Міжнародна наукова конференція «Європейські культурно-історичні цінності: ретроспектива і перспектива» (19 жовтня 2017 року) Прес-реліз

19 жовтня 2017 р. у Державній установі «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» була проведена Міжнародна наукова конференція «Європейські культурно-історичні цінності: ретроспектива і перспектива».

Цей представницький і надзвичайно актуальний захід було ініційовано відділом глобальних і цивілізаційних процесів ДУ «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України». У конференції взяли участь українські дипломати, представники Інституту всесвітньої історії НАН України, Президії НАН України, Інституту соціології НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка при МЗС України, Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, викладачі та науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київського національного університету культури і мистецтв, інших вищих навчальних закладів України та іноземні гості: представники Інституту іноземної філології Університету Яна Кохановського (Польща), Інституту журналістики Білоруського державного університету (Білорусь), Казахського державного університету імені Аль-Фарабі, директор Інституту Конфуція Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Відкрив засідання директор Державної установи «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України», доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України А.І.Кудряченко. У вступному слові він наголосив на актуальності теми в умовах стратегічного курсу України до Європи, важливості таких винесених на порядок денний проблем, як теоретичні та історичні аспекти формування культурно-історичних європейських цінностей.

У доповіді кандидата філософських наук, доцента, заступника директора з наукової роботи Інституту Т.О.Метельової «Європейські цінності як фактор розвитку неєвропейських цивілізацій: комунікація і проблема Іншого» зазначено, що з посиленням глобалізаційних процесів потреба інтеграції до глобального світового співтовариства в країнах, що належать до неєвропейських ціннісних систем, сприяє розбудові їх внутрішньої і зовнішньої політики на європейських ціннісних засадах поваги до Іншого за збереження знаково-символічної унікальності їхніх культур.

З доповіддю «Значення університетських історичних курсів у промоції європейських культурно-історичних цінностей» виступила доктор історичних наук, професор, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Т.В.Орлова, яка зосередила увагу на важливості людського капіталу для подальшого розвитку України.

Доктор історичних наук, доцент, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Н.Д.Городня в доповіді «Зміст європейських цінностей і їхнє розуміння українською молоддю» зазначила, що європейські цінності – це передусім ліберальні цінності, які мають дві складові – різноманітні свободи і влада закону.

Ґрунтовні і цікаві наукові доробки представили науковці ДУ «Інститут всесвітньої історії Національної Академії наук України». Це, зокрема, кандидат історичних наук, доцент, завідувач відділу трансатлантичних досліджень Інституту С.В.Толстов з доповіддю «Європейські цінності в концепціях когнітивного конструктивізму та культурного ізоморфізму», в якій розглянуто проблеми взаємодії культур на європейських обширах, роль лібералізму в європейській культурі, а цінності розглядаються як об’єднуючий чинник євроатлантичного простору. Доктор технічних наук, головний науковий співробітник О.А.Васильєв у доповіді «Проблеми і перспективи співробітництва України і ЄС в галузі науки і технології як частини європейських цінностей», виголошеної англійською мовою, висвітлив можливості та інструментарій співробітництва між нашою країною та Євросоюзом на ґрунті спільних цінностей у розвитку науки і технології. У доповіді доктора історичних наук, професора, доктора політичних наук, головного наукового співробітника Інституту І.А.Хижняка «Нові виклики системних і цивілізаційно-культурних змін у самостійних полях глобальних взаємодій» увагу було зосереджено на аналізі інноваційних конфігурацій світовому порядку, що існував протягом періоду «нульових років» ХХІ ст. та раніше невивчений тренд «пост-вест», в якому все, що традиційно відбувалось у межах контролю Заходу, нині починає дрейфувати у площину іншого, не визначеного середовища. Доктор філософських наук, доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту Р.Н.Жангожа представив наукову розвідку «Аксиология глобализирующегося сознания – европейские историко-культурные ценности в глобализирующемся мировом пространстве», в якій доповідач звернув увагу на необхідності розробки алгоритму визначення європейських цінностей та запропонував своє бачення подальшого розвитку Європи.

У доповіді «Емблематика європейського духу: Фауст, Гамлет, дон Кіхот, дон Жуан як четвериця ціннісних стрижнів культури» кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії та політології Інституту соціальної науки і самоврядування Міжрегіональної академії управління персоналом Л.Н.Проскуликова підкреслила, що актуальність реконструкції та подальшої реновації базових аксіологем європейського культурно-історичного континууму в наш час помітно загострюється.

Кандидат політичних наук, докторантка Львівського національного університету імені Івана Франка О.З.Ярошко в доповіді «Цінність як наукова категорія» розглянула зміст поняття «цінність» та її методологічне значення в науковому дослідженні.

Кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту С.С.Фомін у доповіді «Європейська цивілізація і світові глобалізаційні процеси» зазначив, що основою європейської цивілізації було християнство, антична культура і національні культури європейських народів. Зараз, в умовах глобалізації, європейська цивілізація переживає якісні трансформації. Це яскраво виявляється в різкому зменшенні ролі релігійного фактору як складової частини європейської цивілізації, значної уніфікації національних культур європейських народів, їх певної «денаціоналізації», суттєвому зменшенні ролі національної держави в рамках ЄС і зростанні ролі наднаціональних структур.

З доповіддю «Європейська і китайська цивілізації в контексті культурно-ціннісного взаємообміну» виступив кандидат історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту О.М.Цапко.

Кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, доцент, провідний науковий співробітник Інституту І.І.Вітер у доповіді «Розвиток вчення про цивілізацію в європейській науці: еволюція та підходи» висвітлила такі питання: цивілізація як категорія глобального історичного аналізу; теоретичні моделі сучасних цивілізацій; порівняльний аналіз світових цивілізацій. У доповіді розглядаються поняття «цивілізація» і «культура» та простежується їх еволюція з другої половини ХVIІ ст. до наших днів.

Кожна доповідь сприймалася аудиторією з великою цікавістю й жваво обговорювалася, викликаючи подеколи запальні дискусії, які закінчувалися концептуальними висновками з тієї чи тієї проблеми.

У рамках роботи конференції відбулася презентація монографії відомого в Україні та за її межами вченого, доктора політичних наук, професора, завідувача відділу глобальних і цивілізаційних процесів Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Ольги Василівни Зернецької, лауреата Премії НАН України ім. М.В. Птухи «Глобальна комунікація» / Київ: «Наукова думка», 2017. – 350 с.

У книзі професор налізує політичні, економічні, соціальні, безпекові, культурні аспекти глобальної комунікації, залучаючи до того широкий фактографічний матеріал – від курсів акцій у реальному часі на Токійській або Лондонській біржах, різних кіберзагроз, конкретики кібербезпеки та кібервійськ до виборів президента Сполучених Штатів Дональда Трампа і біографічних портретів представників глобальної медіакратії.

З високою оцінкою монографії виступили академік НАН України, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник Державної установи «Інститут економіки і прогнозування НАН України» О.Г.Білорус, чиїм вступом відкривається презентована монографія, доктор філософських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень М.А.Ожеван, кандидат історичних наук, доцент, Заслужений працівник освіти України В.Г.Ціватий, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичної історії ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» І.Д.Дудко, заступник директора з наукової роботи Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», кандидат філософських наук, доцент Т.О.Метельова.

Підбиваючи підсумки конференції, заступник директора з наукової роботи Інституту Т.О.Метельова відзначила високий загальний рівень виголошених доповідей, плідність дискусійного дискурсу та безперечну важливість таких наукових заходів для кращого розуміння історії, сучасності та майбутнього України і всієї Європи.

Завантажити прикріплення:
Перейти до початку