У роботі круглого столу взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Індія в Україні – Манодж Кумар Бгарті; його дружина – Президент Міжнародного українсько-індійського клубу «Камальва» (від індійської сторони) Анаміка Бгарті; Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Індія (1998-2000 рр.), Президент ГО «Товариство Україна-Індія» – Адомайтіс Валентин Володимирович; Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Індія (2001-2006 рр.), член Ради директорів Української Асоціації зовнішньої політики, доктор філологічних наук, професор Київського національного лінгвістичного університету Семенець Олег Євгенович; представник Департаменту країн Азіатсько-тихоокеанського регіону Міністерства закордонних справ України Баурдарбеков Тімур Монтайович; представник Ради індійських підприємців в Україні «Indian Club», директор індійської компанії «Indrayani Overseas» Рам Данге, науковці та викладачі Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету, активісти Всеукраїнської асоціації індологів та інші учасники.
У вступному слові директор Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Кудряченко Андрій Іванович відзначив велике значення здобутків і цінностей індійської цивілізації та індійської демократії для нашої країни. Він підкреслив, що вивченню та дослідженню здобутків цієї унікальної цивілізації надається велике значення науковцями ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». Підтвердженням великої уваги до Індії, її історії, досвіду та перспектив подальшої співпраці з Україною є спільні заходи Інституту із Всеукраїнською асоціацією індологів та Посольством Республіки Індія в Україні, які висвітлюються в наукових працях та на сайті Інституту. Директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» привітав почесних гостей міжнародного круглого столу – послів України та Індії й побажав успішної й плідної роботи учасникам цього заходу.
У вітальному слові Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Індія в Україні Маноджа Кумара Бгарті було підкреслено важливе значення багатогранної діяльності Всеукраїнської асоціації індологів у розвитку українсько-індійських відносин та велика робота у цьому напрямі її Президента – Лукаш О.І. Він відзначив, що у свою чергу, Посольство Республіки Індія в Україні всіляко підтримує роботу українських індологів. Важливе значення, на його думку, має залучення до цієї роботи молоді. Українсько-індійські відносини, підкреслив пан Посол, розвиваються швидкими темпами, знаходяться на підйомі. Індія і надалі готова розвивати індійсько-українське співробітництво з урахуванням нашого спільного величезного потенціалу. Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Індія, доктор культурології, Президент Міжнародного українсько-індійського клубу «Камальва» (від індійської сторони) Анаміка Бгарті зупинилась у своєму вітальному слові на великій ролі індійської жінки у суспільстві, збереженні національних традицій та цінностей.
Із письмовим вітанням до учасників круглого столу звернувся перший Посол України в Індії (1992-1998 рр.) Ходоровський Георгій Іванович. У зверненні зазначалося: «Вітаю учасників цього засідання з нагоди 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Індією. Пишаюся тим, що був удостоєний високої честі бути першим Послом незалежної України у великій Індії, брати участь у розробці договірно-правової бази між нашими країнами. Індія була першою з держав східного напрямку, з якою Україна встановила широкомасштабні міжнародні відносини. За кілька десятиліть у цих відносинах були часи стрімкого розвитку і тимчасового спаду масштабів і об’ємів двостороннього співробітництва, …бажаю, щоб між Україною та Індією і надалі динамічно розвивалися і зміцнювалися різносторонні відносини та набували стійкого характеру. Для цього є багатий історичний досвід та сучасні потенційні можливості у наших двох країн, які на даний час використовуються неповною мірою. Бажаю народам Індії і України подальшого прогресу в усіх сферах розбудови своїх країн, мирного неба і утвердження гідного іміджу та авторитету серед держав світу, зміцнення двостороннього взаємовигідного співробітництва…».
Насичена та глибока доповідь Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Індія в Україні Маноджа Кумара Бгарті «25 років індійсько-українських дипломатичних відносин: результати та перспективи» була сконцентрована на тих найважливіших напрямах індійсько-українського співробітництва, які мають великий потенціал. Це, насамперед, туризм, враховуючи величезні можливості Індії й України у цьому напрямі. По-друге – це освіта: нині в Україні навчається 8 тис. студентів з Індії, надалі їх кількість може бути щонайменше 40 тис. і Україна може заробляти майже 100 млн дол. США щорічно. Третій напрям – експорт бобових культур з України до Індії, у цьому питанні Україна може замінити Канаду в індійському імпорті бобових. Четвертий перспективний напрям – співробітництво у сфері фармацевтики та медичного туризму, що може дозволити Україні зекономити значні фінансові ресурси при закупівлі ліків. П’ятий напрям співпраці може полягати у вивченні індійського досвіду конституціоналізму (Основного закону країни), що значною мірою забезпечив формування широко відомої індійської демократії та успішний прорив Республіки Індія на сучасному етапі розвитку.
Жвавий інтерес та серйозну дискусію викликала доповідь доктора політичних наук, доцента кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Борділовської Олени Анатоліївни «Дипломатія, гуманітарна співпраця та політичний діалог між Україною та Індією (критичний аналіз)». Доповідач наголосила на тих недоліках, які нині притаманні сучасній українській інформаційній політиці, яка є малоефективною у справі формування в самій Індії позитивного іміджу України, донесення до індійського суспільства правди про Україну. Вона відмітила серйозні перешкоди на шляху до плідної співпраці між українськими та індійськими науковцями, викладачами, фахівцями різних галузей, а також окреслила шляхи подолання цих проблем.
У доповіді Васильєва Олександра Аркадійовича – доктора технічних наук, головного наукового співробітника ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» на тему: «Науково-технічне співробітництво між Україною та Індією» відмічалося, що українсько-індійське науково-технічне співробітництво здійснюється в рамках Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індія про науково-технологічне співробітництво (вона була укладена 10 грудня 2012 р., а набула чинності 10 червня 2014 р.), Угоди про наукове співробітництво між Національною академією наук України та Індійською національною академією наук (2003 р.) та інших важливих міжнародних документів. На сьогодні двостороння взаємодія між нашими країнами, переважно, базується на Програмі співпраці на період 2015-2017 рр., яка передбачає реалізацію 9 основних проектів у сферах біотехнологій та біомедицини, інформаційних та комунікаційних технологій, нанотехнологій і нових матеріалів, енергетики та енергоресурсів, фізики високих енергій та астрофізики. Доповідач проаналізував основні результати та перспективи українсько-індійського співробітництва у рамках названих науково-технічних проектів.
Кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник кафедри мов і цивілізацій Близького і Середнього Сходу факультету сходознавства Київського національного лінгвістичного університету Пророченко Наталія Олександрівна у своїй доповіді зупинилася на соціокультурних особливостях як факторі індійської дипломатії та розвитку сучасної Індії. Вона звернулася до аналізу ролі індійської соціокультурної традиції у становленні і функціонуванні демократичних інститутів і процедур в політичній системі Республіки Індія. Доповідач зауважила, що унікальність сучасної Індії полягає в тому, що вона поєднує в собі риси традиційного і техногенного суспільств. Традиційному індійському соціуму властиві пріоритет традицій і норм поведінки, які спираються на досвід пращурів і залишаються актуальними і в наші дні. Водночас традиційна індійська культура зазнає трансформацій під впливом сучасності. Сучасна роль традиції вбачається у стимулюванні перетворення індійців на націю, яка швидко засвоює нові формати та стилі, проте сприймає їх крізь призму додавання до того багатого культурного спадку, яким вона володіє. Порівняно з іншими країнами неєвропейського світу, сучасна Індія якнайбільше відповідає західним політичним параметрам і водночас зберігає культурне ядро своїх історичних цінностей, а також їхню функцію реально визначати поведінку людей у сучасних умовах розвитку.
У доповіді Президента Всеукраїнської асоціації індологів, кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Лукаш Ольги Іванівни «Дипломатичні відносини України та Індії: вплив та значення для розвитку української індології» був проаналізований вагомий внесок індійських та українських послів та інших дипломатів у налагодження гуманітарних зв’язків між двома країнами, у відродження та розвиток індології як перспективного наукового напряму сходознавства в Україні. На великому фактичному та відео матеріалі вона виклала історію розвитку української індології з її початку до наших днів протягом 25 років дипломатичних відносин між Індією та незалежною Україною, проаналізувала надбання та втрати, значні успіхи та великі перешкоди у створенні сучасної української школи індології, а також у роботі Всеукраїнської асоціації індологів, що виступала ініціатором та організатором чисельних міжнародних українсько-індійських наукових заходів – міжнародних та всеукраїнських конференцій, семінарів, круглих столів, під час яких аналізувалися та обговорювалися найактуальніші проблеми розвитку Індії з глибокої давнини до наших днів, а також висвітлювався широкий спектр українсько-індійських відносин – особливості їх історичного розвитку, сучасний стан та перспективи.
У заключному виступі на круглому столі Лукаш О.І. узагальнила основні підсумки роботи міжнародного українсько-індійського круглого столу, відзначивши глибину, обґрунтованість та предметність доповідей та виступів, що були викладені та обговорені. Науковці України, насамперед нашого Інституту, інших провідних наукових, науково-дослідних та освітніх установ мають й надалі (незважаючи на нинішні проблеми і виклики) всебічно досліджувати, аналізувати та розвивати відносини з Республікою Індія – величною та унікальною державою сучасного світу, що демонструє світовій спільноті вражаючі успіхи свого розвитку.
Програма міжнародного круглого столу – додається.
