>

Знакові події лютого-2019. 55-а Мюнхенська конференція з безпеки

55-а Мюнхенська конференція з безпеки (15-17.02.2019 р.) пройшла під слоганом «Велика головоломка: хто складе пазл?». Саме таку назву отримав щорічний звіт конференції, де й було поставлене головне питання 2019 року: що прийде на зміну ліберальному світовому порядку, який був сформований після Другої світової війни?

Мюнхенська конференція з безпеки є неформальним заходом, під час якого обговорюються нові ідеї, формуються альянси і готуються пропозиції щодо вирішення найскладніших проблем міжнародної безпеки. При цьому важливою є не лише офіційна програма форуму, не менше значення мають конфіденційні зустрічі міжнародних делегацій на полях конференції, які перетворюють її на платформу оперативної політики.

У роботі нинішньої конференції взяли участь близько 35 глав держав та урядів, біля 80 міністрів закордонних справ та оборони, генеральні секретарі НАТО, ОБСЄ, Інтерполу, Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, виконавчий директор МВФ, президент Світового банку, керівники та вищі чиновники організацій у системі ООН, а також близько 600 експертів з питань міжнародної безпеки.

Головні теми для обговорення.Основна частина Мюнхенської конференції пройшла у вигляді серії заяв провідних світових політиків і панельних дискусій. Теми заяв і дискусій були наступними: трансатлантичне співробітництво; подолання конфронтації у торгівлі; контроль над ядерним озброєнням, ядерне нерозповсюдження та роззброєння; безпека в Східній Європі; зміни клімату; ситуація на Близькому Сході. Ці питання якраз і були частинами пазла, який належало зібрати.Найбільше вирізнялася ядерна тематика, їй було присвячено дві панелі та багато заяв.

Зазначимо, що Мюнхенська конференція 2019 року відбувалася в умовах подальшого погіршення безпекової ситуації в світі. Ліберальний світовий порядок, сформований після Другої світової війни, фактично зруйнований, міжнародні договори не виконуються, під сумнів ставляться спроможності ООН і НАТО, Великобританія виходить з ЄС, розпочинається нова гонка озброєнь, а трансатлантичне партнерство опинилось під питанням від початку президентства Дональда Трампа. Конференція продемонструвала набір розбіжностей, які підривають це партнерство.

Сполучені Штати Америки наполегливо продовжують вимагати від союзників по НАТО збільшення оборонних витрат до 2% ВВП. У відповідь в європейських столицях знову ведуть мову про власну європейську армію. Особливо на цьому акцентував увагу міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан. Щоправда, за словами військових експертів і аналітиків, далі розмов про створення європейської армії справа так і не просунулася.

Мюнхенська конференція виявила суттєві протиріччя по лінії стримування Росії. Віце-президент США Майк Пенс чітко заявив, що Москва повинна відповісти за агресію проти України. Також він розкритикував «Північний потік-2». Ангела Меркель заявила, що припиняти діалог з Росією було б неправильно. А щодо «Північного потоку-2» канцлер і зовсім згадала часи «холодної війни». Мовляв, якщо і тоді ФРН імпортувала великі обсяги російського газу, то чому Берлін повинен відмовлятися від цього зараз?

Якраз напередодні нинішньої зустрічі в баварській столиці США вийшли з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД), який був підписаний у 1987 році. Після зустрічі з главою російського МЗС С. Лавровим на полях Мюнхенської конференції, генсек НАТО ЄнсСтолтенберг заявив, що потрібно готуватися до миру без Договору. Він нагадав, що саме тут в Мюнхені 12 років тому під час скандально відомої промови В. Путіна про однополярний світ, Росія перша поставила під сумнів необхідність збереження ДРСМД.

Очевидно, що цей крок може підштовхнути світ до чергової гонки озброєнь. Але, за словами міністра закордонних справ Німеччини ХайкоМааса, Договір і без того давно застарів, тому що не стримував військове зростання Китаю. А. Меркель, у свою чергу, відкрито закликала Китай сісти з Росією і США за стіл переговорів.У відповідь представники США та Росії вкотре повторили свої позиції: Вашингтон звинуватив Москву в порушенні Договору, РФ висловила свої заперечення. Представник Китаю дав зрозуміти, що Пекін у таких переговорах поки не зацікавлений.

Виступи А. Меркель та М. Пенса.Найбільшу увагу на конференції викликали виступи та заяви канцлера Німеччини А. Меркель та віце-президента США М. Пенса.

Деякі експерти охарактеризували виступ А. Меркель як «маніфест лібералізму, виголошений з упертістю, що заслуговує на увагу». Засудивши дії РФ проти України, вона виступила проти розриву відносин з Росією та за продовження діалогу з Москвою, незважаючи на розбіжності. А. Меркель закликала до відновлення світового порядку, якому гостро загрожує небезпека повзучого занепаду та цілеспрямованих спроб руйнування. Вона незвично жорстко критикувала США за намагання запровадити мита на німецькі автомобілі. Саме до президента Д. Трампа було спрямоване її головне послання – відданість політиці мультилатералізму, тобто необхідності спільного вирішення світових проблем.

Натомість М. Пенс захищав політику своєї країни, запевняючи європейських союзників у відданості Сполучених Штатів Америки трансатлантичній єдності. Але при цьому він наголосив, що США не можуть захищати західних союзників, коли вони дедалі більше залежать від Сходу.Значну частину своєї промови М. Пенс присвятив компліментам на адресу президента США Д. Трампа. Його виступ запам’ятався доволі войовничими висловлюваннями на адресу Ірану, який був названий загрозою миру на Близькому Сході. М. Пенс закликав європейців приєднатися до США та вийти з ядерної угоди з Іраном, розширивши при цьому санкції проти Тегерана.Проте розбіжності серед союзників по іранській ядерній угоді, з якої Сполучені Штати вийшли в травні 2018 року, продовжують зберігатися. США попередили, що європейські банки і компанії можуть потрапити під американські санкції за співпрацю з Іраном.

На контрасті цих двох промов стало зрозуміло, наскільки складними є зараз трансатлантичні відносини.

Питання України на конференції.Уже традиційно на полях Мюнхенської конференції пройшов український ланч "Україна 2019 – вибір майбутнього". Серед його учасників були спецпредставник Державного Департаменту США по Україні Курт Волкер, міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд, президент Естонії Керсті Кальюланд, командувач об’єднаних збройних сил НАТО в 2014-2017 роках Бен Ходжес. Українську делегацію очолював Президент України П. Порошенко, також у виступах та обговореннях взяли участь кандидати в президенти України Ю. Тимошенко та А. Гриценко. Обговорювали питання протидії російській агресії, шляхи досягнення єдності Заходу в підтримці України, необхідність прискорення внутрішніх реформ в Україні.

Також питання, пов’язані з Україною, звучали у виступах і заявах багатьох міжнародних політиків та обговорювались під час зустрічей українських представників з іноземними колегами.

Загалом для України 55-я Мюнхенська конференція проривною не стала, але і провальною її назвати теж не можна. Принаймні, у виступах усіх без винятку європейських і американських лідерів звучали слова солідарності з Україною щодо протидії російській агресії. Правда, кожен виявляв цю солідарність по-своєму.

Віце-президент США М. Пенс заявив, що Росія повинна відповісти за свою агресію, і запевнив, що Сполучені Штати залишаються з Україною. Це особливо важливо після подій у Керченській протоці. Якраз в унісон конференції надійшла інформація про те, що Д. Трамп підписав запропонований Конгресом законопроект, який передбачає збільшення допомоги Україні до 700 мільйонів доларів цього року.

Традиційно підтримку Україні висловила Велика Британія. «Ми повинні реагувати й не залишимо в біді ті країни, на які нападає Росія», – наголосив міністр оборони Великої Британії Ґевін Вільямс.

Канцлер Німеччини А. Меркель також публічно говорила про підтримку України, але досить своєрідно: «Я на стороні Порошенка, але питання, пов'язані з «Північним потоком-2» залишаються для мене важливими. Російський газ залишиться російським газом, а Росія залишиться нашим партнером».

За словами Міністра закордонних справ України П. Клімкіна, після занурення в реальність Мюнхенської конференції, російська агресія проти України багатьма досі сприймається «як драматичне кіно». Однак, на думку міністра, все більше стає тих, хто усвідомлює, що далі так тривати не може.


Деменко О.Ф., кандидат політичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу історії нових незалежних держав ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перейти до початку