійської науки», І.С. Коновалова – «Роль особистості в індійському суспільстві: Б.Р. Амбедкар», Ю.А.  Косенко – «Поступ Індії у вирішенні проблем міжнаціональних стосунків у контексті ідей Б.Р. Амбедкара», О.В. Тимчишин «Становище андаманців – вирішення проблеми у контексті ідей Б.Р. Амбедкара: минуле, сучасне, майбутнє».

Робота круглого столу завершилася дискусією та обміном думок, була внесена пропозиція – наукові результати круглого столу, виступи та доповіді опублікувати у профільному збірнику наукових праць за сприянні Посольства Республіки Індія в Україні.

Перейти до початку