Ініціаторами проведення конференції виступили відділи історії країн Азії та Африки та трансатлантичних досліджень ДУ Інститут всесвітньої історії НАН України», Міністерство інформаційної політики, громадські організації «Український центр ісламознавства», «Інститут геополітичного виміру» та польсько-український інформаційний портал «Polonews».
У роботі конференції взяли участь науковці та викладачі Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», Інституту економіки та прогнозування НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Міжнародного центру Балто-Чорноморських досліджень та консенсусних практик, Українсько-польського Форуму партнерства, Представництва Польської академії наук у м. Києві, Центру польсько-російського діалогу та порозуміння (Варшава) та інші. Також участь у роботі конференції брали відповідальні працівники Міністерства інформаційної політики України, Посольства Республіки Польща в Україні, порталу «Крим та кримські татари», представники Української православної церкви – Київського патріархату, Української греко-католицької церкви, Духовного управління мусульман України (ДУМУ).
Відкриваючи конференцію завідувач відділу історії країн Азії та Африки Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» кандидат історичних наук, доцент В.О.Швед підкреслив, що народи Балто-Чорноморського регіону нині активно шукають нові, найоптимальніші формати їхнього союзу з тим, щоб спільно захищати свою незалежність від зовнішніх загроз, розбудовувати демократичні суспільства у своїх країнах. У вирішенні цих завдань вони спираються на спільне минуле, досвід тих державних формувань, що існували раніше в просторі Балто-Чорноморського регіону – Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та інших. Вони спираються на ідеї геополітичної вісі, дуги, які свого часу осмислювали Пилип Орлик, Юзеф Пілсудський та Симон Петлюра, твердим прихильником якої є нинішній польський президент Анджей Дуда. У цьому поступі надзвичайно важливо подолати наслідки тоталітаризму, який завдав стільки лиха народам, що проживали в історично спільному просторі, та роз’єднував їх. Тому нашим головним завданням є наукове осмислення такої проблеми, як можливих шляхів подолання наслідків тоталітаризму та опрацювання шляхів та напрямів нашого спільного просування до нової співдружності народів та держав Балто-Чорноморського регіону.
У вступному слові директора Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки А.І.Кудряченко відзначив актуальність теми конференції. Він наголосив на необхідності уважного вивчення польського досвіду докорінної трансформації польського суспільства в період після приходу до влади в країні демократичних сил. Важливо, підкреслив А.І. Кудряченко, зрозуміти як Польщі вдалося уникнути появи такого загрозливого для реформ явища, як олігархат, як Польща спромоглася успішно боротися з корупцією. Також Директор Інституту А.І. Кудряченко відзначив велику роль історичної науки та історичних досліджень у розв’язанні складних вузлів історичного процесу на теренах Балто-Чорноморського регіону.
З вітальними словами до учасників конференції звернулися митрофорний протоієрей, кандидат юридичних наук, керівник Департаменту зовнішніх зв’язків Української греко-католицької церкви Олекса Петрів, протоієрей, проректор з наукової роботи Київської православної академії Української православної церкви Київського патріархату Віталій Клос, муфтій Духовного управління мусульман України (ДУМУ) шейх Ахмед Тамім. Вони наголосили на ролі релігійного складника у розв’язанні складних вузлів взаємної польсько-української історії, формуванні в українському суспільстві атмосфери толерантності та взаємоповаги між народами та представниками різних конфесій. Зокрема, представник УГКЦ зупинився на висвітленні такої великої роботи з нормалізації українсько-польських відносин, яку здійснює очільник церкви, Блаженніший Святослав. У привітанні муфтія ДУМУ йшлося про неприпустимість використання релігії у політичній боротьбі, що як правило, має трагічні наслідки.
З привітанням до учасників конференції звернувся радник Посольства Республіки Польща в Україні, заступник Надзвичайного і Повноважного Посла Республік Польща в Україні Яцек Жур. За його переконанням, підкреслив заступник Посла, взаємовідносини між нашими країнами можна охарактеризувати одним надзвичайно важливим і містким словом – солідарність. Польща була солідарна з Україною під час Революції гідності й у її нинішній боротьбі за незворотність докорінних реформ та закріплення європейського вектору розвитку України.
У вітальному слові заступника Міністра інформаційної політики Дмитра Золотухіна наголошувалось на важливості формування і послідовного втілення в життя такої державної інформаційної політики, що давала б своєчасну та кваліфіковану відсіч численним провокаціям з боку відповідних служб Російської Федерації, які використовують будь-які засоби для підриву партнерських українсько-польських відносин, намагаються посіяти розбрат між нашими народами.
З доповідями та виступами у дискусії навколо піднятих під час конференції проблем взяли участь кандидат історичних наук, головний редактор порталу «Крим і кримські татари» Гульнара Бекірова, доктор політичних наук, професор, Президент Всеукраїнської асоціації політологів В.М.Бебик, кандидат філософських наук, доцент, заступник директора з наукової роботи Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Т.О.Метельова, доктор філософських наук Р.Н.Жангожа, кандидат історичних наук, доцент, завідувач відділу трансатлантичних досліджень Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» С.В.Толстов, кандидат політичних наук, старший науковий співробітник відділу трансатлантичних досліджень Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» О.О.Мітрофанова, кандидат історичних наук, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень В.В.Кравченко, журналіст польського часопису Polityka Ягінка Вільчак та інші. Зокрема, Г.Бекірова звернула увагу, як настирливо і досить ефективно Росія запустила у світовий та кримський інформаційний простір міф про те, що Крим, це «российская земля». Т.О. Метельова відзначила, що на початку 90-х років ХХ століття українськими націонал-демократичними та патріотичними силами активно розроблялась концепція «Балто-Чорноморської дуги» як вкрай необхідного для України геополітичного проекту, реалізація якого б значно зміцнила міжнародні позиції нашої країни.
Підводячи підсумки конференції, директор Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», доктор історичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України А.І. Кудряченко подякував усім учасникам конференції за активну участь і змістовні виступи. Він також підкреслив перспективність та важливість наукової розробки проекту «Балто-Чорноморської дуги» колективом Інституту спільно з іншими науковими установами України, а також Польщі, Литви та інших зацікавлених країн, відзначив, що нинішня конференція є початком роботи над цим проектом.
